Шість кроків до енергоефективності будівель в Україні

Перший крок до енергоефективності - обов'язковий облік.

Встановлення лічильників на газ (економія до 70%), воду (економія до 70%), електричну енергію. Неможливо управляти тим, що не можна виміряти, пояснює Марина Гажур. «Більшість родин споживають менше ресурсів, ніж оплачують за квитанціями, - пояснює фахівець. – З лічильником ви оплачуватимете фактично спожитий ресурс, а не нормативи, а також контролюватимете споживання: якщо показники різко зростуть у порівнянні з минулим періодом, шукатимете можливі несправності в системі, причини перевитрат».

Для досягнення більшої економії рекомендується також встановлювати регулятор тепла чи автоматичний погодний регулятор у квартирі або приватному будинку, продовжує Марина Гажур. «Такі пристрої дозволяють коригувати кількість поданого тепла залежно від погодних умов та сплачувати менше, - розповідає вона. - Можливе також встановлення багатозонного лічильника електроенергії з урахуванням доцільності: споживач платить на 30% менше за електроенергію, спожиту вночі, при двозонно- му обліку та на 60% менше - при тризонному).

Другий крок - заміна старого, низькоефективного обладнання на економне сучасне.

Необхідно встановити LED освітлення замість ламп розжарювання - термін безперервної роботи світлодіода не менше 50 000 годин, що еквівалентно 11 рокам експлуатації при 12 годинний роботі в день, датчики руху для вуличних ліхтарів або світильників у під'їздах, систему вентиляції з рекуперацією, а також придбати побутову техніку з маркуванням "А" чи "А+" – такі прилади мають ККД більше 90% та споживають на 30-50% менше електроенергії, ніж пристрої класу "В". «Термін окупності більш дорогої енергоощадної техніки складає в середньому 2-3 роки», - пояснює Марина Гажур.

Третій крок - комплексна термомодернізація, яка забезпечить економію енергоресурсів майже вдвічі.

Необхідно замінити вікна та двері на енергозберігаючі: з двокамерним енергозберігаючим склопакетом та опором теплопередачі більше нормативного 0,6. «Це дозволить скоротити наднормові втрати тепла до 40% та підвищити температуру у квартирах більш ніж на 2°С, - каже фахівець. - Термін окупності таких заходів сановить 3-7 років.

Також необхідно провести теплоізоляцію даху (окупність близько 7 років, зниження витрат до 30%), зовнішніх стін і цоколя (економія до 40%, термін окупності до 10 років), підвалу (якщо підвал не опалюється, утеплення дозволить підтримувати плюсову температуру 5-10°C).

Утеплення фасаду потрібно здійснювати повністю, наголошує Марина Гажур. «Клаптикове (поквартирне) утеплення у багатоквартирних будинках руйнує цілісність конструкції, - пояснює фахівець. – Як результат, зменшується термін його експлуатації».

Четвертий крок - модернізація систем опалення.

Необхідно встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП, термін окупності 1-3 роки), провести теплоізоляцію трубопроводів (окупність близько 1 року), за необхідності промити систему опалення (накип навіть товщиною до 1 мм приблизно на 15% знижує рівень тепловіддачі), встановити високоефективний котел (ККД Більше 85%) та терморегулятори.

Пятий крок – використання відновлюваних джерел енергії.

Необхідно розглянути можливість і доцільність встановлення сонячних панелей, теплових насосів, сонячних колекторів (вакуумні та пласкі), вітроенергетичних установок. «Такі системи потребують великих інвестицій, але дають можливість використовувати природні та екологічно чисті джерела для отримання енергії та дозволяють отримати часткову енергонезалежність, - пояснює Марина Гажур. – ВДЕ незамінні на віддалених від загальних мереж та комунікацій територіях, а якщо споживання менше генерації, можна підключитися до "зеленого тарифу".

Максимальна потужність приватної електростанції не повинна перевищувати 30 кВт.

Шостий крок - енергоощадна поведінка.

Необхідно навчитися вимикати світло, побутові прилади, закривати крани, не загороджувати прилади опалення сторонніми предметами, встановити тепловідбиваючий екран позаду радіатора (збільшить температуру в приміщенні на 2-3 градуси), використовувати світлі та теплі кольори в інтер'єрі, провітрювати приміщення, приймати душ замість ванної, використовувати аераторні насадки на крани

За словами Марини Гажур, прийняті в Україні нормативи максимальних теплових витрат кореспондуються з європейськими нормами, які коливаються на рівні 30-40 кВт-год/кв.м. 

«Водночас фактичне енергоспоживання більшості існуючих житлових будинків у нашій країні - на рівні 150-250 кВт.год/кв.м, - розповідає вона. - Зараз у Польщі середній рівень споживання енергоресурсів вже становить 100 кВт.год/кв.м., а короткостроковою перспективою є запуск другої хвилі енергомодернізації будівель для подальшого зниження досягнутих показників».

Найбільш загальний (інтегральний) індикатор енергоефективності будівлі визначають діленням усього обсягу споживання енергії за рік на його загальну площу.

Марина Гажур наголошує, що у пасивних будівляхі витрати на опалення становлять всього 15 кВт-год/м2 у рік. «Як джерело тепла такі об’єкти використовують зведені системи, що одночасно експлуатують конденсаційні котли, теплову помпу, сонячні колектори, а також рекуператор повітря, - розповідає фахівець. - Оптимально ізольована будівля має коефіцієнт теплопередачі 0,15 Вт/м²К: спеціальні вікна та профілі з коефіцієнтом теплопередачі 0,8 Вт/(м²K), який досягається за допомогою двокамерного скла із заповненням простору між шибками інертним газом та герметичних віконних профілів; контрольована вентиляція з рекуперацією тепла; проточний теплообмінник зберігає мінімум 75% тепла відпрацьованого повітря; використання відновлюваних джерел енергії - підігрів води за допомогою геліосистемам або теплових насосів, генерація електроенергії за допомогою сонячних панелей».  

Джерело: редакцiя журналу «Екологія підприємства»