В Україні планують створити систему електронної торгівлі біопаливом – законопроект

Над законопроектом, який покликаний стимулювати розвиток ринку біопалива, працюють Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно із U.S. Agency for International Development (USAID), Біоенергетична асоціація та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, передає Радіо Свобода. 

Згідно з документом, оператор системи має забезпечувати її функціонування, не повинен здійснювати заготівлю, виробництво, транспортування, постачання і торгівлю біопаливом.

Натомість агентство Держенергоефективності буде затверджувати ціни на послуги оператора, накладати адміністративні штрафи на оператора та учасників системи у випадку порушення ними їхніх зобов'язань.

Створення електронної системи передбачає, що в перший рік її використання, 20% лісових господарств, які продають біопаливо, використовуватимуть електронну біржу в роботі. Для цього, на думку ініціаторів законопроекту, варто покласти на лісгоспи обов'язок вивезення порубкових решток до найближчих доріг з метою виробництва твердого біопалива (для 80% маси порубкових решток).

Такий пункт не задовольняє лісові господарства, яким доведеться витрачати кошти на додатковий транспорт та інше обладнання для вивезення решток до доріг. Як зазначає директор Бродівського лісового господарства(Львівська область) Орест Ониськів, система електронних торгів покладає на лісгоспи більше обов'язків. "Зараз є вільний доступ до порубкових решток, але хочуть, щоб ми вивезли їх до асфальту, - пояснює він. - За рахунок державних підприємств прагнуть отримати додатковий прибуток".

Серед інших змін, які передбачатиме введення електронної системи - заборона суцільного і часткового спалювання порубкових решток. Вирішити ці питання пропонують через внесення змін до Лісового кодексу України, таким чином передбачити новий спосіб очищення місць рубок.

Очікується, що за п'ять років усі лісгоспи продаватимуть паливо лише через нову систему, яку обов'язково будуть використовувати й ті, хто має "зелений" тариф та стимулюючий тариф на тепло.

Володимир Пилипів, директор Смілянської ТЕЦ, що працює на деревній трісці, до впровадження електронної системи ставиться позитивно. «Ми будемо приймати тріску не в метрах кубічних, а в залежності від енергетичної цінності, - пояснює він. - Зараз ми вимірюємо все в об'ємі, але кількість кілокалорій в одній тонні завжди різна".

Наразі ТЕЦ купує паливо у лісових господарствах на щоквартальних аукціонах.

Як зазначили у Держлісагентстві, зі збутом відходів лісозаготівель виникають постійні проблеми. 

«Переробка залишок порубок у енергетичну тріску вимагає значних довгострокових інвестицій у створення необхідного технопарку, а висока вартість логістичних операцій робить зазначене виробництво не надто привабливим для бізнесу, - пояснюють фахівці. - На дрова, які відпускаються розпорядженнями обласних державних адміністрацій населенню для побутових потреб, встановлено граничні рівні рентабельності, тому торгівля деревиною для енергетичних потреб має бути виваженою і продуманою з тим, щоб теплоенергетичні потреби громадян були задоволені в першу чергу».

Автори законопроекту планують зареєструвати його на початку 2018 року, ухвалити у другій половині наступного року, а систему запустити з початку 2019-го.

Сьогодні в Україні біопаливом торгують на аукціонах з продажу необробленої деревини та через систему ProZorro. У першому випадку - торги відбуваються раз на квартал і призначені виключно для деревини. У системі ж ProZorro здійснюються лише публічні закупівлі (для державних і комунальних підприємств).

За словами голови правління "Біоенергетичної асоціації" Георгія Гелетухи, в Україні діє понад 600 бірж. 

«Оскільки діючі електронні системи неефективні і мають малі обороти торгівлі, вони не складуть конкуренції і з часом почнуть користуватися новою біржею, - пояснює він. – До того ж система допоможе встановити ринкову ціну: зараз в одному місці тонна дерев'яної тріски коштує 500 гривень, а в іншому – 1500 гривень, а внаслідок конкуренції ціна знизиться: приміром, у Литві вартість упала на 20%».

Нова система також повинна вирішити питання з якістю палива, продовжує Георгій Гелетуха. 

"Паливо розділять на три класи, залежно від рівня вологості та зольності (маса твердого залишку (золи), що утворюється після повного згоряння), кожен продавець проходитиме певну сертифікацію свого товару, - пояснює він. - В перші роки ми штучно створимо пропозицію і попит - ми не можемо накладати обов'язок на приватні компанії, але думаємо, що вони з часом приєднаються".

Подібна біржа біопалива Baltpool працює у Литві, її створили, аби посилити конкуренцію на ринку енергоресурсів. Акціонерами є дві великі державні енергетичні компанії UAB "EPSO-G" (67%) і AB "Klaipedos Nafta" (33%).

Система запрацювала у 2012 році, і наразі 100% біопалива в країні продають саме через біржу. Торговельні аукціони проводять щотижнево, а продавці та покупці (найчастіше виробники теплової енергії) спілкуються між собою анонімно.

Гонконгська біржа біомаси Graceful Globe призначена для торгівлі між споживачами, виробниками та оптовими продавцями біомаси на міжнародному рівні. Торгівля здійснюється через онлайн аукціони на анонімній основі і відбувається цілодобово. Серед учасників є кілька представників з українських міст: Києва, Полтави, Івано-Франківська, Одеси, Охтирки, Ужгорода та інших.

Продавців з України можна знайти і на американській Minneapolis Biomass Exchange. Біржа працює з 2009 року і пропонує типові договори на купівлю біомаси, перевірку якості, систему онлайн-транзакцій та логістичні послуги.

За даними Біоенергетичної асоціації України, виробництво біопалива і відходів щороку зростає на 38%, а загальне постачання первинної енергії з біопалива та відходів - на 26%.

У серпні 2017-го уряд ухвалив нову Енергетичну стратегію. Відповідно до неї, споживання вугілля поступово падатиме, а використання альтернативної енергії зростатиме. За прогнозами, у 2035 році рівні споживання вугілля та біопалива зрівняються. 

Джерело: редакцiя журналу «Екологія підприємства»