Що б сталось, якби ми викорінили всі інфекційні хвороби?

Уявіть собі світ без ВІЛ, малярії, туберкульозу, грипу і так далі до відсутності звичайної застуди. Враховуючи зусилля вчених усього світу, спрямовані на пошук панацеї від вірусів і універсальної вакцини від грипу, знищення інфекційних захворювань в дійсності здається вищою (хоч і віддаленою) метою медичних досліджень. Але що якщо ми її досягнемо?

Як відзначає епідеміолог-математик з Прінстонського університету Нім Арінамінпаті, якби у нас була чарівна таблетка для позбавлення від усіх інфекційних хвороб, ще невідомо, чи скористалися б ми нею чи ні. Швидше за все, очищення людства від інфекційних хвороб не стало б всебічно позитивним явищем, але й миттєвого краху Homo sapiens не викликало б.

Виживання найменш пристосованих

Для початку подивимось, що ж ми втрачаємо. «Наша еволюційна історія являє собою постійну гонку озброєнь проти хвороботворних мікроорганізмів, які нас атакують», - говорить Вінсент Раканьєлло, професор мікробіології та імунології з Колумбійського університету. Протягом мільйонів років ця битва викорінювала слабких, і в менш агресивних екологічних умовах вимоги до виживання людства стали б менш суворими.

Однак це не настільки проблематично, як може здатись. «На більшій частині Заходу люди вже стали чимось на кшталт штучних тварин, - розповідає Раканьєлло. - У нас є всі можливі способи для втручання, коли людина занедужує. Інакше вона б померла, і ми спостерігали б приклад природного відбору для людей з більш стійкою імунною системою». Але до тих пір, поки лікарі мають в своєму розпорядженні способи боротьби з хворобами, які колись нас убивали, природна імунна система не відіграє суттєвої ролі, зазначає вчений.

Багато хвороб можуть викорінюватись на всесвітньому рівні без втрат в еволюційному розвитку. «Що стосується грипу, немає ніяких ознак, що він грає якусь роль в еволюції людини», - пояснює Арінамінпаті, який вивчає еволюційний вплив вакцин від грипу. Хвороботворний мікроорганізм може впливати на ДНК людей, тільки якщо він має схильність вбивати людину до появи її нащадків. В іншому випадку жертви мікроорганізму передадуть свої гени наступним поколінням незалежно від того, чи стала жертва сприйнятливою до мікроорганізму внаслідок наявності цих генів чи ні. Грип частіше смертельний для престарілих людей, які, як правило, вже передали свої гени.

У той же час жертвами малярії стає молодь, і тим самим ця недуга формує еволюцію людей в багатьох тропічних країнах, вбиваючи дітей зі слабким імунним захистом (і обходячи тих, хто має стійкі до малярії гени). Але ця ситуація з «виживанням найбільш пристосованих» небажана, адже решта світу успішно бореться з малярією без помітних негативних наслідків. Якщо те ж саме трапиться в Африці та інших уражених цією хворобою регіонах, результати ослаблення або викорінення малярії перейдуть межі охорони здоров'я, стверджує Арінамінпаті.

Здорове населення

Малярійний плазмодій настільки поширений в Африці, що все більше і більше дітей страждає в практично безперервному циклі. «Ви не можете нормально мислити, почуваєте себе жахливо, хвороба не дає вам можливості ходити до школи та взагалі вести продуктивне життя», - пояснює Раканьєлло. Але при цьому в країнах на південь від Сахари починає лютувати і ВІЛ, пригнічуючи схожим чином розвиток і життєдіяльність.

Загалом, хвороби йдуть рука об руку з бідністю. «Якщо ми позбавимось від інфекційних захворювань за допомогою вакцинації, - зазначає Раканьєлло, - то зможемо значно посприяти виходу людей зі стану бідності, даючи їм можливість вести продуктивне життя».

І хоча викорінення малярії, туберкульозу, сонної хвороби, ВІЛ та інших тропічних епідемічних захворювань означатиме значне зростання населення саме в тих регіонах, які в даний час відчувають падіння народжуваності і продовольчу кризу, ці соціально-економічні проблеми буде набагато легше розв'язувати в суспільстві без хвороб. «Якщо значна частина таких людей знайде продуктивну кар'єру, вони зможуть запропонувати ряд рішень», - стверджує вчений.

Всі ці роздуми припускають, що викорінення інфекційних хвороб врешті-решт принесе людству користь. Але все ж залишається відкритим дуже серйозне питання.

Користь застуд?

Чи допомагають нам у дорослому житті постійні захворювання застудою чи грипом в молодості? Ці віруси можуть якимось чином сприяти нашому росту та розвитку метаболізму, а може навіть і органів. Вчені не впевнені, тому що вони не мають можливості вивчити безвірусних людей, так як на Заході складно знайти популяції, які не взаємодіють з вірусами та паразитами.

«Наразі ми тільки вивчаємо наслідки дії антибіотиків, коли зникнення корисних бактерій в кишечнику призводить до аутоімунних захворювань (таких як алергії). Ми не настільки добре просуваємося в розумінні вірусів. Що вони роблять для нас?», - говорить Раканьєлло.

З алергіями ми можемо жити, але деякі нешкідливі віруси, які мешкають в нашому тілі, можуть грати і набагато більш важливу роль, пояснює вчений. Те ж можна сказати і про більш небезпечні, з якими наші відносини менш зрозумілі. Чи стане світ, в якому діти будуть назавжди щеплені від застуди, грипу, ВІЛ та інших недуг, насправді кращим?

Як завжди, ми повинні бути акуратнішими зі своїми бажаннями. Позбавлення світу від хвороб буде переважно доброю справою. Але чим глибше ми вивчаємо людські недуги, тим більше з'являється цікавих питань.

Джерело: Екологія життя