На шляху до декарбонізації виробництва виникає питання впровадження альтернативних джерел енергопостачання. У глобальному розвитку відновлюваної енергетики важливе місце посідають вітрова (ВЕС) та сонячна енергетика (СЕС).
В Україні найбільша частка об’єктів відновлюваної енергетики зосереджена у південних та східних областях. Військова агресія та повномасштабне вторгнення Росії має руйнівний вплив не лише на об’єкти військової, цивільної та критичної інфраструктури, але й на об’єкти відновлюваної енергетики.
Вітрова енергетика
Для виробництва електроенергії на вітрових електростанціях, головне, слід визначити території з високим вітропотенціалом та змонтувати вітрову установку. Важливим елементом вітрової установки є лопаті (у більшості промислових вітряків їх три), від розміру яких залежить потужність вітрової установки. Вони приводять у рух вал генератора завдяки кінетичної енергії вітру. Термін придатності турбіни становить 20–30 років. Для того, щоб вітрові турбіни генерували максимальні обсяги електроенергії, лопаті вкривають спеціальними речовинами, тому їх не можна утилізувати як звичайні відходи.
На жаль, на законодавчому рівні не врегульоване питання утилізації специфічного обладнання від вітрової енергетики.
Сонячна енергетика
Сонячна енергетика — одна з галузей відновлюваної енергетики, яка динамічно розвивається у світі в цілому, так і в Україні — зокрема.
Сонячна енергетика ґрунтується на перетворенні сонячного випромінювання в електричну чи теплову енергію.
Наразі побудовані й успішно працюють в багатьох країнах світу два види СЕС:
У більшості країн сонячні панелі класифікуються як загальні або промислові відходи, управління ними здійснюється відповідно до звичайних вимог, що стосуються обробки та утилізації відходів. Крім такого універсального регулювання, розробляються добровільні і нормативні підходи для спеціального управління «сонячним сміттям».
У статті «Управління відходами від вітрових установок та сонячних панелей внаслідок військових руйнувань: проблеми і перспективи» проаналізували приклади можливого повторного використання та утилізації обладнання вітрових установок у різних країнах. Та шляхи подолання енергетичної та екологічної кризи в даній галузі.
Автор: Марія Лопушанська, членкиня комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ, Еколог року-2021, сертифікована виконавиця звітів з ОВД, проєктант
Матеріал є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №6,2022.
Журнал «ECOBUSINESS. ЕКОЛОГІЯ ПІДПРИЄМСТВА» вже 10 років на теренах екотрансформації підприємств, який надає оперативні роз’яснення із екологічної безпеки на підприємстві та щомісячний моніторинг природоохоронного законодавства. На період дії режиму воєнного стану журнал «Екологія підприємства» доступний кожному передплатнику в електронному форматі — Живий Журнал.
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»