Як розрахувати шкоду певним видом зброї, завдану довкіллю

В ході повномасштабної агресії проти Україні збройні сили російської федерації застосовують проти Збройних сил України та цивільних об’єктів численні види стрілецької зброї та артилерії. Вся ця зброя випускає по нашій землі мільйони куль та снарядів, що призводить не тільки до вбивств та каліцтва громадян та руйнування інфраструктури країни, — застосування такої зброї наносить значну шкоду довкіллю.

• Як складові частини боєприпасів впливають на стан довкілля?
• Різниця між шкодою від стрілецької зброї та артилерійських снарядів.
• Що показали проведені дослідження в зоні артилерійських навчань Яворівського полігону науковцями Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в 2015 р.
• Що слід фіксувати для майбутньої розробки програм рекультивації?

В ході повномасштабної агресії проти Україні збройні сили російської федерації застосовують проти Збройних сил України та цивільних об’єктів численні види стрілецької зброї та артилерії. Вся ця зброя випускає по нашій землі мільйони куль та снарядів, що призводить не тільки до вбивств та каліцтва громадян та руйнування інфраструктури країни, — застосування такої зброї наносить значну шкоду довкіллю.

Металеві частини (уражуючі елементи, осколкові уламки снарядів, гільзи тощо) залишаються в ґрунті, токсичні продукти згоряння вибухівки або гази, що утворюються під час пострілів та запуску ракет потрапляють в атмосферне повітря, також вибухи боєприпасів руйнують ґрунтовий покрив та підіймають в атмосферу хмари дрібнодисперсного пилу.

 Екологічний слід війни залишиться на десятиліття та буде нагадувати про себе не меншою мірою, ніж руйнування, спричинені нашій країни. 

Артилерійські та стрілецькі боєприпаси хоч і відрізняються за методами та цілями застосування, все ж мають багато спільних рис.

Типовий артилерійський або стрілецький боєприпас складається з наступних складових частин:

• Основні складові

1. Засіб запалення заряду (капсульна втулка)
2. Пороховий заряд
3. Гільза
4. Куля або снаряд
5. Підривач
6. Спорядження (вибухова або запальна речовина і т.і.) 

•  Допоміжні складові

1. Провідний поясок
2. Розміднювач
3. Обтюратор
4. Запальник
5. Флегматизатор
6. Полум'ягасник 

Майже кожна із цих складових може наносити шкоду довкіллю. 

В результаті вибуху відбувається виділення таких газів як СО, СО2, NO, NO2, водяної пари та продуктів неповного окиснення вибухової речовини які взаємодіють з вологою повітря та через атмосферні опади випадати на поверхні ґрунту і водойм.

При детонації інших вибухових речовин — амотолу і гексогену, також утворюється ряд хімічних сполук: чадний газ CO, вуглекислий газ CO2, водяна пара H2O, бурий газ NO, закис азоту N2O, діоксид азоту NO2, формальдегід CH2О, пари ціанідної кислоти HCN, азот N2, а також велика кількість ідентифікованої та неідентифікованої органіки.

Для обрахунку завданої шкоди довкіллю необхідно враховувати не тільки очевидні руйнування завдані інфраструктурі країни, але й статистичні дані.

Адже розвідка ЗСУ володіє інформацією про кількість артилерійських систем, в тому числі танків, САУ, БМП які озброєні гарматами, кількість та інтенсивність обстрілів здійснених на території України, кількість військовослужбовців озброєних стрілецькою зброєю та орієнтовну витрату боєприпасів.

Виходячи з цих розвідданих, та знаючи з яких матеріалів складаються боєприпаси, є цілком можливим із достатньою достовірністю розрахувати шкоду завдану довкіллю певним видом зброї.

Наприклад:

БМП-2 озброєна автоматичною 30 мм гарматою, основний патрон цієї гармати  — ЗУБР-6, 30х165, боєкомплект 1000 пострілів. Знаючи масу та склад компонентів 30 мм патрону ЗУБР-6  (див таблицю 2) і середньостатистичну кількість пострілів яку здійснили гармати БМП-2 за період бойових дій, можна розрахувати кількість забруднюючих речовин які потрапили в атмосферу від цієї зброї та кількість відходів (гільзи, патронні стрічки, снаряди та їх уламки) які потрапили в ґрунт. Виходячи з цього, можна обрахувати збитки які завдані цим видом зброї.  За цим принципом можна порахувати збитки не тільки для артилерії але й для мінометних мін, реактивних систем залпового вогню, ракетної зброї тощо.

Також, окрім опосередкованих методів, там де це буде можливо, можна верифікувати об’єм забруднень або оцінити його ступінь лабораторними методами.

Як статистичні розрахункові, так і прямі інструментальні дослідження допоможуть уточнити негативний вплив довкіллю, який завдали обстріли під час бойових дії, що необхідно враховувати при складанні методик розрахунку збитків та прискорить розробку програм рекультивації, оскільки для природного відновлення земельних, водних та інших компонентів навколишнього середовища від такого забруднення необхідні десятки років.

Більше – в статті з журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №4, 2022

Повний зміст випуску

Читати в ЖИВИЙ ЖУРНАЛ

Придбати видання