Як визначити вид та обсяг забруднюючих речовин для розрахунку екоподатку за здійснення видів в атмосферу?

Згідно з підпунктом 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України (далі — ПКУ):

Об’єкт і база оподаткування — обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Платники податку — відповідно до ст. 240 ПКУ, суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів (юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави), включно з тими, котрі виконують агентські (представницькі) функції стосовно нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Розрахувати види й обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу підприємство можливо двома способами, зазначеними в табл. 1.

Таблиця 1

Способи розрахунку видів та обсягів викидів підприємства

Довідково: 

Стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати протягом певного часу та здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Дизельний генератор — стаціонарне джерело забруднення, тому під час його використання необхідно сплачувати екоподаток, який передбачено п. 240.1.1 ПКУ.

Суми екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною у пункті 249.3 статті 249 ПКУ.

Ставки екологічного податку установлено статтями 243–248 ПКУ. Порядок обчислення податку визначено ст. 249 ПКУ, згідно з якою суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал.

Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екоподатку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (пункт 250.12 статті 250 ПКУ).

Важливо!

Суми екологічного податку, що стягується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюють незалежно від того, чи отриманий платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Варто зазначити, що органи контролю залучають за попереднім погодженням працівників центрального органа виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податків фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення.

• Як визначити обсяги викидів стаціонарними джерелами?
• Як здійснити розрахунок податку у випадку перевищення лімітів, зазначених у дозволі на викиди?
• Який порядок обчислення податку? Приклад розрахунку

Читайте вже у е-спецвипуску «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 10, 2022 «Промислова пилогазоочистка: практика і міжнародний досвід».