Нагадаємо, що вторинної сировини заледве 15 %.
А тих, що тільки термічно переробляються, мінімум 26 %.
Ще 43 % — органічних відходів.
Це вказує на необхідність селективно збирати відходи за трьома вказаними фракціями, оскільки повторювати шлях Німеччини чи застосовувати подібні практики із сортуванням на 5 та більше фракцій не має сенсу.
Як наслідок постає відразу кілька питань:
• Які джерела фінансування створення контейнерного парку та технічних логістичних можливостей для селективного збору трьох фракцій?
• Яка частка морфологічних груп побутових відходів, які не є вторинною сировиною (а це понад 85 %)?
• Чи вся вторинна сировина (15 % від загальної маси ТПВ) буде споживана внутрішнім споживачем і чи буде можливість взагалі реалізувати таку сировину за адекватними цінами?
• Які джерела фінансування спорудження об’єктів поводження з морфологічними групами побутових відходів, що не є вторинною сировиною?
Побудувавши гіпотези відповідей на ці питання, будь-яка людина суттєво змінить свою точку зору щодо цієї сфери.
Джерело: журнал «Екологія підприємства»
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»