Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

В ДПІ у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Нещодавно в ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником відділу адміністрування екологічного податку та рентної плати Тюріною Ларисою Олексіївною на тему: «Адміністрування рентних платежів та екологічного податку».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу зв’язку «гаряча лінія»:

Хто є платником рентної плати за спеціальне використання води у разі, якщо СГ при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, та надає в оренду власне приміщення (нежитлове або житлове) іншому суб’єкту господарювання?

Відповідь: Згідно із п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Для цілей cт. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (п. 255.2 ст. 255 ПКУ).

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Абзацом другим п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ визначено, що за обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Таким чином, суб’єкт господарювання, який при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем-постачальником води) та надає в оренду власне приміщення (нежитлове або житлове) іншому суб’єкту господарювання, не є платником рентної плати, якщо орендар також використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

При цьому суб’єкт господарювання - орендар приміщення, який використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не є платником рентної плати.

Якщо орендодавцем, що має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем – постачальником води) вода використовується для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а орендарем – одночасно для задоволення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб, то у випадку якщо орендарем самостійно не укладено договір на поставку води з водокористувачем -постачальником, платником рентної плати є орендодавець за фактичний обсяг використаної води, у т.ч. використаної орендарем. 

Якщо орендодавцем, що має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем – постачальником води) вода використовується для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а орендарем - одночасно для задоволення питних, санітарно-гігієнічних і виробничих потреб та при цьому орендарем отримано дозвіл на спеціальне водокористування (самостійно укладено договір на поставку води з водокористувачем-постачальником води), то орендодавець не є платником рентної плати, а орендар самостійно сплачує рентну плату за фактичний обсяг використаної ним води.

Чи є платником рентної плати за спеціальне використання води СГ, у разі оренди приміщення, в т.ч. квартири, яка належить ФО (громадянину) для здійснення господарської діяльності (перукарських або стоматологічних послуг, тощо)?

Відповідь: Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентної плати) є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Відповідно до п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.

Таким чином, суб’єкт господарювання у разі використання води в орендованому приміщенні, в тому числі квартирі, яка належить фізичній особі (громадянину), для здійснення господарської діяльності (в тому числі надання перукарських або стоматологічних послуг, тощо), є платником рентної плати за умови укладання договору на поставку води з водокористувачем-постачальником води.

Якщо договір на поставку води укладено не було, то рентна плата обчислюється і сплачується безпосередньо водокористувачем-постачальником за обсяги води, фактично використані суб’єктом господарювання-орендарем.

Чи припиняється подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води у разі закінчення/анулювання дії дозволу на спеціальне водокористування/договору на поставку води, на підставі якого здійснювалося використання води?

Відповідь: Відповідно до п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об’єктом оподаткування Рентною платою без її вилучення з водних об’єктів є: для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Об’єктом оподаткування Рентною платою для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування)
(п.п. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з пп. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Тобто, для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування/договору на поставку води або у разі їх анулювання та припинено використання води (тобто об’єкт оподаткування), останнім податковим періодом для податкової звітності з Рентної плати є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідного дозволу/договору.

Разом з тим, відповідно до п. 8.5 р. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Тобто, суб’єкт господарювання у разі зміни стану об’єкта оподаткування повинен подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією щодо зміни такого стану.

Відповідно до пп.255.11.15 п.255.11 ст.255 ПКУ за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Підпунктом 255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ визначено, що у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Отже, у випадку якщо у водокористувача дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води закінчився, але водокористувач продовжує використовувати воду, то Рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п’ятикратному розмірі.

Як обчислюється рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України?

Відповідь: Згідно з п.п. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України.

Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 ПКУ. 

Згідно із п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні.

Які особливості заповнення Податкової декларації з рентної плати та додатків (розрахунки) до неї, для яких встановлено базовий податковий (звітний) період - календарний місяць?

Відповідь: Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Податкова декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.

Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Податкової декларації не додається.

Форма Податкової декларації та додатків (розрахунків) до неї передбачає декларування податкових зобов’язань за податковий (звітний) період – квартал.

Для подання Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, рекомендуємо платникам, починаючи з січня поточного року, виконувати заповнення (до внесення відповідних змін до Декларації) з урахуванням такого:

під штампом про затвердження форми податкової декларації у верхньому правому куті зазначати примітку у такій редакції: «З урахуванням Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIІI»;

у полях рядків 1.1 та 1.2 податкової декларації та додатків, передбачених для внесення номера кварталу, зазначати порядковий номер місяця у році, викресливши слово «квартал» та зазначивши слово «місяць»;

у графі «порядковий №» зазначати номер Декларації арабськими цифрами починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року Декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю.

Для подання та приймання Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, в електронній формі розроблено та розміщено на веб-порталі ДФС адаптовані електронні формати та вживаються заходи для доопрацювання програмного забезпечення з підготовки звітності платниками податків та її приймання і реєстрації контролюючими органами, зокрема засобами підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» ІС «Податковий блок».

Крім того, враховуючи, що з 01.01.2016 авансові внески з рентної плати не сплачуються, податкові зобов’язання, які підлягають декларуванню за звітний (податковий) місяць поточного року, зазначаються для додатка 2 – у р. 13, для додатка 4 – у р. 5, для додатка 10 – у р. 9, для додатка 11 – у р. 9.

Уточнення показників минулих періодів, поданих за чинною формою Податкової декларації, здійснюватимется шляхом заповнення рядків для додатка 2 – р. 16, р. 19, р. 20, р. 21, для додатка 4 – р. 8, р. 11, р. 12, р. 13, для додатка 10 – р. 12, р. 15, р. 16, р. 17, для додатка 11 – р. 12, р. 15, р. 16, р. 17.

Хто є платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення якщо СГ орендує нежитлове (житлове) приміщення в будівлі з автономною системою опалення (котел), яка належить іншому СГ або ФО не СГ?

Відповідь: Відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).

Таким чином, у разі утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (газу, мазуту тощо), яке використовується для роботи автономної системи опалення (котла), платником екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкт господарювання (орендодавець - юридична особа або фізична особа – підприємець) - власник автономної системи опалення (котла), яка використовується для опалення будівлі, в тому числі коли в одній будівлі знаходяться декілька орендарів.

Фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (орендодавець) - власник автономної системи опалення (котла), що використовується для опалення будівлі, що здається нею в оренду одному або декільком суб’єктам господарювання, не є платником екологічного податку. При цьому, суб’єкти господарювання - орендарі будівлі або приміщень будівлі, не є платниками екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення, крім випадків, коли ними укладені договори на придбання (постачання) палива для цих джерел забруднення.

Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?

Відповідь: З 01.01.2013 року Законом України від 24 травня 2012 року N 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, змінено значення поняття «розміщення відходів», яке визначено пп.14.1.223 п.14.1 ст.14 ПКУ. 

Розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп.14.1.223 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до пп.240.1.3 п.240.1 ст.240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Джерело: kyiv.sfs.gov.ua

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!