Новини

Повернутися до переліку новин

Які головні помилки в поводженні з медичними відходами та як їх уникнути?

Поводження з медичними відходами в Україні врегульовано такими законодавчими актами:

1. ЗУ «Про відходи».

2. Базельська конвенція  про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням.

3. Наказ МОЗ України «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів» від 24 березня 2015 року № 242 .

4. Наказ МОЗ України «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» від 8 червня 2015 року № 325.

5. Розпорядження КМУ «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» від 8 листопада 2017 року № 820-р (далі — Стратегія).

Стратегія базується на інноваційному для України принципі ієрархії поводження з відходами, в якому пріоритет віддається скороченню утворення відходів, їх роздільному збору та переробці. Захороненню або знищенню повинні підлягати лише ті відходи, які не підлягають переробці та повторному використанню.

У стратегії велика роль відводиться європейському принципу розширеної відповідальності виробника, що дозволить за рахунок бізнесу (як імпортерів, так і виробників) фінансувати роздільне збирання ресурсоцінних відходів упаковки і направляти їх на переробку.

Отже, управління відходами, незалежно від джерел їх утворення, повинно розпочинатися з планування видобутку природних ресурсів, як сировини для отримання матеріалів, і продовжуватися при проектуванні життєвого циклу корисної продукції. На кожному етапі виникнення відходів мають завчасно плануватися шляхи та методи багаторазового використання природних ресурсів і рециклінгу відходів, що утворюються.

Відходи, утворені у процесі медичної діяльності, несуть потенційно вищий ризик для людей, ніж будь-який інший тип відходів.

Медичні відходи — відходи, що утворюються в лікувально-профілактичних установах та інших закладах охорони здоров’я, що проводять медичні процедури, незалежно від форми власності, в установах і лікувально-профілактичних закладах санаторного лікування, аптеках, науково-дослідних інститутах і навчальних медичних закладах.

75–80 % відходів, утворених закладами охорони здоров’я, що не мають контакту з біологічними рідинами пацієнтів, інфекційними хворими, наближені за складом до побутових відходів, а саме: відходи скла (пляшки, флакони, банки тощо), папір, канцелярське приладдя, упаковка, меблі, списаний м’який інвентар (халати, постільна білизна), діагностичне обладнання, яке втратило споживчі властивості.

Решта медичних відходів, 10–25 %, належать до категорії небезпечних і можуть бути факторами ризику для навколишнього природного середовища і здоров’я людини.

Найбільш небезпечними медичними відходами є:

  • гострі відходи — використані або невикористані гострі предмети (голки, шприци, скальпелі, піпетки, ножі);
  • інфекційні відходи — відходи, що ймовірно містять хвороботворні мікроби і несуть ризик передачі захворювання (тканини, забруднені кров’ю, лабораторні культури і мікробіологічні запаси);
  • патологічні відходи — тканини, органи або рідини організму людини, частини тіла, ембріони, невикористані продукти крові;
  • фармацевтичні відходи — лікарські препарати із закінченим строком дії, частково використані флакони;
  • цитотоксичні відходи — відходи, що містять речовини з генотоксичними властивостями (відходи, що містять цитостатичні препарати, генотоксичні хімікати);
  • хімічні відходи — відходи, що містять хімічні речовини (наприклад, лабораторні реагенти; плівки, дезінфікуючі засоби, такі відходи з високим вмістом важких металів, як акумулятори, розбиті ртутні термометри і прилади для вимірювання кров’яного тиску).

Основні проблеми у сфері управління медичними відходами:

1. Низький рівень розуміння правильного поводження з медичними відходами, що здійснюється у закладах охорони здоров’я.

2. Відсутність необхідних засобів та приміщень для збирання, переміщення на території закладів охорони здоров’я та безпечного тимчасового зберігання інфекційних відходів.

3. Відсутність холодильного обладнання для зберігання відходів при низьких температурах.

4. Відсутність відповідних контейнерів та упаковок.

5. Обмежені можливості щодо придбання високоякісного обладнання для оброблення медичних відходів.

Значна частина медичних відходів вивозиться на полігони та несанкціоновані звалища через безвідповідальність медичних працівників закладів охорони здоров’я, недостатності та недоступності потужностей з оброблення та видалення медичних відходів.

Украй обмежені фінансові ресурси є важливим стримуючим фактором, який перешкоджає вдосконаленню системи поводження з медичними відходами. Стан національної економіки в останні роки істотно вплинув на фінансове забезпечення медичної галузі і, очевидно, що залучення фінансових ресурсів, необхідних для впровадження належної системи поводження з медичними відходами, є вкрай складним завданням.

Увага! Матеріал публікується частково! Повна версія – в рубриці Актуальні роз’яснення журналу «Екологія підприємства» № 5, 2018

Джерело: журнал «Екологія підприємства»

Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»
Придбати вигідний комплект видань
Свіжий номер журналу

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!