У Черкасах задля утилізації збирають відпрацьовані батарейки, акумулятори і лампи

29 вересня в Черкасах запрацював пункт збору небезпечних відходів. За ініціативою міської ради збір проводить фірма "Олестас", яка має відповідну ліцензію.

О 10.00 на вулиці Гагаріна для збору небезпечних відходів виставляють спеціальні контейнери. Великий червоний – для збору лампочок. Два менші білі – для батарейок і акумуляторів. Півгодини ніхто до контейнерів не підходить.

"Узагалі утилізація однієї лампи коштує приблизно 6,5 грн. А в нас безкоштовно. Просто люди ще не звикли. А такі відходи, як лампи, батарейки, термометри, ртутні тонометри на звичайні сміттєзвалища викидати не можна. Такі відходи необхідно утилізувати. У всіх розвинених країнах окремий збір таких відходів та їх утилізація вже давно стали нормою. Ми лише перший день приймаємо, то люди можливо ще не знають", — зазначив начальник відділу екології Черкаського міськвиконкому Володимир Гусаченко, 43 роки.

Згодом люди почали підходити й цікавитися. Богдан Бунякін, 9 років, приніс 9 батарейок з електроконструктора. Вкидає їх у контейнер.

"Ну от! Молодець! Врятував 180 квадратних метрів грунту. Або 3600 літрів води", — каже Гусаченко.

Люмінісцентні лампи і термометри в контейнер не викидають. Їх в автомобілі складають у спеціальні контейнери. Щоб не розбились. Енергозберігаючі лампи до контейнера кидають тільки запаковані. Якщо лампа без упаковки – дають свою.

"Я не викидав ніколи батарейки, адже знав, що рано чи пізно їх почнуть збирати на утилізацію. Люди просто не знають скільки від них шкоди. Аби знали – теж би не викидали", — говорить черкасець Антон Гребельник. Він приніс більше 20 батfрейок.

28-річний Олександр Євдокімов приніс на утилізацію три кілограми батарейок та акумуляторів.

"У мене робота така, що часто маю справу з акумуляторами й батарейками. Тільки акумуляторів приніс 29. Такі пункти повинні бути в кожному районі. Батарейки – це ще півбіди, а от лампи люмінісцентні, денні чи енергозберігаючі – це вже небезпечно. У них більше ртуті. Люмінісцентна лампа лопнула – ртуть уже розсипалась. Її там міліграми, але отруєння вже йде. Ніхто не знає, що коли розіб'ється така лампа, то вже треба викликати МНС і проводити демеркуризацію", — розповідає Олександр.

Працівники фірми роздають листівки, на яких написано, що одна "пальчикова" батарейка забруднює токсичними речовинами 400 літрів води, або 20 квадратних метрів грунту. Одна енергозберігаюча лампа, за листівкою, містить від 3 до 5 мг ртуті, при максимально допустимій концентрації 0.0003 мг на куб. м. Тобто одна розбита лампочка може отруїти близько 60 квартир. А 1 г ртуті, який потрапив у довкілля, здатний приpвести до забруднення більше ніж 3,3 млн куб. м повітря чи 0,2 млн куб. м води.

Провідний спеціаліст ПП "Олестас" Іван Чепурний, 30 років, розповідає, що утилізовані відходи підуть на переробку.

"Спочатку відходи везуть на склад і при накопиченні це все спеціалізованим транспортом відвозять на завод із переробки у Львівській області. Лампи везуть на інший завод, що має ліцензію та відповідні потужності для переробки цього виду відходів. У батарейках містяться важкі та шкідливі метали: цинк, кадмій, літій, ртуть. Їх відбирають на заводі і використовують у своїх цілях", — зауважив він.

Небезпечні відходи збиратимуть у 24 точках у різних мікрорайонах міста по черзі зранку до вечора.

Джерело: Gazeta.ua