Біомаса сільськогосподарського походження: основні проблеми

До 2020 року потреба в аграрній біомасі зросте на 65%. При цьому питання доступу й заготівлі біомаси аграрного походження для енергетичних потреб є проблемним і залежність від сезонності утворення твердої біомаси, обмеженого періоду збирання (заготівлі), невеликого виходу з одиниці площі.

Практичний досвід пошуку постачальників соломи, відходів виробництва кукурудзи тощо показав, що сільськогосподарські компанії згодні виконувати заготівлю відповідних видів біомаси тільки за наявності надійного споживача. Також трапляються ситуації, коли виробник готовий продати біомасу, але споживач повинен виконати певні операції із заготівлі (наприклад, тюкування) й вивезти власною технікою.

Одним із проблемних питань є ціна на біомасу сільськогосподарського походження. За малої кількості постачальників і відсутності конкуренції виробники можуть установлювати, а потім підвищувати ціну, й покупець не матиме важелів впливу на ситуацію. Відчутно заважає й відсутність централізованої бази даних постачальників і споживачів біомаси. Власне, ці чинники і є причиною перекосу в кількості біопаливних котелень на користь використання деревного палива.

Частину питань, пов’язаних із розвитком ринку твердої біомаси сільськогосподарського походження, може вирішити створення біопаливної біржі в Україні. Так, до створення біопаливної біржі ринок біомаси Литви характеризувався значною різницею в цінах, проблемами в пошуку постачальників і покупців тощо. Після відкриття біржі ринок став набагато прозорішим, а вартість біомаси за 3 роки знизилася на 40%. Практично зникла регіональна різниця у цінах пропозицій. Також розв’язалася проблема обмеженої кількості постачальників біомаси через можливість залучення нових компаній на ринок.

Джерело: landlord.ua