Зміни у надрокористуванні-2022: на що важливо звернути увагу?

Регулювання сфери користування надрами здійснюється за допомогою розгалуженої системи нормативних актів, часто не узгоджених один з одним.

Частина положень застаріла та потребує скасування.

Отже, необхідна докорінна реформа системи надрокористування в Україні. Що саме важливо змінити? Розбираємо в матеріалі.

Проєкт нового Кодексу України про надра

У зв’язку з необхідністю реформування законодавства у галузі надрокористування на публічне обговорення винесено проєкт нового Кодексу України про надра.

Проєктом Кодексу України про надра пропонується скасувати низку нормативних актів:

• Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР;
• Закон України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 № 2665-III;
• Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ» від 21.05.2009 № 1392-VI;
• Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.1999 № 1039-XIV;
• Гірничий закон України від 06.10.1999 № 1127-XIV;
• Закон України «Про видобування і переробку уранових руд» від 19.11.1997 № 645/97-ВР.

Важливо!

У тримісячний строк після ухвалення нового Кодексу Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади будуть зобов’язані зробити відповідними йому свої нормативно-правові документи.

Ухвалення нового Кодексу про надра зумовить необхідність змінити все законодавство, яке стосується надрокористування. Глобальність цього кроку не дає змоги точно спрогнозувати строк його реалізації. Натомість проведення «малої реформи» – так фахівці влучно називають законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» від 05.10.2020 № 4187 (далі – Законопроєкт № 4187) – видається доволі досяжним. Окреслимо найближчі перспективні зміни законодавства у сфері надрокористування.

Загальний огляд змін, передбачених у Законопроєкті № 4187

1 червня 2021 року Верховна Рада України у повторному першому читанні ухвалила Законопроєкт № 4187. Наразі парламентському Комітету з питань екологічної політики та природокористування дано доручення доопрацювати документ з урахуванням поправок та пропозицій і внести на розгляд Ради у другому читанні. В усних коментарях посадові особи Міндовкілля та Держгеонадр пояснили, що до Законопроєкту № 4187 надійшло понад 500 правок, які слід розглянути, перш ніж винести документ на остаточне ухвалення Парламентом.

Зміни, які стосуються участі громадян

Загальні зміни, заплановані в Законопроєкті № 4187, опосередковано вплинуть на роботу надрокористувачів. Проте вони є позитивними для суспільства.

1. Пропонується внести зміни в законодавство щодо реалізації прав громадян на отримання частини доходу держави від рентної плати за користування надрами. Порядок отримання цього доходу буде встановлено в окремому законі. Тож попереду – розроблення та прийняття відповідного закону.
2. Передбачається заборонити надрокористування громадянам або суб’єктам господарювання, які пов’язані з державою-агресором або до яких застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII.
3. Планується створити єдину інформаційну систему користування надрами, дані якої будуть відображатися на державному вебпорталі «Інтерактивна карта користування надрами та геології України». Зміни вплинуть на роботу надрокористувача, проте не кардинально, зокрема:

• полегшиться доступ до геологічної інформації;
• передбачається подання документів та звітності в електронній формі через електронний кабінет.

Зміни щодо процедури надання надр у користування

1. Запропоновано зміни щодо компетенції обласних (Київської та Севастопольської міських) рад, а саме – скасування норми про надання ними надр у користування для розробки корисних копалин місцевого значення.

Ця норма на практиці не діяла – спеціальні дозволи на користування надрами надавала Держгеонадра (незалежно від значення корисної копалини, що видобувається).

2. Пропонується вилучити з компетенції місцевих рад погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Це зручно для надрокористувача, оскільки зменшується навантаження на бізнес і не потрібно отримувати ще одне погодження. Хоча безпосередньо надрокористувач і не звертається до місцевих рад для отримання погодження (це робить Держгеонадра), однак підприємство-надрокористувач залучається до роботи з місцевими радами.

Після реформування адміністративно-територіального устрою та зміни меж районів таке погодження необхідно отримувати як у раді територіальної громади, так і в районній раді (принаймні останній досвід отримання спеціальних дозволів на користування надрами свідчить про такі випадки). Звісно, громада повинна погоджувати видобування корисних копалин, що містяться на її території. Водночас думка спільноти уже врахована під час громадського обговорення згідно з процедурою оцінки впливу на довкілля.

3. Передбачається спрощення погодження під час отримання спеціального дозволу.

Запропоновано скасувати норму про надання погоджень обласними державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (Держпраці та Держпродспоживслужбою відповідно), під час отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування підземних вод і розробки родовищ торфу.

Новий вид користування надрам

У Законопроєкті № 4187 пропонується запровадити новий вид користування надрами – геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою). Тобто передбачено поєднати геологічне вивчення з подальшою промисловою розробкою родовищ.

Строки користування надрами

Пропонується надавати надра у користування на строк, визначений самим заявником, зокрема:

• на геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою), видобування корисних копалин, а також на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, зокрема отриманням геотермальної енергії (теплової енергії надр) – від 3 до 20 років;
• на інші види користування надрами – від 3 до 50 років.

Особливості користування нафтогазоносними родовищами

Строки користування нафтогазоносними надрами пропонується визначити в Законі України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 № 2665-III. Пропоновані строки дії спецдозволів:

• для видобутку нафти та газу на суші – не більше ніж 20 років, на континентальному шельфі – не більше ніж 30 років;
• для геологічного вивчення з подальшою промисловою розробкою виявлених родовищ на суші – не більше ніж 20 років, на континентальному шельфі – не більше ніж 30 років;
• для спорудження та експлуатації підземних сховищ нафти чи газу – не більше ніж 50 років.

Строки, на які надається спецдозвіл, чітко визначені в Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі – Порядок № 615)

Строки, на які надається спецдозвіл:

• геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин місцевого значення – 3 роки;
• геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка корисних копалин загальнодержавного значення – 5 років;
• геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ) – 5 років;
• геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ нафти і газу, на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України – 10 років;
• видобування корисних копалин – 20 років;
• будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – 20 років;
• видобування нафти і газу на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони – 30 років;
• будівництво й експлуатація підземних сховищ нафти чи газ – 50 років.

            Дозволи на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), у питанні їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.

Автор: Сергій Карагодін, провідний інженер з охорони навколишнього середовища

Стаття є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №6, 2022