Все про поводження та утилізацію відходів

Шановні колеги, підібрали для Вас свіжу підбірку ТОП-практичних роз’яснень щодо поводження із відходами, від експертів природоохоронної діяльності.

Для кожного номера журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» ми шукаємо готові ідеї для зеленого зростання бізнесу та ефективної системи екобезпеки підприємства, які перевірили на собі ваші колеги — успішні екологи українських та міжнародних компаній.

Управління відходами на підприємстві: від утилізації до рециклінгу

Кожному екологу «болить» те, що в Україні тільки офіційних сміттєзвалищ 6 тисяч (а це близько 9 га), а неофіційних — понад 30 тис. На жаль, площа сміттєзвалищ та полігонів в країні на сьогодні вже є більшою, ніж площа об’єктів природно-заповідного фонду України. Чи є можливість змінити ситуацію, та як це роблять в інших країнах — у статті-дослідженні.

Відходи тваринництва: як їх можна використовувати?

Головне у статті:

• Як розподіляються за категоріями побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною?
• Якими є обов’язки операторів ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження?
• Чи може підприємство реалізувати, передавати для подальшої утилізації (компостування) ПТП, що належить до категорій II і III (інкубаторія)?
• Яка необхідна супровідна документація для передачі або реалізації ПТП іншій організації?

Про поводження з небезпечними відходами, які потребують спеціальної утилізації

За обсягами РАВ Україна знаходиться на 2-му місці у Європі та на 4-му в світі (3,5 млн м3). Людство утворює велику кількість різноманітних відходів, у тому числі й небезпечних (далі — НВ). Більшість НВ в Україні складають зола та шлаки видобувної, металургійної та енергогенеруючої промисловості (до 75 % від загалу). Зазвичай, це відходи 3-го класу небезпеки, які «тимчасово» зберігаються у вигляді відвалів. Решта 25 % НВ — вельми різноманітні. Розглядаємо у цій статті рідкісні та цікаві шляхи поводження з НВ.

Що робити з відпрацьованими оливами? Процедура правильного вибору підрядної організації

Що містить поняття «відпрацьована олива»? Згідно з постановою КМУ «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» від 17 грудня 2012 року № 1221 (далі — Постанова № 1221) — це гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, які стали непридатними для такого використання, для якого вони спочатку призначалися. Яким же чином ми їх отримуємо? Та за яких умов відпрацьовані оливи можуть вважатися «товаром»? – розбираємо в статті.

Про основні правила та вимоги поводження з відходами від транспорту

Специфіка роботи суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність із надання послуг транспорту або мають на балансі чи експлуатують транспорт, передбачає утворення відповідних відходів. Для того, щоб починати поводження із власними відходами, необхідно визначити, які саме відходи утворюються на вашому об’єкті. А щоб правильно задокументувати їх та передати на утилізацію — скористайтесь алгоритмом, наведеним у нашій статті.

Поводження з промисловими відходами нафтогазової галузі, бурові відходи як вторинний матеріальний чи енергетичний ресурс

Головне у статті:

• Роль органів місцевого самоврядування у зменшенні екологічних ризиків.
• Можливості повторного використання рідкої фази та вибуреної породи.
• Швидкісне буріння та його наслідки.
• Європейський досвід утилізації інертних відходів як вторинної сировини.

А також ТОП-10 гарячих запитань щодо ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ:

На підприємстві утворюються відходи лабораторних реактивів та ламп; раз на рік ми здаємо їх утилізатору. Тепер податкова вимагає заплатити за зберігання відходів. Чи зобов’язані ми це робити і яким нормативним документом це визначено?
Які нормативні документи, що регламентують утилізацію відпрацьованих автомобільних шин, повинні бути у підприємства-утилізатора?
Чи може відділ екології держадміністрації району міста Києва узгоджувати паспорти відходів, розроблені підприємством?
Чи існує перелік відходів, для яких знайдено оптимальні шляхи утилізації або видалення?
Які цивілізовані шляхи поводження зі списаною оргтехнікою? Як її краще обліковувати, як обладнання, чи щось інше? Йдеться про принтери, БФП, монітори тощо.
Підприємство для виробничих процесів отримує від постачальників речовини різного класу небезпеки у різного роду тарі (паперові або пластикові мішки, металеві відра, металеві бочки, пластикові відра та каністри, пластикові контейнери, дерев’яні і плаcтикові палети та ін.). На якому етапі та яким чином встановлюється взаємозв’язок між класом небезпеки конкретного виду тари та речовиною, яка міститься в ній? Особливим питанням на підприємстві є поводження з використаною (відпрацьованою) забрудненою залишками небезпечних речовин тарою (упаковкою).
Постачальник у документах (рахунки, накладні) не зазначає спосіб/вид фасування/пакування, а лише вказує загальний обсяг поставленої продукції. Який порядок обліку такої тари на підприємстві у випадку а) передачі на утилізацію б) повернення постачальнику? Який перелік документів необхідно мати підприємству при утворенні даного виду відходів?
Як практично реалізувати на підприємстві вимоги ст. 29 Закону України «Про відходи» щодо здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів? Яка документація при цьому оформлюється?
При розробці Реєстрових карт чи потрібно враховувати екскременти тварин? Якщо ні, то на який нормативний документ посилатися?
Чи може полігон ТПВ приймати зіпсовані продукти харчування?

Долучайтеся до лав читачів журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» та отримайте надійний інструмент з екологічної безпеки підприємства.