У фокусі: за якими критеріями відбувається нормування якості повітря і у чому розбіжності між європейським та українським підходами?

Ні для кого не секрет, що прогрес — процес необхідний і неминучий, проте людство давно перетнуло тут межу, коли природа могла відновити себе сама, нівелювавши вплив людини. Уже тривалий час ми перебуваємо у «прикордонній зоні», і варто бодай трохи бездумно продовжувати бути просто користувачами, нічого не віддаючи натомість — і світ, яким ми його знаємо, просто зникне. Часто можна натрапити на вислів «це природно, як дихати повітрям», та далеко не кожен замислюється над тим, що в наш час вже й повітря як елемент навколишнього природного середовища почало потребувати охорони.
 

Передплатні індекси

• друкована версія журналу: щомісячний — 89880, піврічний — 68155
• електронна версія журналу: 60750

Більшість прогресивних країн намагається вирішувати цю проблему завдяки жорсткому контролю викидів у повітря та планомірному їх зменшенню. За якими критеріями відбувається нормування якості повітря? У чому розбіжності між європейським та українським підходами до цього питання? Як визначати граничні значення навантаження? З якою періодичністю, в яких точках та за якими речовинами необхідно здійснювати контроль викидів забруднюючих речовин у зоні впливу підприємства? Як оформлювати результати контролю викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел викидів? — відповіді на ці та інші запитання щодо охорони атмосферного повітря від екологів-практиків ми підготували для вас у жовтневому номері.

  Також поговоримо про зміни, необхідні для системи державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища. Розглянемо, якими є законодавчі вимоги щодо екологічного аудиту в інвестиційній діяльності в Україні, та дізнаємося про досвід підприємств щодо збереження природного біорізноманіття.

За даними 2018 року в Австрії в перерахунку на одного мешканця було згенеровано 507 кг на рік побутових відходів, що майже на 150 кг більше, ніж продукує середньостатистичний українець. Скільки із цих відходів переробляється та яка інфраструктура задіяна у цьому процесі? Дізнаємося про досвід Австрії в управлінні побутовими відходами та впровадженні розширеної відповідальності виробника, а також про шлях реформ, який ще належить пройти Україні.
 

Шановні друзі! Професійна асоціація екологів запрошує до співпраці над такими важливими темами, як реформування системи екологічних фінансів, ПЗУ про відходи видобувних галузей, проєкт закону про державний екологічний контроль. Об’єднаймо зусилля задля успішної екологізації вже сьогодні!

Нагадую, триває передплата на 2020 рік! Заздалегідь вдячна, що залишаєтеся з нами!