Спецводокористування під час війни: хто та коли повинен отримувати дозвіл

У ст. 46  Водного кодексу України зазначено, що водокористування може бути двох видів: загальне та спеціальне. Наразі зосередимо увагу на спеціальному водокористуванні.

Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюють юридичні та фізичні особи насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для побутових, лікувальних, оздоровлювальних, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших потреб.

Спеціальне водокористування здійснюють на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – дозвіл на СВК), який видає Державне агентство водних ресурсів України та його територіальні підрозділи.

Отримання дозволу на спецводокористування в нинішніх реаліях

У зв’язку з широкомасштабним російським вторгненням звичайний ритм цивільного життя й господарської діяльності було змінено. Тому для забезпечення належного та неперервного функціонування діяльності суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64 Кабінет Міністрів України Постановою від 18.03.2022 р. № 314 (далі – Постанова № 314) ухвалив:

У період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб’єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності, що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Однак дозвіл на СВК належить до переліку видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану. Тобто порядок отримання дозволу на СВК залишився без змін. Але в підпункті 5 пункту 1 Постанови № 314 зазначено:

Строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Тобто суб’єкти господарювання, які на момент початку воєнних дій мали дозвіл на спецводокористування, та його термін дії завершився або добігає кінця, мають можливість не подавати документи для отримання нового дозволу, оскільки термін дії наявного дозволу на СВК автоматично продовжено на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Умови, за яких не потрібно отримувати дозвіл на спецводокористування

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) між басейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Не належать до спеціального водокористування:

• пропуск води через гідровузли (окрім гідроенергетичних);
• скид води з водних об’єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;
• подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;
• усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
• використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;
• вилучення води з надр разом із видобуванням корисних копалин;
• виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;
• видобування корисних копалин (окрім підземних вод) і водних рослин;
• прокладання трубопроводів і кабелів;
• проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;
• забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, окрім тієї, що використовують для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води;
• інші роботи, які виконують без забору води та скидання зворотних вод.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюють у порядку загального та спеціального використання природних ресурсів.

У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надають у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, – на пільгових умовах.

У ст. 39 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать підземні води та поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більше ніж однієї області тощо.

Тобто будь-яка юридична особа, у власності якої є свердловини, насоси, помпи, що відкачують воду з поверхневих (річок, озер, ставків тощо) та/або підземних джерел, за умови використання води більше 5 кубічних метрів на добу повинна отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Змоделюймо кілька ситуацій.

Ситуація 1

Підприємство А орендує виробничі потужності без зміни виробництва в іншого підприємства Б, яке має дозвіл на СВК. Чи є необхідність отримувати новий дозвіл на спецводокористування підприємству А?

У такому випадку підприємство А (орендар) є вторинним водокористувачем, дозвіл на СВК оформлює лише первинний водокористувач (орендодавець). Для вторинних водокористувачів (орендаря) дозволом на СВК є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентами і договір між ними, тобто новий дозвіл оформлює орендодавець із внесенням у нього лімітів на водокористування і водовідведення орендаря.

Вторинні водокористувачі мають отримати дозвіл на СВК тільки у випадку здійснення скиду стічних вод до водного об’єкта через власні канали водовідведення.

Завантажуйте зразок договору на відведення стічних вод

Ситуація 2

У випадку, коли підприємство А має договір на постачання води від Міськводоканалу та, відповідно, здійснює скид води до централізованих мереж, дозвіл на СВК не потрібен.

Відносини між суб’єктами господарювання, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, і суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, урегульовано «Правилами користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України», затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190.

Навіть якщо підприємство планує значне збільшення споживання води (від централізованого водопостачання), чи вже збільшило, – такі зміни не належать до вимог отримання дозволу на СВК.

Значні зміни у споживані води можуть призвести лише до необхідності подавати звіт про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), у випадку коли суб’єкт господарювання раніше його не подавав.

Звіт про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна)

Згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку водокористування» від 16.03.2015 р. № 78, державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) підприємствами, які мають сезонний режим роботи та забирають воду обсягом від 5 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом періоду його роботи в межах календарного року).

Умови отримання дозволу на спецводокористування — читайте у повній версії статті

Термін дії дозволу

Строки спеціального водокористування встановлюють органи, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування.

Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням зацікавлених водокористувачів здійснюють державні органи, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Підстави для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування

Підставами для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є:

• подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу;
• виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
• негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері охорони здоров’я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Анулювання дозволу на спеціальне водокористування

Припинення права спеціального водокористування здійснюють шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування. Для цього необхідно звернутися до Держводагентства через центр надання адміністративних послуг із заявою за формою, встановленою наказом Мінприроди «Про затвердження форми заяви для отримання дозволу на спеціальне водокористування» від 12.04.2018 р. № 116. До заяви додають оригінал дозволу, який анулюють.

Ця вимога не розповсюджується на дозволи, видані в електронному вигляді через портал електронних послуг Держводагентства.

Держводагентство анулює дозвіл на СВК у разі:

• звернення водокористувача із заявою про анулювання дозволу на спеціальне водокористування;
• визнання водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;
• припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідація) або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, смерті фізичної особи, яка одержала дозвіл.

Держводагентство може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу з підстав:

• установлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
• передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
• виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
• систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом терміни;
• порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Рішення органу, що видав дозвіл, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування видають юридичній або фізичній особі протягом 5-ти робочих днів із дня його прийняття. У такому разі дія дозволу припиняється через 30 днів із дня прийняття рішення про його анулювання.

Увага! Стаття опублікована частково!

Повна версія - в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №7, 2023