Новини

Повернутися до переліку новин

Війна в Україні похитнула ESG-цінності. Компаніям сталого розвитку знову не соромно купувати акції виробників зброї

Компанії, що після війни в Україні продовжують вести діяльність у РФ, наштовхнулися на світовий бан. Це поставило під сумнів їхню бездоганну репутацію та ESG-рейтинги

Численні міжнародні банки, які мають кредитні та ринкові ризики в Росії, поки що не оголосили про закриття своїх офісів. А банківський персонал продовжує інвестувати в російські акції, облігації та інші фінансові активи. 

Так гостро вимальовується питання цінностей та доходу: або відповідати стандартам екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG), або ні. Адже саме принципи сталості й критерії ESG визначають чітку політику щодо недопущення війни, конфліктів та порушень прав людини.

Зростання інвестування в екологічні, соціальні та управлінські сфери змінило спосіб інвесторів думати про ринки капіталу.

Всі бізнеси, що позначаються як «зелені», ESG чи стійкі бізнес-моделі, засновані на цінностях демократії й відкритості. Тому серед фільтрів ESG є виключення компаній, діяльність яких спрямована на військову оборону. Але російсько-українська війна похитнула ці цінності. 

Шведська фінансова група SEB змінила рішення інвестувати на основі принципів екологічної та соціальної стійкості, яку вона зайняла лише рік тому. Компанія зявила, що почне дозволяти деяким своїм фондам купувати акції виробників зброї та «оборонних» компаній. Війна в Україні пом’якшила погляди деяких клієнтів на цей сектор, повідомили в SEB на 2 березня.

Цей банк, один із найбільших у скандинавському регіоні, не був унікальним в ігноруванні «оборонних» компаній. Протягом багатьох років інвестори та фінансові установи відходили від оборонного сектору, боячись бути заплямованими суперечками щодо торгівлі зброєю та підірвати свою репутацію. 

Натомість «оборонні» компанії попереджали, що лейбл, орієнтований на ESG, може обмежити їхній доступ до капіталу, зокрема для малих і середніх компаній, які складають ланцюг поставок. 

Але погляди змінюються через війну. Минулорічні пропозиції ЄС щодо позначення оборонної промисловості як соціально шкідливої, відкидаються. Вносяться правки щодо фінансування та рекомендації не перешкоджати фінансуванню «важливої» оборонної промисловості.

Нові перспективи в умовах війни

Україна стала епіцентром, куди спрямовується світова фінансова підтримка. Інвестиції зосереджені на протидії агресору, проте вони мають відповідати принципам стійкості та критеріям ESG. 

Європейський інвестиційний банк схвалив допомогу у 668 млн євро на забезпечення потреб критичної інфраструктури та відновлення соціальної інфраструктури, зруйнованої агресором. Водночас саме цей банк на початку 2022 року посилив вимоги до соціальних та екологічних стандартів для всіх своїх проєктів.

ЄБРР оприлюднив пакет допомоги у 2 млрд євро у відповідь на війну в Україні. З початку роботи банку в Україні обсяг кредитування досягнув 16 млрд євро та 511 проєктів, у тому числі понад 1 млрд євро у 2021 році. Вся інвестиційна діяльність побудована згідно соціально-екологічної політики та стандартів ЄБРР. Банк є світовим лідером у сфері кліматичного фінансування. До 2022 року він зобов’язався синхронізувати діяльність із Паризькою угодою, до 2025 року стати мажоритарним «зеленим» банком.

Важливим напрямом інвестицій не лише в Україні, а й в Європі та США, є енергетична незалежність від Росії. Адміністрація Байдена наполягає на тому, що найкращий шлях для зменшення залежності від російської енергетики – прискорити перехід на відновлювані джерела енергії, одночасно шукаючи короткострокові варіанти виведення на ринок нової нафти та газу. США розглядає інвестиції в понад $500 млрд на кліматичні витрати та податкові стимули для збільшення виробництва відновлюваної енергії, впровадження електромобілів та підвищення енергоефективності.

Нинішня ескалація призвела до радикального переосмислення всередині Європи. З одного боку, максимальний фокус на розвиток відновлювальних джерел енергії, а з іншого – короткострокові рішення пошуку альтернатив російському газу. 

Наприклад, Німеччина розглядає продовження терміну служб вугільних і атомних електростанцій та створення національного вугільного запасу. Схожа позиція і в інших європейських країн. 

Нова геополітична та енергетична ринкова реальність вимагає різкого прискорення переходу на чисту енергетику та підвищення енергетичної незалежності Європи від ненадійних постачальників та викопного палива. Наразі ЄС імпортує 90% необхідного для свого споживання газу, причому Росія забезпечує близько 45% цього імпорту у різних країнах-членах. На Росію також припадає близько 25% імпорту нафти та 45% імпорту вугілля.

Ситуація в Україні показала, наскільки світ є крихким та потребує єдності та партнерства, щоб протистояти глобальним викликам людству та забезпечувати цілі сталого розвитку, зокрема, за мир та справедливість.

Джерело: forbes.ua

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!