Як уникнути катастрофічних лісових пожеж? Що потрібно зробити вже зараз?

Валентин Щербина,
Голова Комітету з охорони ландшафтного та біотичного різноманіття, розвитку екомереж, віцепрезидент ПАЕУ

Крайня катастрофічна лісова пожежа на Поліссі та у Чорнобильській зоні — не остання. Пожежі й надалі палатимуть, бо клімат і надалі стає все більш посушливим, а наша реакція на загрози стає все менш адекватною.

Загальнодержавна стратегія критично мало звертає увагу на превентивні, ризик орієнтовані заходи щодо профілактики і попередження катастрофічних пожеж, більше покладаючись на їх ефективне гасіння. Стратегія пожежної безпеки, розроблена на ще радянських методичних підходах, майже не враховує нові реалії – глобальне потепління суттєво змінило як умови, у яких виникають пожежі, так і характер їх розповсюдження.

Причини лісових пожеж у Чорнобильській зоні, як і усіх катастрофічних лісових пожеж, мають комплексний характер та можуть бути класифіковані за такими факторами:

Закономірні фактори району виникнення пожежі:

1. Структура ландшафту в основному рівнинна (без серйозних природних перешкод для розповсюдження пожежі).
2. Аномально суха зима і теплий лютий місяць спричинили пожежну небезпеку до періоду вегетації.
3. Дуже низький вміст вологи у лісах та водно-болотних екосистемах, внаслідок чого раніше досить заболочена місцевість перетворилась у сухі торфовища, значна площа насаджень загинула від посухи і спалаху чисельності шкідників лісу.
4. Утворений упродовж попередніх посушливих років горючий матеріал має значний потенціал для довгого горіння, у тому числі – під поверхнею торфовища.
5. Наявність значних площ штучних насаджень 1 класу пожежної небезпеки -  сосни звичайної, штучно створених після аварії.
6.  Значна кількість порубочних решток від лісозаготівельної діяльності та незаконних рубок, захаращеність лісових доріг.
7. Значна кількість слабо контрольованих людей у лісах в пожежонебезпечний період – бригади з незаконної рубки деревини, браконьєри, «чорні археологи», сталкери, організовані і неорганізовані туристи, і т.п.

Випадкові фактори

1. Сильний сухий вітер
2. Карантин

Організаційні фактори:

Незважаючи на заздалегідь відому широкому загалу сукупність небезпечних факторів у районі пожежі, більшість з яких  формувались упродовж десятиліття, серйозних підготовчих робіт до пожежонебезпечного періоду проведено було недостатньо:     

1. Система раннього виявлення пожеж розосереджена у різних відомствах;
2. Система зв’язку і своєчасного оповіщення морально і фізично застаріла, сучасні засоби зв’язку (сучасні рації, супутникові телефони у працівників лісової охорони відсутні;
3. Єдиний моніторинговий центр аналітичної обробки і верифікації інформації не створено;
4. Мережа пожежних водойм на пожежонебезпечній території не створена, під’їзні дороги до водойм не розчищені.
5. Перед початком пожежонебезпечного періодумасштабних навчань пожежної охорони і пожежних команд не проведено, не зважаючи на  щорічні пожежі в Зоні (пожежі 2015, 2016, 2018 років).
6. Система пожежогасіння не відповідає умовам місцевості, розрахована на гасіння локальних пожеж у приміських лісах.

Що можна зробити вже зараз?

На усій території Чорнобильської зони переглянути парадигму природокористування – замість обережного використання – абсолютна заповідність.

Для цього на всій території Чорнобильської зони створити біосферний резерват з абсолютно заповідним режимом, де виключена будь-яка господарська діяльність. Клімат буде змінюватись і далі, масштаби і характер цих змін достеменно нам не відомі, отже ми не можемо передбачити, які екосистеми будуть стійкими у майбутньому. У такому випадкові слід не створювати будь-які екосистеми, а довіритись Природі – вона знає краще.

Штучне відновлення лісів — не проводити!

В процесі природнього поновлення, за 2-3 роки, горільники заростуть багаторічними рослинами і кущами (іван-чай, осика, береза, верби та ін. піонерні види), за 10 років у сформованому ними мікрокліматі, в процесі сукцесійного розвитку екосистем, сформується березово-осиково-вербовий підріст, за 30 - 35 лет будуть сформовані - мішані, березово-осиково-соснові ліси.

Таким чинов, досить швидко і безкоштовно, Природа створить стійкі природні екосистеми, з природнім високим рівнем адаптації до несприятливих факторів середовища – зміни клімату, пожежі, шкідники лісу тощо.

Нагадуємо, ПАЕУ запрошує всіх небайдужих підтримати ►►► проєкт відтворення одного з символів Нації — тура лісового.

Що потрібно зробити до наступного пожежонебезпечного періоду?

1. Систему автоматичного моніторингу за рівнем пожежної безпеки та оповіщення.
2. Систему автоматичного пожежогасіння, яка автоматично створює протипожежні розриви для локалізації пожежі (наприклад - лінійні мікровибухи) та автоматично гасить пожежу (наприклад - площинне хімічне гасіння).
3. Систему авіаційного гасіння пожеж (гідроплани, вертольоти і т.п.), розраховану на майбутню відсутність доріг у зоні загорання в режимі абсолютної заповідності.

Реалізація цього підходу дозволить уникнути значних втрат на лісовідновлення нежиттєздатних лісів, зосередити вивільнені кошти на створенні системи пожежної охорони на межі Зони та сучасної системи моніторингу і автоматизованого пожежогасіння у Зоні.

Матеріал підготовано спеціально для Ecobusiness Group