Чи готова промисловість в Україні до правил гри згідно з європейськими екологічними стандартами?

Про екостратегії в розрізі питання «чого очікувати бізнесу», про головні складнощі для бізнесу регіону в цілому та екологів зокрема, говорили запрошені експерти, представники органів влади, досвідчені екологи найбільших промислових підприємств та учасники ECOFORUM'у, що відбувся в останній день весни у м. Дніпро. Серію практичних актуальних подій в обласних центрах України організовує PAEU (Професійна асоціація екологів України) та журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства», щоб забезпечити якісний і продуктивний діалог між усіма суб’єктами екологічних змін держави.

Відкриваючи захід, Людмила Циганок, президент PAEU та шеф-редактор «ECOBUSINESS. Екологія підприємства», зазначила:

«У нас більше не лишається часу обговорювати складнощі та проблеми, перекладати відповідальність один на одного. Ще мине кілька років, і невідворотні процеси на планеті не зупинити. Тому головне завдання всіх екологів підприємств, всіх представників держави, бізнесу, громадськості — об’єднати зусилля задля пошуку рішень! Тож наша спільна робота — про рішення, про помилки, про висновки. Наші події мають мету — зібрати складнощі та «болючі точки» підприємств різних регіонів і сфер діяльності, дати можливість бути почутими, надати дієві рішення та лайфхаки для фахівців!».

Векторам розвитку та головним складнощам, які долає Дніпровський край, присвятили першу сесію, щоб з учасниками поспілкувалися Павло Головаха, голова постійної комісії міської ради з питань екології, Руслан Стрілець, директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, Олег Семенко, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, директор департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради.

В онлайн-форматі до учасників ECOFORUMу звернулася також Світлана Сушко, експерт команди підтримки реформ при Мінприроди, яка запевнила: «Промисловість в Україні готова до правил гри згідно з європейськими стандартами. Директива 2010/75/ЄС про промислове забруднення передбачає широкий спектр інструментів для сталого зростання промисловості і мінімізації впливу на довкілля. Важливо, щоб нова дозвільна система у сфері охорони навколишнього природного середовища була простою, прозорою і зрозумілою для промисловості. Зараз найголовніше — це спільна робота експертів, промисловців та громадськості над подальшими кроками: Планом заходів для реалізації Концепції про зменшення промислового забруднення, законопроектом та впровадженням НДТМ».

Жваву дискусію викликали аналіз основних помилок суб’єктів господарювання при проведенні ОВД, екологічні особливості ведення підприємницької діяльності в Дніпрі, формат взаємодії Державної служби геології та надр України з бізнесом у наданні адміністративних послуг.

Явище екорейдерства виникло зовсім нещодавно, його часто використовують як інструмент маніпуляцій. Екорейдерство в Україні здебільшого має на меті заволодіння майном підприємства або його частиною, в окремих випадках отримання коштів (відкупу) за припинення незаконних дій з блокування роботи підприємства. Слід відрізняти поняття «екорейдерство» від процесу захисту прав людей на чисте та безпечне довкілля, оскільки мітинги, акції протесту та інші масові заходи, які проводяться як в першому, так і в другому випадку, мають абсолютно різну, діаметрально протилежну мету.

«Як же не стати об’єктом екорейдерства? «Насамперед потрібно бути екологічним, запроваджувати на підприємстві «зелені» технології, налагоджувати чітку взаємодію між екологами на підприємстві та адвокатами?» — переконаний адвокат Іван Проданик, заступник керуючого партнера адвокатського об’єднання «Екобезпека».

Протягом насичених шести годин роботи експерти відповідали на запитання, як-от:

• Як розрахувати викиди забруднюючих речовин для цілей оподаткування?
• Як правильно організувати облік відходів на підприємстві?
• Як уникнути помилок в організації інструментальних екологічних вимірювань?

«Послідовність, відкритість, публічність та довіра — ось нові правила організації та проведення екологічних вимірювань для підприємств в Україні. Підприємства мають бути послідовними у пануванні власної системи екомоніторингу. Екологи мають бути відкритими до нових знань, технологій, методів та підходів до екологічних вимірювань, які мають стати публічними. Тільки таким чином можна досягти головної мети — довіри населення до результатів екологічних вимірювань та моніторингу», — зазначив Максим Сорока, експерт «Галузевої науково-дослідної лабораторії», «Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті» ДНУЗТ ім. академіка В. Лазаряна.

Не оминули увагою питання зелених фінансів та екомодернізації як комунальної сфери, так і найбільших підприємств!

«Україні життєво необхідно переймати європейський досвід, коли держави створюють додаткові стимули для екологічної модернізації вітчизняних підприємств. Це може бути цільове повернення екологічного податку, сплаченого промисловцями, на виконання природоохоронних заходів.

Це можуть бути знижені або нульові ставки на ввезення нового обладнання, що використовується для екореконструкцій, низькі ставки на екологічні кредити і багато інших, не менш дієвих способів стимулювати промисловість до екологічної трансформації. Для України це звучить фантастично, але для всього цивілізованого світу це давно прийнята норма. Державі саме на часі змінити позицію відстороненого спостерігача на роль активного учасника процесу, зрештою, а ефект від цих перетворень відчує країна — у вигляді зростаючого ВВП, а отже, і зростання економіки і, звісно — екології», — зауважила Інна Холіна, начальник управління екологічної безпеки ПАТ «Запоріжсталь».

Організатори вдячні за допомогу в організації таких важливих форматів взаємодії департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, компаніям-партнерам: «Проектно-екологічний консалтинг», «Центр екології і розвитку нових технологій», «Техноекос», «Еконіс-Центр», «Екобезпека», ДеЛаМарк, «IT Інжиніринг», «Вода ТМ «Царичанська» вiд АБК «Днiпро» та ін.

На завершення Владислав Антипов, генеральний директор ЦЕРН, подякував усім учасникам та організаторам заходу, а також закликав до підвищення екологічної відповідальності на всіх рівнях діяльності.

«Якщо кожен із нас на своєму місці докладатиме максимум для захисту навколишнього середовища і підвищення екологічної свідомості людей, то це буде інша країна й інший світ. Планети «Б» у нас немає, тому доведеться берегти цю!».

З таким важливим завданням працювати всім, кому небайдуже майбутнє, учасник форуму, начальник бюро екології ТОВ «Рекуперація свинцю» Наталя Гнідаш поділилася після завершення: «Я в захваті, всім дякую! Харизматичні спікери, корисна інформація, давні друзі і нові знайомства».

Долучившись до обміну досвідом та зібравши нові актуальні завдання, організатори вирушають до наступного регіону, де вже 21 червня у м. Львові PAEU шукатиме рішення з професійними екологами Галичини!

Джерело: прес-служба проекту  «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»