Глобальне потепління через викиди тон вуглецю за 37 копійок? В Україні - норма

Ставки екоподатку у свiтi на рiвнi одного євро за тонну в Мексицi та Польщi. Водночас, наприклад, у Швецiї вiн становить 118 євро за тонну, а у Фiнляндiї - 54 – 58. 

В Україні ж в той самий час за забруднення повiтря двоокисом вуглецю (СО2) передбачено ставку... 37 копiйок за тонну. Дивна різниця, чи не так?

Восени 2017 міністр екології та природних ресурсiв Остап Семерак запропонував збiльшити ставку екоподатку, проте така інiцiатива мiнiстра викликала хвилю негативу, як в окремих депутатів, так і в металургів. Про це пише газета Експрес.

То чи варто збільшувати екологічний податок і  хто його сплачує? 

 Це та iнше з'ясовуємо разом iз Василем Непийводою, доцентом кафедри НУ "Києво-Могилянська академiя", кандидатом юридичних наук, i Тетяною Ковальчук, правознавцем, активiсткою ГО "Українська екомережа".

 - Коли у свiтi почали сплачувати екоподаток? Хто найбiльшi платники?  

 В. Непийвода: - У свiтi екоподаток дiє ще з середини 70-х рокiв, коли Європейський союз з охорони довкiлля оголосив програму дiй пiд лозунгом "Хто бруднить, той платить". Нинi екологiчнi податки посiдають значне мiсце у фiскальнiй системi бiльшостi країн Європи. Їх головна мета - стимулювання платника до збереження довкiлля. 

Т. Ковальчук: - У Податковому кодексi України є чiтке визначення екологiчного податку як загальнодержавного обов'язкового платежу. Якщо пiдприємство вiдповiдальне за забруднення рiзних видiв, то сплачує податок окремо за кожен вид.

 - Мiнiстр екологiї робить акцент саме на податку за викиди СО2. Чому вiн такий показовий? 

- На двоокис вуглецю в нас дiє найменша ставка податку - 37 копiйок за тонну, при цьому, наприклад, за тонну амiаку пiдприємцям доводиться платити 413,53 гривнi, за тонну оксидiв азоту - бiльш як 2 тисячi гривень, за тонну сiрководню - понад 7 тисяч гривень.

Найбiльшi ставки за викиди у воднi об'єкти, розмiщення надзвичайно небезпечних вiдходiв, як-от ртуть, свинець - вiд понад 93 000 гривень до бiльш як 2 мiльйонiв гривень за тонну. Тому 37 копiйок за тонну - справдi невиправдано низька ставка за найбiльше забруднення атмосфери, яке стається внаслiдок спалювання вугiлля, нафти та газу (викопного палива), при тiм, що саме викиди СО2 звинувачують у глобальному потеплiннi клiмату планети.

У 2015 роцi представники понад 170 країн, зокрема й нашої, уклали Паризьку угоду та домовилися скоротити викиди двоокису вуглецю так, щоб не допустити глобального пiдвищення температури на понад 2 градуси за Цельсiєм - це та межа, за якою клiмат планети може змiнитися непоправно. Тож пропозицiя збiльшення податку на СО2 вписується в концепцiю взятих нашої країною мiжнародних зобов'язань.

 - Грошi вiд екоподатку мають скеровувати на розробку i впровадження сучасних природоохоронних заходiв. Чи так є?

 - На сьогоднi 20% екологiчного податку зараховуються до загального фонду держбюджету, 80% - до спецфондiв обласних, мiських та фондiв об'єднаних громад. Цi кошти мали б iти на природоохороннi заходи. Але мiсцевi ради доволi часто використовують тiльки їх третину.

Абсурд, здавалося б, але часом це просто невигiдно: якщо, наприклад, iнсталюють фiльтри на трубi заводу-забруднювача, то викидiв стане менше, вiдповiдно, зменшаться й обсяги екологiчних надходжень до мiських бюджетiв. Непоодинокi випадки, коли кошти екологiчного податку були спрямованi взагалi не на природоохороннi заходи.

Автор: Iрина Конторських

Джерело: журнал «Екологія підприємства»