Утворювачами відходів є кожна організація. Маленькі ФОПи чи велетенські концерни, приватні підприємства чи державні заклади — неважливо. Навіть, займаючись фінансуванням, ІТ чи маркетингом, завжди утворюється макулатура, відпрацьована техніка, побутове сміття та інше.
Правильному поводженню з відходами підприємство-утворювач має приділяти достатньо уваги, в тому числі й питанню правильної передачі утворених відходів іншому суб’єкту господарювання на утилізацію, переробку, захоронення, знищення тощо. Як оформити документи на передачу відходів суб’єктам господарювання без помилок? З’ясовуємо в матеріалі.
На сьогодні правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на довкілля та здоров’я людини на території України визначає Закон України «Про відходи» (далі — ЗУ «Про відходи»).
Звичайно ж, ми розуміємо, що законодавство у сфері поводження з відходами вже застаріло та потребує перезавантаження. Наразі готується до другого читання проєкт закону «Про управління відходами» № 2207-1-д, метою якого є вдосконалення системи управління відходами, визначення правових, організаційних, економічних засад та механізмів контролю для забезпечення всебічного захисту здоров’я людей та довкілля шляхом впровадження заходів для запобігання або зменшення утворення відходів, зниження негативних наслідків від управління відходами, сприяння підготовці їх до повторного використання і відновленню як вторинної сировини та енергетичних ресурсів.
Також на сьогодні є болючими питаннями, що потребують вирішення, вдосконалення та змін у сфері поводження з відходами є:
При оформленні документів на передачу відходів суб’єктам господарювання необхідно враховувати клас небезпеки відходів. Стаття 34 ЗУ «Про відходи» регламентує вимоги щодо поводження з небезпечними відходами:
- I клас — відходи надзвичайно небезпечні;
- II клас — відходи високонебезпечні;
- III клас — відходи помірно небезпечні;
- IV клас — відходи малонебезпечні.
Одним з обов’язків суб’єктів господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних, є своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів. Проте, слід зазначити, що відповідно до листа-роз’яснення ДФСУ/ІПК від 07.06.2019 р. № 2585/ІПК/15-32-12-03-12/ за умови наявності у підприємства діючого договору зі спеціалізованими підприємствами, які мають дозвільні документи на поводження з відходами, у такого підприємства відсутній обов’язок платника податку та складання податкової звітності.
Більше відповідей на запитання — в журналі №7, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства».
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»