Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки

Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки та як суб’єкт господарювання повинен діяти, якщо не «вкладається» в термін виконання з урахуванням відсутності в законодавстві затвердженої процедури перенесення строків, а на листи щодо переносу строків ДЕІ не відповідає?

 На сьогодні законом не передбачено мінімальних строків для виконання припису, але передбачається строк не більше 6 місяців, тому такі строки встановлюються державним інспектором з огляду на об’єктивність та складність виконання припису в межах 6-місячного строку.

Суб’єкт господарювання може розпочати виконання, але якщо виконання припису у встановлений строк не завершено не з вини самого суб’єкта господарювання, то негативних наслідків не наступає.

Законом визначено, що виконання припису перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), тому якщо вимоги припису виконано пізніше з об’єктивних причин, вжито всіх необхідних заходів щодо виконання до проведення заходу державного нагляду (контролю), то відповідальність для суб’єкта господарювання не наступає.

Суб’єкт господарювання має лиш у встановлені у приписі строки поінформувати Держекоінспекцію про стан виконання припису та у разі невиконання — про його причини.

 Роз’яснення надав Денис Каплунов, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України.

Зокрема, відповіді на запитання:

— Чому не враховуються зауваження до акту перевірки з боку суб’єкта господарювання при складанні приписів за результатами перевірки? Що потрібно зробити підприємству, щоб їх врахували в результатах перевірки та отримати зворотний зв’язок від інспекції, чи вони враховані?

— Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами, наприклад, запитуються документи щодо питань, що не входять до повноважень ДЕІ згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19 квітня 2017 року № 275:

• нарахування екологічного податку — компетенція Державної податкової інспекції;
• правовстановлюючі документи на землю та приміщення — перевірка земельних питань належить до компетенції Держгеокадастру;
• проєкти на промисловий майданчик — компетенція Державної архітектурно-будівельної інспекції.

— Що робити підприємству, коли за результатами перевірки інспекторами робляться висновки та фіксуються зауваження, що суперечать здоровому глузду? Зокрема, відбувається акцентування уваги і сил на формальних дрібницях, що відбирають час і ресурси від вирішення дійсно важливих проблем. Конкретний приклад…

— Чи є у ДЕІ повноваження і функції робити висновки про неправильність або неповну відповідність того чи іншого виданого профільним Департаментом ОДА документа, вимагаючи при цьому його актуалізації/переробки/уточнення?

— Екологічна інспекція під час перевірок приписує «Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод з території підприємства в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» не залежно від того, забруднено зливові води чи ні. Як діяти у цьому випадку суб’єкту господарювання?

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України «Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється». Водний кодекс України відносить до стічних вод воду від атмосферних опадів; більша ж частина населених пунктів не забезпечена міською зливовою каналізацією і очисними спорудами.