Відповідальність за порушення екологічних нормативів при землекористуванні суттєво посилено: НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Стан земельних ресурсів України близький до критичного.

Це основні тези Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» від 28 лютого 2019 року №2697-VIII.

За даними Національної доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2018 році» надмірна розораність земель (54 % від земельного фонду України), у тому числі на схилах, призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів і зумовлює значне техногенне навантаження на екосферу. Понад 1 млн га деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель підлягають консервації (368,5 тис. га — деградовані, 463,3 тис. га — малопродуктивні і 34,0 тис. га — техногенно забруднені землі), 143,7 тис. га порушених земель потребують рекультивації, 294,6 тис. га малопродуктивних угідь — поліпшення.

Вдивляючись у вказані цифри, доходиш думки, що використання та охорона земель повинні врешті-решт стати одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері природокористування, екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища та є невіддільною умовою збалансованого економічного й соціального розвитку.

Що зроблено з метою поліпшення ситуації?

«Уряд запроваджує ефективний механізм боротьби з порушниками земельного законодавства, збільшивши розрахунок збитків орієнтовно втричі. Це зробить порушення земельного законодавства економічно невигідним», — прокоментував нормативні новації заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

І нарешті, Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 9 вересня 2020 року №800.

Довідково:
Нагадую, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. No 963 (далі — Методика No 963).

Новою постановою, зокрема, передбачено збільшення розмірів:

• сум середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням;
• середньорічного додаткового доходу, отриманого внаслідок фактичного використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
• нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, які використовуються при розрахунку розміру шкоди спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Який результат? Аналізуємо на прикладі — в журналі №6, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»