Міністерство екології та природних ресурсів України в межах Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року оприлюднило для громадського обговорення проект Закону України «Про управління відходами».
Ситуація поводження з відходами в Україні нині досить критична. Так, за даними Мінприроди за 2017 рік загальні обсяги утворення відходів в Україні становлять 366 млн тонн, із них 89 % захоронено на полігонах та звалищах. Із 5,4 тис. полігонів майже половина не відповідає нормам безпеки. Такі цифри свідчать про масштабність проблеми передусім через домінування в національній економіці ресурсоємних багатовідхідних технологій, а також через відсутність протягом тривалого часу адекватного реагування на її виклики. Значні масштаби ресурсокористування та енергетично-сировинна спеціалізація національної економіки разом із застарілою технологічною базою визначали й надалі визначають високі показники утворення та нагромадження відходів.
Законопроект спрямований на виконання:
Підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, Україна взяла на себе зобов’язання з впровадження положень Рамкової Директиви № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про відходи та скасування деяких директив» у національне законодавство протягом чітко визначених строків – від трьох до п’яти років від набуття чинності Угодою від 19 листопада 2008 року.
Запрошуємо Вас долучитися до вивчення вказаного проекту та спробуємо розібратися, чи вказаний проект:
Які ключові аспекти проекту Закону України «Про управління відходами»?
№ з/п |
Положення проекту Закону України «Про управління відходами» |
Сфера регулювання |
Зауваження |
Пропозиції |
1 |
Нова термінологія щодо відходів |
Визначення нових 37 термінів у сфері поводження з відходами у відповідності до Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС |
Наступні терміни є неточними та недостатніми: |
Деталізація та доповнення терміну «відходи» наступним змістом: «відходи» – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, та повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися |
зберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об’єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 90 днів. |
Викласти термін «зберігання відходів» у наступній редакції зберігання відходів – тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах до їх передачі об’єктам управління відходами | |||
специфічні види відходів – групи відходів зі схожими характеристиками, які, виходячи зі своїх властивостей, потребують специфічного управління |
Термін потребує деталізації та доповнення | |||
2 |
Сфера застосування |
Дія цього Закону не поширюється на: | ||
3 |
Принципи державної політики у сфері управління відходами |
Основними принципами державної політики у сфері управління з відходами є: | ||
4 |
Ієрархія запобігання утворенню відходів та управління ними |
Підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, мають дотримуватись ієрархії управління відходами наступним чином: | ||
5 |
Запобігання утворенню відходів |
З метою зменшення утворення відходів вживаються заходи із запобігання утворення відходів. Такі заходи включають, зокрема: |
Відсутній механізм заохочення та підтримки сталого виробництва та споживання продуктів, що перетворює норму на декларацію |
Визначити конкретні (економічні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення та підтримки сталого виробництва та споживання продуктів |
б) заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів (у тому числі подовження терміну їх використання та відмова від запланованого старіння), продуктів придатних до ремонту, повторного використання та модернізації |
Відсутній механізм заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів, що перетворює норму на декларацію |
Визначити конкретні (економічні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів | ||
в) виділення з відходів сировини, яка може бути повторно використана | ||||
г) заохочення повторного використання продуктів та створення мережі, що сприяють проведенню їх ремонту та повторному використанню |
Відсутній механізм заохочення повторного використання продуктів, не визначено, хто зобов’язаний створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення), що перетворює норму на декларацію |
Визначити конкретні (економічні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення повторного використання продуктів, та зобов’язання виробників створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення) | ||
д) заохочення, без порушення прав інтелектуальної власності, доступності запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування |
Відсутній механізм заохочення доступності запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування, що перетворює норму на декларацію |
Передбачити обов’язок виробників без порушення прав інтелектуальної власності, забезпечити доступність запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування | ||
е) зменшення утворення відходів, з урахуванням впровадження найкращих доступних технологій у процесах промислового виробництва, видобутку корисних копалин, будівництва та знесення, при виготовленні продуктів | ||||
є) зменшення вмісту шкідливих речовин у матеріалах і продуктах | ||||
ж) зменшення утворення відходів, що не придатні для повторного використання або рециклінгу | ||||
з) визначення продуктів, які є основними джерелами забруднення, особливо в природних та морських середовищах, та вжиття відповідних заходів для запобігання та зменшення утворення відходів з таких продуктів |
Проект не містить посилань, хто саме, в які терміни, як часто повинен визначати продукти, які є основними джерелами забруднення |
Передбачити: | ||
и) проведення інформаційних кампаній для підвищення громадської обізнаності щодо запобігання утворенню відходів та забрудненню навколишнього природного середовища | ||||
і) зменшення утворення харчових відходів у роздрібних та інших торгівельних мережах, закладах громадського харчування та в домогосподарствах | ||||
6 |
Підготовка до повторного використання, рециклінг та інші види відновлення відходів |
Забезпечення повторного використання продуктів здійснюється шляхом створення та підтримки мереж для їх ремонту та повторного використання, запровадження економічних інструментів та встановлення цільових показників повторного використання, а також інших заходів |
Не визначено: |
Передбачити зобов’язання виробників створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення) та цільові показники повторного використання |
2. Для полегшення або вдосконалення підготовки до повторного використання, забезпечення високоякісного рециклінгу та інших операцій з відновлення, відходи підлягають роздільному збиранню та не повинні змішуватися з іншими відходами або матеріалами з різними властивостями. | ||||
7 |
Запровадження Національний перелік відходів |
Відходи класифікуються відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів, з врахуванням їх походження, складу, а також, граничного значення концентрації небезпечних речовин наведених у Додатку ІІІ до цього Закону. | ||
8 |
Система розширеної відповідальності виробника |
Системи розширеної відповідальності виробника встановлюються законами України до виробників таких продуктів: упаковка, електричне та електронне обладнання, батарейки, батареї і акумулятори, транспортні засоби у яких закінчився термін експлуатації, оливи, шини та інші. Системи розширеної відповідальності виробника можуть бути встановлені законами України для виробників інших продуктів | ||
2. Виробники продуктів виконують свої зобов’язання: | ||||
4. Зобов’язання у системі розширеної відповідальності виробника включають: | ||||
1) приймання від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продуктів, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність |
Проект не містить положень щодо засад відповідальності виробників |
Передбачити відповідальність виробників (адміністративну, цивільну) | ||
2) інформування утворювачів та власників відходів, на яких поширюється розширена відповідальність виробника, про заходи, які вони можуть вживати з метою запобігання утворенню відходів, їх придатності для повторного використання та рециклінгу, наявні системи для приймання та роздільного збирання і повторного використання |
Проект не деталізує інформування |
Передбачити застосування екологічного маркування продукції, яка буде містити інформацію про щодо запобігання утворенню відходів, їх придатності для повторного використання та рециклінгу, наявні системи для приймання та роздільного збирання і повторного використання | ||
3) впровадження заходів щодо розроблення продуктів та їх компонентів з урахуванням мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, зменшення обсягів утворення відходів в процесі їх виробництва та використання, виробництва довговічних продуктів, придатних для ремонту та повторного використання, а також залучення у виробництво максимальних обсягів вторинної сировини | ||||
5. Виробник або організація, яка виконує обов’язки з розширеної відповідальності від імені виробника зобов’язані: | ||||
а) забезпечувати послугами з приймання та збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продуктів по всій території України; | ||||
б) забезпечити досягнення встановлених законодавством цільових показників з управління відходами |
Не визначено які цільові показники повторного використання, що перетворює норму на декларацію |
Передбачити цільові показники повторного використання для регульованої продукції | ||
в) проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів, на які розповсюджується система розширеної відповідальності виробника |
Не визначено періодичність проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів |
Передбачити періодичність проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів (щорічно, раз у півроку, тощо) | ||
9 |
Обов’язки громадян України… у сфері управління з відходами |
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов’язані: |
Проект не містить зобов’язань громадян України, іноземців та осіб без громадянства здійснювати роздільне збирання відходів та відповідальність за порушення у сфері поводження з відходами |
Доповнити ст. 12 підпунктами наступного змісту: |
10 |
Загальні вимоги до збирання, перевезення та оброблення відходів |
…4. Власники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом 90 днів з моменту їх утворення. |
У випадку роздільного збирання, обсяги різних видів відходів можуть бути незначними і послуги за їх передачу спеціалізованим суб’єктам можуть бути не рентабельними для утворювачів відходів (перевезення коштуватиме більше ніж оплата послуг щодо подальшого поводження з відходами). В кінцевому результаті це призведе до змішування відходів їх утворювачами |
Викласти пункти ст. 23 проекту у наступній редакції: |
11 |
Загальні вимоги до управління специфічними видами відходів |
Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний мати ліцензію на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозвіл на здійснення операцій управління відходами |
Зобов’язання суб’єкта господарювання мати два дозволи з одного предмету регулювання є надмірним, порушує принцип щодо зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності, передбачений ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» |
Викласти ч. 2 ст. 24 проекту у наступній редакції: «Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний мати ліцензію на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами» |
4. Правові, організаційні та економічні засади управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника | ||||
5. Управління металобрухтом здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Закону України «Про металобрухт». |
Відсутнє посилання на нормативний документ, яким затверджено форму свідоцтва про походження металобрухту. |
Передбачити форму свідоцтва про походження металобрухту, вимоги до його оформлення | ||
6. Вимоги до систем управління відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, акумуляторів, шин, мастил (олив) та ртутьвмісними відходами встановлюються Кабінетом Міністрів України |
Регулювання системи управління окремими видами відходів Кабінетом Міністрів України суперечить ч. 4 ст. 24, яка передбачає регулювання законами систем управління аналогічних відходів |
Викласти ч.6ст.24 проекту у наступній редакції «Вимоги до систем управління відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення, шин, мастил (олив) та ртутьвмісними відходами встановлюються Кабінетом Міністрів України» | ||
12 |
Інформаційна система управління відходами |
З метою забезпечення належного обліку, звітності, узагальнення та аналізу інформації у сфері управління відходами центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами створює та адмініструє інформаційну систему управління відходами, яка ведеться у вигляді електронної бази даних | ||
3. Інформаційна система управління відходами складається з підсистем звітності, надання адміністративних послуг та реєстрів. | ||||
13 |
Облік відходів |
Обліку підлягають усі відходи утворені, зібрані, перевезені та оброблені на території України. | ||
14 |
Запровадження оцінки впливу на довкілля у сфері управління відходами, що не є небезпечними |
У Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» | ||
15 |
Запровадження низки нормативно-правових актів на виконання Закону |
Перелік нормативних актів, які затверджуються Кабінетом Міністрів України: | ||
Перелік нормативних актів, які затверджуються Мінприроди: | ||||
Перелік нормативних актів, які затверджуються МОЗ | ||||
16 |
Запроваджується європейська класифікація операцій управління з відходами |
Додатками 1, 2 до проекту передбачено перелік операцій видалення та відновлення відходів відповідно до європейської класифікації |
Як видно з таблиці, запропонований Мінприроди проект не у повному обсязі вирішує питання запобігання та зменшення утворення відходів, сприяння їх повторному використанню і відновленню як вторинної сировини та енергетичних ресурсів; містить надмірний тиск на суб’єктів у сфері управління з відходами в частині отримання дозвільних документів; не передбачає конкретних заходів відповідальності виробника у разі невиконання вимог щодо поводження з відходами своєї продукції тощо.
Джерело: журнал «Екологія підприємства»
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»