Як впровадити на підприємстві принципи роздільного збору твердих побутових відходів?

Насправді дуже багато підприємств і закладів вже впровадили роздільне збирання своїх побутових відходів ще до того, як це стало мейнстрімом. Це відбувалось в першу чергу завдяки вже налагодженому збору виробничих відходів підприємства, а компонентний (морфологічний) склад побутових відходів може збігатися з одним чи декількома виробничими відходами.

Наприклад, якщо підприємство чи заклад має такий відхід, як макулатура, який утворюється від функціонування офісу, розпаковки сировини, має налагоджену систему збору макулатури та накопичення для подальшої передачі її на переробку, то цілком логічно, що персонал чи відвідувачі, якщо у них в процесі діяльності чи знаходження у приміщенні утвориться відхід паперу чи картону також розмістять їх у місці тимчасового зберігання, а не викинуть його до контейнеру зі змішаним ТПВ.

Варто зазначити, що першим кроком на шляху впровадження роздільного збору ТПВ — є визначення морфологічного складу побутових відходів на підприємстві. Це можна зробити «методом припущень», але краще скористатися Методичними рекомендаціями з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів, затвердженими наказом Міністерства з питань комунально-житлового господарства України № 39 від 16 лютого 2010 року.

Відповідно до п. 1.8. Методичних рекомендацій, морфологічний склад твердих побутових відходів рекомендується визначати за такою класифікацією:

• харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо);
• папір та картон;
• полімери (пластик, пластмаси);
• скло;
• чорні метали;
• кольорові метали;
• текстиль;
• дерево;
• небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо);
• кістки, шкіра, гума;
• залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо).

Проте це лише рекомендації, і зовсім не обов’язково, що всі вищезазначені компоненти можуть бути присутніми у побутових відходах підприємства.

Результати визначення морфологічного складу ТПВ краще оформити внутрішнім документом (актом, протоколом).

Наступним кроком на шляху впровадження роздільного збору ТПВ — є порівняння компонентів, що були виявлені під час вивчення морфологічного складу ТПВ, із відходами, що вже були виявлені під час Інвентаризації відходів на підприємстві.

У разі, якщо деякі компоненти ТПВ збігатимуться із наявними виробничими відходами, то шляхом внутрішніх організаційних заходів слід налагодити виключення потрапляння таких компонентів у контейнер із ТПВ, а також їх збір і накопичення разом із аналогічним відходом.

Організаційні заходи, які можуть допомогти розірвати усталену практику змішування відходів та впровадити роздільний збір:
1. Розроблення розпорядчого документу (Інструкції, регламенту тощо) із зрозумілим порядком дій: від «що неможна викидати в контейнер ТПВ» до «куди нести на зберігання». В розпорядчому документі обов’язково потрібно вказати відповідального за збір та накопичення даного відходу, а також відповідальність для персоналу за невиконання цієї інструкції та/або заохочення за великий обсяг зібраного відходу/вторинної сировини.
2. Достатня кількість та доступність ємностей для збирання конкретного компоненту.
3. Наочна агітація роздільного збору та інформація про заборону змішування компонентів ТПВ, особливо поряд із контейнерами для змішаного ТПВ.

Для реалізації якісного впровадження роздільного збору ТПВ на підприємстві необхідно визначити компоненти, які неможливо об’єднати із жодним з виробничих відходів, що утворюються на підприємстві, але які доцільно збирати окремо та передавати на утилізацію/видалення або продавати як вторинну сировину.

Цей етап доцільно розбити на декілька кроків:
1. Знайти спеціалізоване підприємство, якому можна передавати відокремлені компоненти побутових відходів. З’ясувати обсяги та види відходів, які вони готові приймати, вимоги до якості відходів/сировини (вологість, забрудненість, однорідність, колір, пакування тощо). Заключити договір.
2. Зробити нову інвентаризацію відходів або відкоригувати діючий звіт про інвентаризацію відходів. У Звіті слід врахувати нові відходи, визначити їх склад, властивості та клас небезпеки.

Що стосується необхідності розробки паспортів відходів, то з цього приводу із посиланням на п. 9 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» від 1 серпня 1999 року № 2034 на сайті Мінекоенерго зазначено таке:
«Паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Тобто паспорти відходів розробляються на відходи, для яких не знайдено оптимальних шляхів утилізації або видалення. Щодо відходів, які приймаються спеціалізованими підприємствами на утилізацію або знешкодження, або твердих побутових відходів, то шляхи поводження з ними вже визначені. Розроблення паспортів відходів в першу чергу необхідне для тих відходів, для яких не визначена відповідна технологія утилізації».

Отже, якщо підприємство визначилось із тим кому саме і для чого передавати свої відходи, то розробка паспортів на ці відходи не є обов’язковою, але підприємство має право це зробити на добровільних засадах.

Четвертим кроком на шляху впровадження роздільного збору ТПВ на підприємстві — є пошук спеціалізованої компанії, яка зможе забирати змішані ТПВ на досортування або термічну утилізацію.

Для передачі змішаного ТПВ, в якому все ще є вторинна сировина, але яку підприємству недоцільно відокремлювати на досортування — потрібно відокремити сухі відходи від забруднених органічними (харчовими) рештками відходів. Відповідно, для збору змішаного ТПВ потрібно дві різні ємності — для сухого ТПВ і для ТПВ із вмістом органіки.

Тут також не обійтися від організаційних заходів…