Як працюють сміттєспалювальні заводи у Фінляндії та чи пріоритетне їх будівництво в Україні

Україна продовжує вивчати досвід міжнародних партнерів для розбудови власної системи управління відходами. На цьому тижні відбувся другий фінсько-український вебінар, у рамках якого представники Міністерства охорони навколишнього природного середовища Фінляндії, інших органів влади та фінські компанії розповіли про пройдений країною шлях до виробництва енергії з відходів. 

Варто відзначити, що Фінляндія продовжує активно працювати над декарбонізацією власного енергетичного сектору, а компанії посилено інвестують у чисте виробництво та побудову роботи на принципах кругової економіки. Країна цілеспрямовано рухається до досягненням встановлених у  ЄС цілей щодо переробки відходів. 

Відтак з 2006 року по 2022 рік рівень переробки відходів у Фінляндії зріс з 34% до 43%. Показник відновлення енергії – з 9% до 55%, а захоронення відходів на полігонах скоротилося з 58% до 1%.

Сміттєспалювальні заводи у Фінляндії почали будувати ще 10-15 років тому. Процес їх запуску відбувався відповідно до європейських директив та прийнятого на їх основі національного законодавства.

Зокрема, обов’язковим є проходження процедури оцінки впливу на довкілля, що врегульовано Директивою 2011/92/ЄС. Також компаніям потрібно було отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл та впровадити Найкращі доступні технології та методи управління відповідно до Директиви 2010/75/ЄС. Варто відзначити, що у дозволі не визначається, яку саме технологію мають застосовувати підприємства. Тут встановлюються лише граничнодопустимі показники викидів, види та обсяги відходів, які може спалювати завод, заходи з моніторингу викидів, звітність підприємств тощо. На їх основі підприємства самостійно приймають рішення щодо організації виробничих процесів.

Заводи у Фінляндії побудовані так, що не створюють ніяких незручностей для мешканців прилеглих територій. Крім того, вони забезпечують електроенергією та теплом оселі. Завдяки дотриманню європейських стандартів – вплив на довкілля від діяльності заводів також контрольований та мінімальний. 

Загалом сьогодні у Фінляндії працює 10 муніципальних заводів зі спалювання відходів та один завод зі спалювання небезпечних відходів. У 2023 році Фінляндія імпортувала 53 000 тонн небезпечних відходів для того, щоб завантажити свої потужності. 

Будувати нові подібні потужності фіни не планують, адже наразі зосереджені на нарощуванні обсягів переробки та повторного використання відходів відповідно до впровадженої у ЄС ієрархії управління відходами. 

Україні фінські колеги також радять створювати саме сміттєобробні заводи. Адже країна має невеликий відсоток відходів, які б могли спалюватися, тож не зможе забезпечити постійне навантаження відповідних потужностей. 

У рамках розпочатої реформи Україна визначила для себе пріоритетом будівництво саме  сміттєобробних заводів. Адже саме це дозволить нам впевнено рухатися  до побудови кругової економіки.

«Українська архітектура відновлення та реформ» (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, що впроваджується Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з Європейським Союзом з метою підтримки критично важливих процесів відновлення та реформування в Україні. URA реалізується за фінансової підтримки Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР-Україна для стабілізації та сталого зростання (MDA), вкладниками якого є Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, а також Європейський Союз.

“The Ukraine Recovery and Reform Architecture is a comprehensive technical assistance programme deployed by the European Bank for Reconstruction and Development (EBRD), in partnership with the European Union, to support critical recovery and reform processes in Ukraine. URA is implemented with the financial assistance of the EBRD-Ukraine Stabilisation and Sustainable Growth Multi-Donor Account (MDA), contributors to which are Austria, Denmark, Finland, France, Germany, Italy, Japan, Latvia, the Netherlands, Norway, Poland, Sweden, Switzerland, the United Kingdom and the United States, and the European Union.”

З програмою вебінару та презентаціями учасників можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: Міндовкілля