Як знаходять необхідні рішення для збереження довкілля українські підприємства?

Прес-конференція з приводу презентації проекту «ЕКОтрансформація-2018».

Вперше в Україні проводиться проект-визнання найкращих досягнень у сфері екобезпеки бізнесу!

24 вересня 2018 у Києві організатори презентували проект «ЕКОтрансформація-2018» та спільно з партнерами та учасниками розповіли, чи є рішення гострих екологічних проблем в Україні та як їх знаходить український бізнес задля збереження довкілля.

«Сама ідея ЕКОтрансформації-2018 полягає в тому, щоб не просто звернути увагу громадськості та бізнесу на масштаб та гостроту екологічних проблем, а й продемонструвати можливості для їх вирішення, адже, незважаючи на складну економічну і політичну ситуацію, на брак коштів, кваліфікованих кадрів, подекуди -  законодавчого інструментарію, є позитивні приклади і досягнення, які варто популяризувати, ділитися досвідом задля прискорення «зелених» змін, адже без цього Україні ніколи не стати справжньою європейською державою», - зазначила керівник проекту «ЕКОтрансформація-2018», шеф-редактор журналу «Екологія підприємства» Людмила Циганок.

«Слід зауважити, що сама назва «трансформація» говорить не стільки про результат, як про процес «зелених» змін, який не може зупинятися ні на мить.

Мабуть, кожен погодиться, що будь-яке виробництво – це втручання в природу, порушення гармонії довкілля та екосистем. Проте, якщо підприємство обрало шлях раціонального використання природних ресурсів у своїй діяльності, розпочало «зелену» трансформацію матеріальних потужностей (переобладнання, реконструкцію, будівництво нових очисних споруд, впровадження енергоефективних заходів тощо) і здійснює додаткову екодіяльність (зелений офіс, системна екологічна політика, екоакції) – воно може стати учасником проекту.

Ми шукаємо і знаходимо тих, хто діє, хто змінюється сам і змінює свої підприємства, організації, допомагає «зеленій» трансформації України. Цьогорічний проект завершиться 17 грудня масштабним бізнес-форумом у Києві, в готелі «Прем’єр-Палац», де буде презентовано кращі рішення і вручено відзнаки», - додала керівник проекту.

Про те, як долаються головні перепони до реальних змін у сфері охорони довкілля, як апроксимується українське екологічне законодавство до норм ЄС, як впливають зміни, що вже прийняті, на роботу бізнесу та яких змін слід очікувати найближчим часом, розповів учасникам Микола Кузьо, заступник міністра з питань європейської інтеграції Міністерства екології і природних ресурсів

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук розповів про розвиток української відновлюваної енергетики як одну зі складових «зеленої» трансформації економіки: «Зелена» енергетика – це не лише шлях до енергонезалежності, це й активізація бізнесу, нові інвестиції, зміцнення економіки. Сьогодні можна впевнено сказати, що в Україні працює ринок відновлюваної енергетики. Додаткове підтвердження цьому – це понад 1,1 млрд євро «зелених» інвестицій, залучених за останні три роки.

Зокрема, бізнес інвестував:
•  близько 460 млн євро у встановлення 2000 МВт потужностей, що генерують тепло з альтернативних джерел енергії;
•  понад 700 млн євро у 766 МВт потужностей, що виробляють «чисту» електроенергію.

Все це говорить про те, що держава запропонувала дієві ефективні стимули (прив’язаний до курсу євро «зелений» тариф, стимулюючий тариф на тепло «не з газу» тощо) і до цієї сфери продовжують заходити нові інвестори, зокрема, з Норвегії, Туреччини, Китаю. Крім цього, щоб підтримати бізнес під час розробки «зелених» проектів, спільно з МЗС Фінляндії та НЕФКО ми заснували Фінсько-український трастовий фонд».

Також С. Савчук повідомив про нову законодавчу ініціативу – аукціони: «Сьогодні настав час зробити виробництво «чистої» енергії більш сталим та дешевим. Тому, зважаючи на світову практику, Україна впроваджує систему аукціонів. Основна концепція передбачає впровадження аукціонів із 2020 р. із 20-річним терміном підтримки для СЕС потужністю більше 10 МВт та ВЕС потужністю понад 20 МВт».

«Від слів до діла» — таким був основний меседж головного еколога МХП Олександра Семенця. Він розповів, як підприємство «Оріль-Лідер» Групи МХП впроваджує екологічні інновації. Олександр Семенець звернув увагу на те, що птахофабрика — це виробництво замкнутого циклу з  чіткими завданнями, які вона успішно виконує задля збереження довкілля в регіоні. Еколог поділився досягненнями підприємства, зокрема з утилізації відходів та їх перетворення на біогаз, та розповів, яких заходів вживає птахофабрика, аби зменшити їх утворення, оптимізувати виробничі процеси й мінімізувати вплив на довкілля.

«Повністю вирішено питання утилізації посліду із підстилкою і частини стічних вод від цеху забою та переробки курчат-бройлерів. Припинились скарги від місцевих жителів щодо неприємних запахів від птахофабрики. Цього вдалось досягнути завдяки переробленню відходів на «зелену енергію» на біогазовому комплексі», — зазначив Олександр Семенець.

Про систему екобезпеки компанії Goodvalley розповіла головний еколог Оксана Лашта:  «Goodvalley була заснована в 1980-му році, коли данський фермер Том Аксельґаард поставив під сумнів раціональність тогочасних технологій ведення сільського господарства та їх негативний вплив на довкілля. Він вважав, що має бути інший спосіб виробництва високоякісних харчових продуктів, який би не завдавав шкоди природі.

Взявши за основу цю ідею, компанія розвивалася, зосереджуючись на унікальному та відповідальному підході до аграрного виробництва з мінімальним впливом на навколишнє середовище. У 2014 р. компанія отримала звання першопрохідця в екологічно безпечному продовольчому виробництві з нейтральним показником СО2 на церемонії нагородження «Проривні зміни в бізнесі» (Transformational Business Award), яку організовують британська газета The Financial Times та Світовий банк. А у 2018 р. компанія прагне запровадити модель відповідального фермерства на всіх етапах виробництва, як технології майбутнього»

Де взяти фінанси на «зелену» модернізацію бізнесу? – запитання, що турбує всіх керівників бізнесу, тому рішення від «Укргазбанк» презентував учасникам Володимир Висоцький - заступник директора департаменту екологічного реінжинірингу і впровадження проектів ресурсозбереження.

Як реалізувати «зелений» проект, не витративши жодної копійки з бюджету ? – відповіді дав Cтаніслав Ігнатьєв, виконавчий директор Інституту сталого розвитку, засновник Харківського енергетичного кластера.

«Єдина сільська громада сходу України, яку вночі видно з космосу, — це село Веселе на Харківщині. Вона впевнено носить статус першої енергоефективної громади країни. Річ у тому, що три роки тому в селі розпочалася реалізація проекту «Енергоефективне село».

«Проект «Енергоефективне село» визнано Кабінетом Міністрів України та Радою Європи кращим проектом у галузі енергоефективності з тих, що реалізуються у сільських населених пунктах. Проект здобув перемогу в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015 році, а у 2016 — визнаний кращим соціальним проектом у галузі енергоефективності, що впроваджується в Україні», — зазначив пан Станіслав.

Рішеннями з модернізації виробництва, що зменшили вплив на навколишнє середовище, поділився з присутніми Андрій Вагін, заступник генерального директора з екології ПАТ«Укрграфіт».

«Для забезпечення екологічної безпеки, а також повної енергетичної й транспортної незалежності підприємства у 2016-2017 роках ПрАТ «Укрграфіт» втілило в життя відразу кілька проектів із забудови та реконструювання інфраструктурних об’єктів, а саме:

• побудували новий водопровід подачі свіжої технічної води на підприємство. Для цього було прокладено 1181 м пластикового трубопроводу закритим способом (методом горизонтального буріння). Це дозволило припинити експлуатацію металевого трубопроводу діаметром 900 мм, який перебував у аварійному стані, й запобігти подальшому забрудненню території;
• виконали реконструкцію колектора побутової каналізації від цехів підприємства до насосної станції подачі стоків у мережі ДП «Міськводоканал». Прокладено 1700 м пластикового трубопроводу замість уведеного в експлуатацію в 1984 році залізобетонного колектора, який на початок виконання робіт мав значну кількість пошкоджень. Здійснена реконструкція дозволила запобігти можливості забруднення території побутовими стоками;
• створили власну під’їзну залізничну гілку від території підприємства до станції Порт – Велике Запоріжжя Придніпровської залізниці, що дозволило у 8 разів скоротити дистанцію перевезень».

Як здійснити повну модернізацію підприємства, від діяльності якого залежить екобезпека регіону? - про масштабні втілені проекти підприємства «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» розповіла Інна Холіна, начальник управління охорони довкілля підприємства.

Про критичну ситуацію щодо екологічної безпеки водоканалів міст України та які є екорішення і здобутки на сьогодні: на прикладі масштабної модернізації Житомирського водоканалу  поділився досвідом його директор Андрій Нікітін.

Про пілотний проект роздільного збирання побутових відходів на прикладі м. Вишгород Київської області розповіла Анна Таранцова, заступник голови Української екологічно-пакувальної коаліції.

Виробники вже рік тестують розширену відповідальність виробника у рамках пілотного проекту у Вишгороді Київської області. «Це невелике місто, 25 тисяч населення. Роздільне збирання сміття запроваджено по всьому місту. Для того, аби встановити контейнери і налагодити логістику, нам знадобилося лише 3-4 місяці. Соцопитування, яке ми там проводили, показало, що 86% людей готові сортувати відходи, навіть не знаючи, що таке роздільне збирання, аби була відповідна інфраструктура. Пілотний проект потрібен для того, аби ми могли порахувати вартість такої інфраструктури, вартість сортування, зрозуміти, які є помилки тощо. І для того, щоб, коли буде прийняте відповідне законодавство (а ми на це сподіваємося), поширити цю практику на інші місця і співпрацювати з іншими органами місцевої влади», - сказала Таранцова.

За перший рік (до кінця 2018 року) 25% відходів упаковки, що утворюються у м. Вишгороді,  завдяки роздільному збиранню потрапить на переробку у якості вторинної сировини. Відповідно, буде зменшено захоронення на звалищах та полігонах. У 200 контейнерів закритого типу «дзвін», які ми встановили для збору відходів упаковки (пластику, скла, металу, паперу та іншої упаковки) ми плануємо до кінця року зібрати 300 тонн відходів», - повідомила вона.

Проектом збору небезпечних відходів від населення «Безпечний Обухів» ділився Кирило Косоуров, Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами.
На завершення презентації обговорили питання екологічної продукції та як екологічність впливає на конкурентоспроможність зі Світланою Берзіною, президентом ВГО «Жива планета», експертом ЮНЕП з питань сталого проживання та виробництва.

Пані Світлана закцентувала увагу на декількох історіях успіху українських товаровиробників.
Так, наприклад, ДП з ІІ «Сантрейд», виробник екологічно сертифікованої соняшникової олії, знайомої українському споживачу під ТМ «Олейна». Ефективне застосування інформації про екологічну сертифікацію та значення екологічного маркування стосовно продукції в бренд-комунікаціях вплинуло на збільшення продажів на українському ринку на +3% у період падіння продажів у цілому по категорії продукції на – 8% (за даними станом на травень 2014 року).

Також наявність екологічного сертифіката допомогла ТМ «Олейна»  побудувати диференціацію під час просування бренду на ринок Китаю  та інших країн, переважно - Азійського регіону.
ПрАТ з ІІ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (СБК) після проведеної модернізації стало першою компанією серед українських виробників цегли, що  отримала екологічний сертифікат української програми екологічного маркування. З часом, у 2017 році, завдяки цієї сертифікації СБК вийшла на ринок зеленого будівництва Ізраїлю. Наявність результатів оцінювання в Україні, отриманих від органу з екологічного маркування, визнаного на міжнародному рівні, дозволила отримати право на застосування екологічного маркування Ізраїлю – Green Label за спрощеною процедурою.

ТОВ «Сирена плюс ЛТД» - український виробник екологічно сертифікованих мийних засобів ТМ TORTILLA, стало першим переможцем конкурсних торгів у категорії «мийні засоби» при здійсненні пілотних сталих публічних закупівель в Україні. Наявність екологічного сертифіката дозволила пройти відбір пропозиції, лишивши позаду інших учасників торгів, не зважаючи на наявність більш дешевих пропозицій.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»