В Бонні презентували сценарії енергетичного переходу для України та Білорусі

Українське дослідження було здійснено Державною Установою "Інститут економіки та прогнозування" Національної академії наук України, тоді як для Білорусі моделювання сценаріїв енергетичного розвитку здійснювалось в департаменті Системного аналізу та оцінки технологій в Інституті інженерної термодинаміки Німецького аерокосмічного центру (DLR). 

«Результати економічного моделювання для обох країн доводять, що прийняття та реалізація амбітних цілей щодо радикального підвищення енергоефективності та переходу на відновлювані джерела енергії до 2050 року потребуватиме мобілізації додаткових інвестиційних ресурсів на початковому етапі, але довготерміново надасть суттєві переваги як для економіки, так і для суспільства в цілому», - сказала на прес-конференції Ірина Ставчук, координаторка міжнародної мережі Climate Action Network (CAN) в регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. 

«Згідно з Революційного сценарію для України, який передбачає наявність послідовних державних заходів з підтримки ВДЕ та енергоефективності, до 2050 року частка ВДЕ у загальному кінцевому споживанні енергетичних ресурсів може зрости до 91%, а власне виробництво всіх енергоресурсів – до 90%, дозволяючи значно скоротити їх імпорт», - зазначила Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. При цьому прогнозується що, електроенергія стане домінуючим енергоресурсом через прогресуючу електрифікацію в транспорті, промисловості, комунальній сфері та побуті. 

Згідно результатів моделювання, проведеного німецькими фахівцями, при впровадженні аналогічної політики в Білорусі до 2050 року можливо досягти 80% ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні, яке за рахунок заходів з підвищення енергоефективності економіки може знизитися на 24% до 540 петаджоулів відносно поточного рівня в 710 петаджоулів. 
  
Очікується, що завдяки перебудові електроенергетики на основі децентралізованих генеруючих потужностей ВДЕ (головним чином сонячної, вітрової та біоенергетики) та зменшенню використання викопного палива в транспорті, промисловості та комунальному секторі викиди парникових газів відносно рівнів 1990 року в Україні можуть скоротитися до 2050 року на 90% до 86 млн тон, а в Білорусі – до 8 млн тон, або на 85%. 

Відштовхуючись від результатів моделювання, отриманих вченими, представники CAN та Фонду ім. Гайнріха Бьолля закликали розпочати «енергетичний перехід» в України та Білорусі. Громадські експерти вказали на те, що реалізація політики «енергетичного переходу» значно підвищить енергетичну незалежність обох країн, знизить ризик повторних ядерних аварій, значно зменшить викиди парникових газів, а також дозволить закласти основу для пост-індустріальної модернізації економіки. 

«На початковому етапі впровадження ВДЕ, який зараз проходять Україна та Білорусь, необхідне стабільне регуляторне поле та виважена, послідовна державна підтримка політики «енергетичного переходу». Забезпечення цих умов сприятиме  приходу значних закордонних інвестицій, а також розвитку власного виробництва обладнання. В перспективі це може створити цілі нові галузі, забезпечуючи стрімке та стале економічне зростання», - відзначила Юлія Огаренко, незалежна  експертка та радниця Фонду ім. Гайнріха Бьолля. 

Урядові делегації та громадські спостерігачі з 197 країн світу, включаючи Україну та Білорусь, наразі знаходяться на кліматичній конференції COP23 в Бонні, метою якої є визначення механізмів  реалізації мети Паризької Угоди – досягти радикального скорочення антропогенних викидів парникових газів, основним джерелом яких є спалення викопного палива, та обмежити глобальне потепління на рівні до 1,5-2 градусів Цельсія відносно доіндустріального рівня. 

Презентація результатів моделювання «енергетичного переходу» для України та Білорусі відбулася вслід за великою низкою заходів на COP23, присвячених необхідності переходу на відновлювані джерела енергії в усьому світі.

Джерело: редакцiя журналу «Екологія підприємства»