Проект Закону України «Про управління відходами»: вивчаємо разом та висловлюємо пропозиції

№ з/п

Положення проекту Закону України «Про управління відходами»

Сфера регулювання

Зауваження

Пропозиції

1

Нова термінологія щодо відходів

Визначення нових 37 термінів у сфері поводження з відходами у відповідності до Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС
від 19 листопада 2008 року

Наступні терміни є неточними та недостатніми:
відходи − будь-які речовини, предмети, яких їх власник позбувається, має намір або зобов’язаний позбутися.
Відсутнє посилання характеристик таких предметів і речовин щодо їх відпрацювання / використання / некондиції / втрати споживчих властивостей, що унеможливлює їх відмінність від сировини та матеріалів

Деталізація та доповнення терміну «відходи» наступним змістом: «відходи» – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, та повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися

зберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об’єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 90 днів.
Тимчасове зберігання відходів не передбачає обсяги їх накопичення. У випадку роздільного збирання, обсяги різних видів відходів можуть бути незначними і послуги за їх передачу спеціалізованим суб’єктам можуть бути не рентабельними для утворювачів відходів (перевезення коштуватиме більше ніж оплата послуг щодо подальшого поводження з відходами). В кінцевому результаті це призведе до змішування відходів їх утворювачами.

Викласти термін «зберігання відходів» у наступній редакції зберігання відходів – тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах до їх передачі об’єктам управління відходами

специфічні види відходів – групи відходів зі схожими характеристиками, які, виходячи зі своїх властивостей, потребують специфічного управління

Термін потребує деталізації та доповнення

2

Сфера застосування

Дія цього Закону не поширюється на:
1) невловлювані газоподібні речовини, що викидаються безпосередньо у повітря;
2) радіоактивні відходи;
3) виведені з експлуатації вибухові речовини військового і цивільного призначення;
4) незабруднений ґрунт та інші природні матеріали, добуті під час проведення будівельних робіт, за умови, що матеріал використовуватиметься у будівництві у своєму природньому (початковому) стані, на місцевості з якої його було добуто;
5) відходи фекалій / гною, на які поширюється дія Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», солома та інші природні, сільськогосподарські або лісові продукти, що не є небезпечними та використовуються в сільському господарстві, лісовому господарстві або для виробництва енергії з такої біомаси шляхом застосування процесів або методів, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу чи не ставлять під загрозу здоров’я людини;
6) стічні води;
7) побічні продукти тваринного походження та виробництво продукції, що регулюються Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», окрім тих, що призначені для спалення, захоронення чи застосовуються для вироблення біогазу або компосту;
8) туші тварин, що загинули не у результаті забиття, включаючи тварин забитих з метою зменшення епізоотичних хвороб, та видалених відповідно до положень Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною»;
9) відходи видобувної промисловості, що утворились у результаті проведення розвідувальних робіт, видобутку, оброблення та зберігання корисних копалин та розроблення родовищ корисних копалин, які регулюються відповідно до Закону;
10) донні осади (відклади), які розміщуються всередину поверхневих вод з метою управління водами та водними шляхами або пом’якшення наслідків повеней та посухи, чи меліоративних робіт, якщо доведено, що осади не є небезпечним та зазначене не суперечить законодавству

3

Принципи державної політики у сфері управління відходами

Основними принципами державної політики у сфері управління з відходами є:
1) запобігання – вжиття заходів для запобігання утворенню відходів, а також для уникнення, зменшення або усунення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище;
2) забруднювач платить – витрати на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення та оброблення, включаючи витрати на утримання об’єктів інфраструктури  з управління відходами, покриваються утворювачем або ж власником відходів;
3) наближеності – оброблення відходів повинно здійснюватися на найближчій відповідній споруді або установці з оброблення відходів або в місці захоронення відходів, враховуючи екологічну та економічну ефективність;
4) самодостатності – створення мережі збирання, відновлення, та видалення муніципальних відходів

4

Ієрархія запобігання утворенню відходів та управління ними

Підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, мають дотримуватись ієрархії управління відходами наступним чином:
1) планувати та здійснювати свою діяльність так, щоб запобігати утворенню або зменшувати обсяги відходів та їх негативний вплив на здоров’я людини й навколишнє природне середовище при виробництві продукції, під час та після її використання;
2) здійснювати відновлення відходів, утворенню яких не вдалося запобігти, забезпечуючи підготовку відходів до повторного використання, рециклінг чи інші операції відновлення, включаючи енергетичне відновлення та органічне відновлення біовідходів;
3) видаляти лише відходи, що не здатні до рециклінгу чи інших операцій відновлення з технологічних причин

5

Запобігання утворенню відходів

З метою зменшення утворення відходів вживаються заходи із запобігання утворення відходів. Такі заходи включають, зокрема:
а) заохочення та підтримку сталого виробництва та споживання продуктів

Відсутній механізм заохочення та підтримки сталого виробництва та споживання продуктів, що перетворює норму на декларацію

Визначити конкретні (економічні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення та підтримки сталого виробництва та споживання продуктів

б) заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів (у тому числі  подовження терміну їх використання та відмова від запланованого старіння), продуктів придатних до ремонту, повторного використання та модернізації

Відсутній механізм заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів, що перетворює норму на декларацію

Визначити конкретні (економічні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів

в) виділення з відходів сировини, яка може бути повторно використана

г) заохочення повторного використання продуктів та створення мережі, що сприяють проведенню їх ремонту та повторному використанню

Відсутній механізм заохочення повторного використання продуктів, не визначено, хто зобов’язаний створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення), що перетворює норму на декларацію

Визначити конкретні (економічні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення повторного використання продуктів, та зобов’язання виробників створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення)

д) заохочення, без порушення прав інтелектуальної власності, доступності запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування

Відсутній механізм заохочення доступності запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування, що перетворює норму на декларацію

Передбачити обов’язок виробників без порушення прав інтелектуальної власності, забезпечити доступність запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування

е) зменшення утворення відходів, з урахуванням впровадження найкращих доступних технологій у процесах промислового виробництва, видобутку корисних копалин, будівництва та знесення, при виготовленні продуктів

є) зменшення вмісту шкідливих речовин у матеріалах і продуктах

ж) зменшення утворення відходів, що не придатні для повторного використання або рециклінгу

з) визначення продуктів, які є основними джерелами забруднення, особливо в природних та морських середовищах, та вжиття відповідних заходів для запобігання та зменшення утворення відходів з таких продуктів

Проект не містить посилань, хто саме, в які терміни, як часто повинен визначати продукти, які є основними джерелами забруднення

Передбачити:
уповноважений орган, який визначатиме продукти, які є основними джерелами забруднення та буде адміністратором реєстру даних таких продуктів;
відкритий реєстр продукти, які є основними джерелами забруднення

и) проведення інформаційних кампаній для підвищення громадської обізнаності щодо запобігання утворенню відходів та забрудненню навколишнього природного середовища

і) зменшення утворення харчових відходів у роздрібних та інших торгівельних мережах, закладах громадського харчування та в домогосподарствах

6

Підготовка до повторного використання, рециклінг та інші види відновлення відходів

Забезпечення повторного використання продуктів здійснюється шляхом створення та підтримки мереж для їх ремонту та повторного використання, запровадження економічних інструментів та встановлення цільових показників повторного використання, а також інших заходів

Не визначено:
хто зобов’язаний створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення)
які цільові показники повторного використання, що перетворює норму на декларацію

Передбачити зобов’язання виробників створити мережу, що сприяє проведенню ремонту та повторному використанню продукції, а також опис самої мережі (кількість одиниць на кількість населення) та цільові показники повторного використання

2. Для полегшення або вдосконалення підготовки до повторного використання, забезпечення високоякісного рециклінгу та інших операцій з відновлення, відходи підлягають роздільному збиранню та не повинні змішуватися з іншими відходами або матеріалами з різними властивостями.
3. Забезпечення роздільного збирання відходів у населених пунктах для таких видів відходів, як: папір, метали, пластик, скло та створення умов для реалізації роздільного збирання біовідходів, відходів текстилю та інших видів відходів.
4. Роздільно зібрані відходи, призначені для підготовки до повторного використання та рециклінгу, не можуть спалюватися, за винятком відходів, що утворюються внаслідок оброблення роздільно зібраних відходів.
5. Небезпечні речовини, суміші та складові (компоненти) повинні бути видалені з відходів до або під час відновлення

7

Запровадження Національний перелік відходів

Відходи класифікуються відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів, з врахуванням їх походження, складу, а також, граничного значення концентрації небезпечних речовин наведених у Додатку ІІІ до цього Закону.
У Національному переліку відходів відходи можуть бути визначені як:
а) небезпечні відходи;
б) відходи, що не є небезпечними;
в) відходи, що потребують оцінки.
Відходи, що потребують оцінки, можуть бути віднесені до небезпечних або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень та визначення вмісту небезпечних складників. Власник відходів може визнати такі відходи небезпечними без проведення досліджень.
Національний перелік відходів підлягає перегляду кожні 3 роки.
Національний перелік відходів та Порядок класифікації відходів затверджується Кабінетом Міністрів України

8

Система розширеної відповідальності виробника

Системи розширеної відповідальності виробника встановлюються законами України до виробників таких продуктів: упаковка, електричне та електронне обладнання, батарейки, батареї і акумулятори, транспортні засоби у яких закінчився термін експлуатації, оливи, шини та інші. Системи розширеної відповідальності виробника можуть бути встановлені законами України для виробників інших продуктів

2. Виробники продуктів виконують свої зобов’язання:
1) колективно через Організацію колективної розширеної відповідальності виробників (ОКРВВ);
2) індивідуально через Організацію індивідуальної розширеної відповідальності виробників (ОІРВВ);
3. ОКРВВ та ОІРВВ створюються та реєструються як неприбуткові організації, їх управління здійснюється виключно виробниками продуктів

4. Зобов’язання у системі розширеної відповідальності виробника включають:

1) приймання від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продуктів, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність

Проект не містить положень щодо засад відповідальності виробників

Передбачити відповідальність виробників (адміністративну, цивільну)

2) інформування утворювачів та власників відходів, на яких поширюється розширена відповідальність виробника, про заходи, які вони можуть вживати з метою запобігання утворенню відходів, їх придатності для повторного використання та рециклінгу, наявні системи для приймання та роздільного збирання і повторного використання

Проект не деталізує інформування

Передбачити застосування екологічного маркування продукції, яка буде містити інформацію про щодо запобігання утворенню відходів, їх придатності для повторного використання та рециклінгу, наявні системи для приймання та роздільного збирання і повторного використання

3) впровадження заходів щодо розроблення продуктів та їх компонентів з урахуванням мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, зменшення обсягів утворення відходів в процесі їх виробництва та використання, виробництва довговічних продуктів, придатних для ремонту та повторного використання, а також залучення у виробництво максимальних обсягів вторинної сировини

5. Виробник або організація, яка виконує обов’язки з розширеної відповідальності від імені виробника зобов’язані:

а) забезпечувати послугами з приймання та збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продуктів по всій території України;

б) забезпечити досягнення встановлених законодавством цільових показників з управління відходами

Не визначено які цільові показники повторного використання, що перетворює норму на декларацію

Передбачити цільові показники повторного використання для регульованої продукції

в) проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів, на які розповсюджується система розширеної відповідальності виробника

Не визначено періодичність проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів

Передбачити періодичність проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів (щорічно, раз у півроку, тощо)

9

Обов’язки громадян України… у сфері управління з відходами

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов’язані:
а) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері управління відходами;
б) виконувати інші обов’язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами

Проект не містить зобов’язань громадян України, іноземців та осіб без громадянства здійснювати роздільне збирання відходів та відповідальність за порушення у сфері поводження з відходами

Доповнити ст. 12 підпунктами наступного змісту:
в) здійснювати роздільне збирання відходів;
г) нести відповідальність за порушення у сфері поводження з відходами

10

Загальні вимоги до збирання, перевезення та оброблення відходів

…4. Власники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом 90 днів з моменту їх утворення.
….
6. На об’єктах управління відходами забороняється зберігати відходи, призначені для відновлення більше 90 днів.
7. Якщо терміни зберігання відходів на об’єктах управління відходами перевищують, зазначені у пункті 6 цієї статті, до таких об’єктів застосовуються вимоги як до полігонів

У випадку роздільного збирання, обсяги різних видів відходів можуть бути незначними і послуги за їх передачу спеціалізованим суб’єктам можуть бути не рентабельними для утворювачів відходів (перевезення коштуватиме більше ніж оплата послуг щодо подальшого поводження з відходами). В кінцевому результаті це призведе до змішування відходів їх утворювачами

Викласти пункти ст. 23 проекту у наступній редакції:
…4. Власники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами.
….
6. виключити.
7. виключити

11

Загальні вимоги до управління специфічними видами відходів

Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний мати ліцензію на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозвіл на здійснення операцій управління відходами

Зобов’язання  суб’єкта господарювання мати два дозволи з одного предмету регулювання є надмірним, порушує принцип щодо зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності, передбачений ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

Викласти ч. 2 ст. 24 проекту у наступній редакції: «Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний мати ліцензію на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами»

4. Правові, організаційні та економічні засади управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника

5. Управління металобрухтом здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Закону України «Про металобрухт».
Передача юридичними особами та приймання суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту здійснюється при наявності свідоцтва про  походження  металобрухту що утворився в результаті професійної діяльності цих юридичних осіб та на підставі письмових договорів

Відсутнє посилання на нормативний документ, яким затверджено форму свідоцтва про  походження  металобрухту.
Термін «професійна діяльність» юридичних осіб є не коректним. Юридичні особи здійснюють виробничу діяльність

Передбачити форму свідоцтва про  походження  металобрухту, вимоги до його оформлення

6. Вимоги до систем управління відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, акумуляторів, шин, мастил (олив) та ртутьвмісними відходами встановлюються Кабінетом Міністрів України

Регулювання системи управління окремими видами відходів  Кабінетом Міністрів України суперечить ч. 4 ст. 24, яка передбачає регулювання законами систем управління аналогічних відходів

Викласти ч.6ст.24 проекту у наступній редакції «Вимоги до систем управління відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення, шин, мастил (олив) та ртутьвмісними відходами встановлюються Кабінетом Міністрів України»

12

Інформаційна система управління відходами

З метою забезпечення належного обліку, звітності, узагальнення та аналізу інформації у сфері управління відходами центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами створює та адмініструє інформаційну систему управління відходами, яка ведеться у вигляді електронної бази даних

3. Інформаційна система управління відходами складається з підсистем звітності, надання адміністративних послуг та реєстрів.
Підсистема реєстрів складається з:
1) Реєстру суб’єктів господарювання у сфері управління відходами;
2) Реєстру виробників продукції, на які поширюються системи розширеної відповідальності виробника;
3) Реєстру ОКРВВ та ОІРВВ для продукції, на які розповсюджуються системи розширеної відповідальності виробника;
4) інших реєстрів, визначених законодавством

13

Облік відходів

Обліку підлягають усі відходи утворені, зібрані, перевезені та оброблені на території України.
Утворювачі та власники відходів, суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, зобов’язані вести облік кількості, коду та найменування, джерела походження відходів, здійснення операцій управління відходами.
2. Для здійснення обліку відходів та операцій управління відходами утворювачі та власники відходів, суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов’язані вести облікові книги утворення відходів та здійснення операцій управління відходами в паперовому та/або електронному вигляді. Термін зберігання облікових книг становить 5 років.
3. Записи у облікових книгах здійснюються відповідно до типових форм обліку відходів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами.
4. У разі припинення діяльності суб’єкта господарювання, суб’єкти господарювання, передають облікові книги утворення відходів та здійснення операцій управління відходами до органів місцевого самоврядування, які забезпечують їх зберігання у терміни, визначені частиною другою цієї статті

14

Запровадження оцінки впливу на довкілля у сфері управління відходами, що не є небезпечними

У Законі України «Про оцінку впливу на довкілля»
абзац 7 пункту 11 ч. 3 статті 3 викласти в такій редакції: «збирання, перевезення та оброблення відходів, що не є небезпечними»

15

Запровадження низки нормативно-правових актів на виконання Закону

Перелік нормативних актів, які затверджуються Кабінетом Міністрів України:
Національний перелік відходів;
Порядок класифікації відходів;
Порядок фінансування заходів з очищення, запобігання забрудненню, проведення моніторингу та контролю після припинення діяльності об’єкта утворення та оброблення відходів;
Вимог до об’єктів оброблення відходів;
Національна програма запобігання утворенню відходів;
Національний план управління відходами;
Порядок розроблення регіональних планів управління відходами;
Порядок  видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на здійснення операцій у сфері управління відходами;
Порядок ведення Інформаційної системи управління відходами;
Порядок подання та форми декларації про відходи;
Порядок надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів;
Вимоги до систем управління відходами;
Порядок державного обліку відходів та подання звітності

Перелік нормативних актів, які затверджуються Мінприроди:
Порядок розроблення планів управління відходами підприємств, установ та організацій;
Типові форми обліку відходів

Перелік нормативних актів, які затверджуються  МОЗ
Вимоги безпеки для здоров’я людини (державних медико-санітарних нормативів та правил) під час утворення, збирання, перевезення, оброблення відходів;
Методичні настанові щодо аналізу ризику для здоров’я людини відходів та об’єктів управління відходами

16

Запроваджується європейська класифікація операцій управління з відходами

Додатками 1, 2 до проекту передбачено перелік операцій видалення та відновлення відходів відповідно до європейської класифікації