Які екологічні небезпеки приховує зона бойових дій на Донбасі?

Застаріле оснащення промислових об'єктів, колосальні обсяги неутилізованих промвідходів і, як наслідок, забруднена вода і виснажений ґрунт – і до бойових дій Донбас вважався зоною екологічної катастрофи. Наскільки ситуація погіршилася з початком збройного протистояння? І що може зробити держава за нинішніх умов для того, щоб попередити екологічну катастрофу на Донбасі? Відповіді на запитання у рамках цієї теми підготовлені на основі інтерв'ю з міністром екології та природних ресурсів Україні Остапом Семераком, а також доповіді міжнародної організації «Екологія – Право – Людина».

Чи здійснює держава моніторинг екологічної ситуації в зоні бойових дій?

Доступ фахівців Мінекології до зони бойових дій обмежений, пояснює міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Якщо говорити про територію під контролем проросійських угруповань, то туди українська держава доступу взагалі не має. У березні 2016 року Тристороння контактна група у Мінську обговорювала можливість допуску на непідконтрольну Україні частину Донбасу іноземних екологів під егідою ОБСЄ. Цей крок, однак, так і не погодили.

Міністерство екології виходило з пропозицією про розширення мандату спостережної місії ОБСЄ, поширення її також на екологічну сферу. На жаль, поки що цього не відбулося
— Остап Семерак

«Я вам більше скажу: Міністерство екології виходило з пропозицією про розширення мандату спостережної місії ОБСЄ, поширення її також на екологічну сферу, – додає Остап Семерак. – На жаль, поки що цього не відбулося».

Попри труднощі в доступі до зони бойових дій, зокрема непідконтрольної частини Донбасу, фахівці міністерства займаються оцінюванням шкоди, завданої екології регіону підтримуваними Росією бойовиками.

Ті цифри, які я вже бачу сьогодні – це навіть не десятки мільярдів, а сотні мільярдів гривень
— Остап Семерак

«Ті цифри, які я вже бачу сьогодні, ті об'єкти, які ми досліджуємо на підставі супутникових знімків, на підставі свідчень, на підставі бухгалтерської інформації, – це навіть не десятки мільярдів, а сотні мільярдів гривень», – каже міністр. За його словами, зібрана інформація може бути підставою для позову проти Росії до міжнародних судових інстанцій.

Що завдавало шкоди екології Донбасу ще до війни?

Донбас – найбільший центр видобутку вугілля в Україні. Крім того, тут зосереджено багато підприємств чорної і кольорової металургії, а також підприємства хімічної промисловості. Така промислова діяльність в цілому не є сприятливою для довкілля. За умов відсутності модернізації виробничого процесу й утилізації відходів вплив на навколишнє середовище погіршується.

Йдеться про надмірне забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, а також земельних ресурсів. Наприклад, через активну вуглевидобувну діяльність водні ресурси Донецької та Луганської областей характеризуються високою концентрацією солей. Причиною цього є скид у водні об'єкти високо мінералізованих шахтних вод, з якими щороку туди потрапляло понад 1 мільйон тонн різних солей.

Як бойові дії впливають на екологію регіону?

Найпростіший приклад – забруднення ґрунту і повітря унаслідок розриву снарядів. Один снаряд «Граду», наприклад, лише в ґрунті лишає після себе 400 грамів сірки. Еколог організації «Екологія – Право – Людина»Олексій Василюк наголошує: вкрай важливо інформувати жителів населених пунктів у зоні бойових дій про небезпеку обробки землі біля місць розривів снарядів.

Відбувся обстріл. Використовуючи далі свою земельну ділянку, люди навіть не задумуються, як стрімко вкорочують собі життя: споживаючи в їжу те, що виростили на такому городі
— Олексій Василюк

«Уявімо, що відбувся обстріл, – каже еколог. – Люди думають, що пересиділи в погребі і все. Це щастя, що вони залишилися живі. Але використовуючи далі свою земельну ділянку, люди навіть не задумуються, як стрімко вкорочують собі життя: споживаючи в їжу те, що виростили на такому городі».

Після війни у Югославії вивели з обробітку близько 3 мільйонів гектарів землі саме через забруднення землі
— Олексій Василюк

«Після війни у Югославії країни, які утворилися після її розпаду, вивели з обробітку близько 3 мільйонів гектарів землі саме через забруднення землі», – додає Василюк.

За словами міністра екології Остапа Семерака, на військово-цивільні адміністрації на Донбасі, зокрема, покладено й обов'язки з інформування населення про екологічні ризики у результаті бойових дій.

Щодо забруднення повітря. За оцінкою організації «Екологія – Право – Людина», окрім вивільнення внаслідок вибуху вуглекислого газу й водяної пари (які не є токсичними, шкідливі лише в контексті глобальних змін клімату), відбуваються викиди таких токсичних газів, як SO2, NOx та CO. Екологи, зокрема, дослідили концентрацію небезпечних сполук у повітрі під час одного з обстрілів Щастя, що у Луганській області. У підсумку з'ясувалося, що «у повітрі значно зросли концентрації небезпечних речовин, окремі показники суттєво перевищували гранично допустимі норми».

Які об'єкти викликали особливе занепокоєння через бойові дії?

Серед таких об'єктів – зокрема, закрита шахта «Юнком» неподалік від Єнакієва (нині – під контролем угруповання «ДНР»). У 1979 році у шахті здійснили підземний ядерний вибух. На цій території вкрай важливим є своєчасне відкачування води, щоб уникнути забруднення ґрунтових вод. Підконтрольні угрупованню «ДНР» екологи, однак, наполягають, що радіаційний рівень на шахті «Юнком» більше не становить загрози для місцевих жителів навіть у випадку її затоплення.

Стурбованість викликає і стан аміакопроводу, що веде до заводу «Стирол» у Горлівці (теж нині – під контролем бойовиків). У липні 2014 року українська сторона закликала угруповання «ДНР» допустити до об'єкта інженерно-саперні підрозділи ЗСУ.

Міністр екології Остап Семерак висловлює сподівання, що представники збройних угруповань по той бік лінії розмежування усвідомлюють небезпеку витоку аміаку унаслідок пошкодження проводу.

Хочеться вірити, що і друга сторона робить усе можливе, щоби мінімізувати ризики. Але спрогнозувати, куди полетить «шальна міна», доволі складно
— Остап Семерак

«Хочеться вірити, що і друга сторона робить усе можливе, щоби мінімізувати ризики. Але тривають воєнні дії і спрогнозувати, куди полетить «шальна міна», доволі складно», – каже міністр.

Побоювання викликає доля промислових об'єктів, розташованих неподалік лінії розмежування, а отже – таких, що ризикують потрапити під обстріли. Наприклад, фенольний завод неподалік підконтрольного Україні Торецька (декомунізований Дзержинськ). Унаслідок обстрілу з боку бойовиків у липні цього року було пошкоджено дамбу шламонакопичувача, де зберігаються промислові відходи. Якби наслідки пошкодження не ліквідували, це загрожувало б зараженням води у низці населених пунктів, зокрема й під контролем проросійських угруповань.

Джерело: econews.bei.org.ua