Відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря поза законом?!

У матеріалі:

• ДЕІ позбавили права нараховувати збитки: неочікувана ситуація чи прогнозована?
• Аналіз судової справи

Кінець 2018 року приголомшив новиною — суд визнав протиправним та нечинним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

Цим наказом затверджено Методику, яка встановлювала єдиний порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб’єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.4 Методики, її застосування поширювалося на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони довкілля відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб’єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Тобто СУД ЗАБРАВ У ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ПРАВО НАРАХОВУВАТИ ЗБИТКИ ЗА:

• викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично-допустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на які відсутній дозвіл, зокрема забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню згідно із законодавством;
• викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства;
• залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами виробництв і перевищують трикратне значення граничнодопустимого викиду згідно із законодавством;
• залпові викиди забруднюючих речовин, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;
• аварійні викиди.

За допомогою аналізу судової справи спробуємо розібратися, чи було це й справді так неочікувано для всіх, як здається на перший погляд?!
Отже, СУДОВА СПРАВА!

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 2, 2019