Які вимоги та рекомендації в управлінні медичними відходами у складі побутових? Світовий досвід у зв’язку зі спалахом COVID-19. Частина 1.

• Яким має бути правильне  поводження з потенційно інфікованими відходами у складі побутових в період епідеміологічних спалахів захворювань?
• Яким є відповідний антикризовий менеджмент?
• Аналіз світових практик щодо запобігання поширенню інфекції через відходи домогосподарств.

Інформація, викладена у статті, має інформаційний характер і не є прямим керівництвом до дій.

Реалії сьогодення кидають новий виклик нашій і без того повній перепон системі роботи з побутовими відходами. Зараз перед суспільством стоїть реальна глобальна проблема, яка не знає кордонів і термінів — це проблема збирання та утилізації побутових відходів, у складі яких наразі опиняються інфіковані COVID-19 відходи, що може стати потенційним додатковим джерелом поширення цієї інфекції. Ситуація, що склалась з розповсюдженням коронавірусу, продемонструвала слабку готовність органів влади всіх рівнів та операторів ринку послуг з управління побутовими відходами щодо забезпечення безпеки співробітників цих підприємств і населення не тільки в Україні. Вкрай важливим є своєчасне прийняття необхідних заходів щодо зниження ризиків поширення інфекції.

Важливо розрізняти, що спеціалізовані медичні установи мають (принаймні, повинні мати) робочі протоколи поводження з інфікованими відходами відповідно до вимог чинного законодавства. У цій статті мова йде про потенційно інфіковані компоненти, які зараз потрапляють у відходи домогосподарств — одноразові маски, серветки, предмети користування і гігієни тимчасово ізольованих співгромадян, які перебувають на карантині в домашніх умовах; про відходи, що утворені на об’єктах, що тимчасово виділені для забезпечення дотримання карантинних заходів (наприклад, санаторії). Увага також приділена проблемі контакту з такими відходами співробітників муніципальних служб (двірники, водії та вантажники сміттєвозів, співробітники полігонів і сортувальних станцій, приймальники вторсировини тощо); про нелегальних збирачів відходів.

Для забезпечення захисту населення та з метою профілактики поширення коронавірусу, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), рекомендує використовувати одноразові маски. Люди, що використовують засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), які перебувають на домашньому карантині або ті, хто не перебуває в моніторингових групах, але можуть бути носіями вірусу, найчастіше рідко проінформовані про правила та рекомендації ВООЗ щодо подальшого поводження з ЗІЗ. Вони просто викидають їх у домашні відра для сміття та звичайні контейнери. Нещодавно з’явилася інформація про повторне використання засобів захисту, які збирають нелегальні збирачі з метою перепродажу.

Державні та недержавні інформаційні ресурси не завжди у своїх рекомендаціях інструктують населення про те, що необхідно робити з побутовими відходами та потенційно інфікованими предметами.

Існує багато гіпотез про небезпеку вірусу. Офіційні джерела повідомляють, що при коронавірусній інфекції застережні заходи при роботі з медичними відходами не відрізняються від інших заходів поводження з інфікованими відходами класу В, проте конкретних рекомендацій для медичних відходів у складі побутових, утворених в період масового карантину, немає. Тому для всіх учасників процесу, зокрема, муніципальних служб, це має стати серйозним сигналом до дії. З метою підготовки необхідних політик і процедур для підприємств галузі необхідним є вжиття низки організаційних заходів.

Досвід країн з розвиненою економікою показує передусім наявність давно розроблених і адаптованих рекомендацій та планів поводження з відходами в надзвичайних ситуаціях.

Документи містять чітке визначення, які саме відходи слід відносити до інфікованих у складі побутових, які дії повинні відбуватися з ними та хто має здійснювати відповідні заходи.

Таким чином, практично водночас з інформацією про спалах захворювання, Всесвітньою організацією охорони здоров’я були розроблені рекомендації щодо безпечного управління відходами медико-санітарної діяльності. Рекомендації містять попередження про загрозу наслідків, що виникають при стихійному захороненні інфікованих побутових відходів і пропозиції щодо мінімального забезпечення безпеки для віддалених районів, зокрема, в умовах обмеженого фінансування.

«... захоронення інфікованих відходів і гострих предметів в захищеному бетонному колодязі може бути єдиним прийнятним варіантом в таких ситуаціях.
Слід уникати скидання відходів в коробках / пакетах на звалища. Фармацевтичні та хімічні відходи необхідно залишати в тимчасовому зберіганні до появи можливості для безпечного видалення.
Послуги з видалення небезпечних відходів без попередньої обробки на полігоні твердих побутових відходів суттєво підвищує ризики для здоров’я людини і навколишнього середовища.
Якщо відходи не засипаються землею належним чином або будь-яким чином порушується їх цілісність, може виникнути додаткова небезпека. Тому неправильно відвозити небезпечні відходи безпосередньо на неспеціалізовані полігони»
Джерело: ВООЗ

Досвід зарубіжних країн

Влада Китаю першою зіткнулася з проблемою стрімкого поширення коронавірусу та практичний досвід, напрацьований колегами з цієї країни, показує, що заходи, вжиті задля забезпечення належного поводження з інфікованими відходами у складі побутових також суттєво впливають на стримування темпів інфікування.

Міністерство екології Китаю негайно розробило для місцевої влади ряд обмежувальних вимог щодо поводження з вживаними медичними масками, позначивши відразу, що ці засоби захисту вважаються потенційно зараженими не менше 2-х діб. Було запропоновано, виходячи з можливостей кожного муніципалітету, організувати централізований збір до спеціальних контейнерів, а за відсутності таких — рекомендувати населенню обробити використану маску засобом для дезінфекції з обох сторін і запечатати в пластиковий пакет перед тим, як викинути її у контейнер для відходів.

Європейські країни, які зіткнулися зі спалахами коронавірусної інфекції COVID-19, застосовували різні підходи до управління побутовими відходами в умовах її поширення.

Аналогічний китайському спосіб утилізації був рекомендований громадянам державними службами Великобританії, з поправкою на те, що пакет з маскою повинен бути додатково упакований в іншій пакет, маркований та розміщений у безпечному місці. Викинути його у контейнер зі звичайними побутовими відходами можна через не менше, як 72 години.

Згідно з протоколами окремих галузевих асоціацій у Північній Америці (SWANA, NWRA) коронавірусна інфекція COVID-19 не належить до інфекцій категорії А (не викликає смерть або постійну інвалідність), тому не рекомендовано застосовувати спеціальні запобіжні заходи для співробітників, які мають контакт з побутовими відходами. При цьому необхідно розуміти, що в США та Канаді існує жорсткий контроль за дотриманням вимог охорони і гігієни праці, співробітники завжди працюють в спецодязі та забезпечені засобами індивідуального захисту.

У цьому випадку йдеться про те, що робочі галузевих підприємств взагалі забезпечені стійкими до проколів рукавичками, захисними окулярами та спеціальною уніформою, яка своєчасно дезінфікується. Однак, підвищений ризик змусив експертів США доповнити інструкцію рекомендаціями з регулярного чищення спецодягу та захисних окулярів, а також розглянути можливість тимчасового відсторонення від роботи людей старшого віку, які перебувають у групі ризику.

В Індії рекомендують громадянам країни дезінфікувати використані маски з двох сторін засобом для дезінфекції або, як мінімум, паром з праски.
В інших країнах, що розвиваються, щоб уникнути повторного використання масок, рекомендується розрізати їх поперек перед тим, як скласти в пакет, щоб не створювати кричущих за своєю суттю прецедентів, як, наприклад, в Таїланді, де на заводі з переробки робітники збирали вживанні одноразові маски, прасували їх, а потім сортували в коробки з метою подальшого перепродажу.

Тому заходи, які застосовувалися в Китаї і низці європейських країн, не є надлишковими для країн зі слабкою економікою, оскільки рівень забезпечення захисними засобами працівників сфери поводження з відходами є недостатнім. Оператори ринку санітарної очистки часто мають формальні процедури, пов’язані із забезпеченням гігієни праці співробітників, що контактують з потенційно інфікованими побутовими відходами.

Матеріал підготовано спеціально для Ecobusiness Group експертами:
Катерина Абашина, експерт з питань поводження з побутовими відходами
Ірина Козлова, експерт з питань поводження з побутовими відходами
Тетяна Омельяненко, експерт з питань поводження з відходами

Детально за темою — у №5, 2020 журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»