Як визначити точки контролю забруднень в ареалах підвищеної техногенної небезпеки при оцінці впливу на землі і ґрунти: в розрізі звіту ОВД

Вимоги щодо моніторингу прописані у цілому ряді законодавчих актів, постанов та рішень про охорону навколишнього природного середовища та дотичних тем. Коректний вибір параметрів моніторингу, періодичності спостережень за довкіллям, вибір релевантних щодо накопичення полютантних точок для просторового моніторингу є одним з найважливіших моментів при його проведенні. 

Які особливості визначення точок контролю забруднень в ареалах підвищеної техногенної небезпеки при оцінці впливі на землі і ґрунти: в розрізі звіту ОВД? З’ясовуємо в статті та розглядаємо моделі, які сприяють коректному визначенню точок для контролю при розробці відповідних програм моніторингу та складанні звіту з ОВД.

Екологічна безпека є невіддільною частиною національної безпеки. Наявна чи прогнозована екологічна ситуація в державі повинна забезпечувати збереження здоров’я населення, вирішення соціальних і економічних питань без деградації компонентів довкілля, особливо ґрунтів, забруднення яких безпосередньо визначає якість вод, повітря та здоров’я людини. Тому моніторингу ґрунтів та земель для оцінки їх забруднення повинна приділятися значна увага. 

Окрім наукових праць, вимоги щодо моніторингу прописані у цілому ряді законодавчих актів, постанов та рішень про охорону навколишнього природного середовища та дотичних тем. Відповідно, оцінка впливу на довкілля (ОВД) повинна здійснюватися з урахуванням вимог законодавства. При цьому допускається використовувати окрім методів, прийнятих у державному моніторингу земель, інші доступні науково достовірні методології.

Проблема охорони ґрунтів та земель є такою актуальною через цілу низку причин. Будучи компонентами дуже тонко збалансованих природних екосистем і перебуваючи у динамічній рівновазі з усіма іншими складовими біосфери та в умовах інтенсивного використання, ґрунти часто-густо втрачають свою природну родючість, деградують чи навіть цілком руйнуються. Звісно, деградація ґрунтів і ґрунтового покриву має місце там, де наша діяльність може бути визначена як нераціональна, екологічно необґрунтована, невідповідна природному біосферному потенціалу конкретної території.

Причин деградування є дуже багато, до основних можна віднести наступні: 

• патологія ґрунтового профілю та генетичних горизонтів (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчуження ґрунту з функціонуючих екосистем);
• порушення біоенергетичного режиму ґрунтів та екосистем (девегетація і дегуміфікація ґрунтів, ґрунтовтома та виснаження); 
• порушення водного і хімічного режимів ґрунтів (опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення);
• забруднення та хімічне отруєння ґрунтів.

Більшість із цих процесів піддаються моделюванню, і, відповідно, оцінці наслідків проектованої діяльності. 

Проте розлогість даної тематики вимагає більш детального розгляду окремих аспектів моделювання, контролю чи моніторингу. Так, якщо планована діяльність передбачає джерела забруднення ґрунтів і земель, зокрема, стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря, джерела утворення небезпечних відходів чи об’єкти поводження з відходами тощо. То, окрім здійснення оцінки впливу на землі і ґрунти за нормативами гранично допустимого забруднення ґрунтів чи гігієнічними регламентами, слід передбачити місця максимальної концентрації полютантів по території, яка оточує місце планованої діяльності для подальшого моніторингу. 

Варто зауважити, що незалежно від джерела чи причин походження техногенних забруднювачів (викиди, відходи, стічні води, аварійні ситуації у планованій діяльності) у сучасному моніторингу, особливо ґрунтовому, застосовується ряд моделей руху водних потоків і наносів, або поняття кривизни топографічної  поверхні. Застосування ГІС для її розрахунку та використання в цілях моніторингу істотно збільшує його ефективність.

Важливо!
Виходячи з важливості коректного вибору параметрів моніторингу, періодичності спостережень за довкіллям, вибір релевантних щодо накопичення полютантних точок для просторового моніторингу є одним з найважливіших моментів при його проведенні... 

Увага!
Матеріал публікується частково і є частиною статті Василя Черлінки, експерта Сертифікаційного курсу для виконавців звітів ОВД, доктора біологічних наук, доцента кафедри агротехнологій та ґрунтознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича з журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №4, 2021