Українське законодавство адаптують до європейських директив із захисту флори та фауни

Робоча група з група з охорони природи  хочуть удосконалити законодавство, щоб наблизитися до Пташиної та Оселищної директив ЄС. Про деталі розповів Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі, - пришуть на сайті Мінекології.

З метою удосконалення законодавства і виконання зобов’язань України у сфері довкілля була створена міжвідомча робоча група з охорони природи, до складу якої увійшли науковці, природоохоронна громадськість та представники профільних департаментів міністерства.

Представники робочої групи було  прийняли рішення розділити процес наближення національного законодавства до Пташиної та Оселищної директив ЄС на два етапи. Зокрема, спрямувати роботу  на вирішення питань створення та забезпечення функціонування мережі природоохоронних територій, наближеної до мережі NATURA 2000 в ЄС, та підготувати законодавчі зміни з метою  удосконалення системи охорони пріоритетних видів флори і фауни та їхніх оселищ.

«За оцінками експертів стан національного законодавства на момент підписання Угоди мав високий ступінь відповідності вимогам Пташиної директиви, а вимогам Оселищної директиви – середній. Сьогодні стоїть завдання  усунути прогалини у законодавстві та передбачити  чіткі механізми, які  будуть працювати в українських реаліях. Розроблена командою Мінприроди  спільно з українськими та міжнародними експертами концепція з наближення національних стандартів охорони природи до вимог Європейського Союзу стане дороговказом України у  виконанні Угоди про асоціацію,  а відповідний законопроект запровадить необхідні правові механізми», - сказав Остап Семерак.

Міністр також пояснив, що науковий підхід щодо забезпечення збереження популяцій видів флори і фауни, природних оселищ на біогеографічному рівні, який використовується при формуванні мережі NATURA 2000 в ЄС, в Україні відсутній. А це призводить до подальшого зниження рівня біорізноманіття в Україні. Крім того, моніторинг природоохоронного статусу видів дикої флори і фауни та природних оселищ системно не здійснювався, а за  його відсутності управлінські рішення можуть бути незбалансованими або помилковими. Також не всі види тварин і рослин, які зазначені в додатках до директив ЄС, мають належний рівень охорони відповідно до існуючого законодавства. Для цих видів Україна є територією підвищеного ризику.

За словами Міністра, Європейський Союз  визначив досить амбітну ціль  у впровадженні  природоохоронної політики, яка має зупинити   катастрофічні зміни, викликані втратою біорізноманіття. Зокрема,  до 2050 року біорізноманіття та екосистемні послуги  мають бути збереженні, оцінені та відповідним чином  відновлені для самого біорізноманіття, економічного процвітання та добробуту людини. Він наголосив, що  з часу ратифікації Угоди про асоціацію, Україна  також  активно долучалася  до досягнення цих цілей.

Нагадаємо, що Додатком XXX до Угоди про асоціацію передбачено наближення національного законодавства до законодавства ЄС у секторі «Охорона природи» у частині двох директив ЄС:

• Директива № 2009/147/ЄС про захист диких птахів;
• Директива № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування дикої флори та фауни.

Додатково витяг з Додатка ХХХ до угоди з ЄС:

Пташина директива

• прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів)
• оцінка видів птахів, для яких необхідно запровадження спеціальних заходів збереження, та видів регулярної міграції
• визначення та позначення спеціальних зон захисту різних видів птахів (ст.4.1)
• запровадження зберігаючих захисних заходів для захисту мігруючих видів (ст.4.2); Протокол про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства
• встановлення загальної системи захисту всіх видів диких птахів зі спеціальною підкатегорією птахів, на які ведеться полювання та заборони певних видів ловлі/забою птахів (статті 5, 6, 7, 8, 9(1) та 9.2).

Оселищна директива

• прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів)
• підготовка реєстру місць (локалітетів), призначення цих місць та встановлення пріоритетів управління ними (включаючи завершення реєстру потенційних територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними)
• запровадження заходів, необхідних для збереження таких місць (ст. 6)
• встановлення системи моніторингу природоохоронного статусу оселищ та видів (ст.11)
• встановлення суворого режиму захисту видів, зазначених у Додатку IV, які стосуються України (ст. 12)
• встановлення механізму стимулювання освіти та надання/розповсюдження загальної інформації населенню (ст.22)

Джерело: журнал «Екологія підприємства»