Безліч екологічних проблем у світі в цілому, і в Україні зокрема, не дають іншого вибору, як екологізувати виробництва, шукати нові рішення, впроваджувати енергозберігаючі та екотехнології. Це радше питання не вибору, а питання часу і єдино можливого шляху, яким може піти людство, адже саме промислове, агровиробництво та комунальна сфера є найбільшими забруднювачами довкілля. А отже — попереду час змін!
Та чи є кошти в України на зелену модернізацію, чи справляємося ми, як держава, з узятими природоохоронними зобов’язаннями перед світовою спільнотою? Тема, що лунає звідусіль. Але часто забуваємо, що попередити — значно дешевше, ніж компенсувати шкоду і відновлювати порушене!
Прикро, але наразі більшість власників підприємств все ще обирають шлях, коли кошти скерують не на розвиток і модернізацію, а на «залатування дір», на штрафи за порушення (вони й досі мізерні), на ремонт «печерного» обладнання замість переоснащення.
Однак є й ті, хто, долаючи труднощі, шукає рішення, хто реалізовує проєкти екоінновацій і екостартапів, впроваджує «зелені» технології та прогресивні стратегії з дотриманням законодавчих норм охорони навколишнього середовища, раціонального використання ресурсів. Дедалі більше в Україні керівників підприємств, що використовують екологічно чисті джерела енергії та виробляють екологічно чисту і безпечну продукцію.
Керівники міст та громад, що активно сприяють «зеленій» модернізації виробництва в регіонах, лідери інноваційних програм з енергоефективності та енергозбереження — всі вони є стейкхолдерами, тими, досвід яких безцінний.
Уже вдруге в Україні команда ECOBUSINESS шукає і знаходить таких еколідерів, такі проєкти, які рухають зелені зміни!
Є безліч «паперових» рішень, які ніколи не стали реальністю. Є багато технологій, які складно впровадити. А є апробовані рішення, є шлях зелених змін, до яких і закликає проєкт!
ЕКОтрансформація — це ПРОЦЕС, а НЕ РЕЗУЛЬТАТ! Це надважливо пам’ятати! Так! — Практично немає в Україні бездоганно екологічних виробництв, а завдання зменшувати тиск на довкілля, переобладнувати виробництва, переходити на чисті технології — процес затяжний, що потребує часу і значних коштів!
Команда проєкту переконана — в України дивовижне майбутнє, якщо екологія стане на рівні з економікою. Саме екологічна економіка може бути нашим вектором, оригінальною ідеєю, на якій країна буде заробляти.
Вже цього року ми бачимо низку позитивних кейсів екомодернізації.
ЕКОтрансформація багатогранна, проєкти-учасники різнопланові і за масштабом, і за коштами інвестицій, і за екологічним впливом. Та кожен з реалізованих проєктів стає дедалі значущим в океані вкрай потрібних змін.
Команда проєкту продовжує ретельно вивчати досвід компаній, які підтримують екологічний дух і розвиток «зеленої» економіки.
Кілька цікавих кейсів, вартих уваги:
1. Про програму енергозбереження ПАТ «ФАРМАК» як частину екостратегії та підвищення ефективності.
Завдяки якості та інноваціям ПАТ «Фармак» із 2010 року є лідером фармацевтичного ринку України і найбільшим експортером лікарських засобів. У своїй діяльності підприємство застосовує широкий арсенал сучасних технологій з енергозбереження, які є частиною стратегії щодо підвищення ефективності. Із кожним роком, починаючи з 2014 року, на основі таких заходів створюється та реалізується Програма з енергозбереження.
Серед таких заходів найбільш загальновідомими є, наприклад, заміна традиційних люмінесцентних ліхтарів на LED-освітлення. Ця програма заміни започаткована в 2016 році. Нині вже замінено або переобладнано понад 600 освітлювальних приладів, що дало змогу заощадити щонайменше 230 тис. кВт·год.
Популярним трендом нині в Україні є встановлення частотних перетворювачів на електродвигуни, яких на підприємстві дуже багато, але в цьому питанні ПАТ «Фармак» крокує в ногу з провідними світовими компаніями, тому така тенденція для фармаківців уже вчорашній день.
Більшість заходів, про які широко інформують нас масмедіа, як-от термомодернізація будівель, теплоізоляція інженерних мереж, вже давно впроваджені на ПАТ «Фармак», а пік їх впровадження припав на 2014–2015 роки.
Вичерпавши добре відомі заходи, фахівці операційної дирекції в межах робочої групи з енергозбереження, головою якої є операційний директор, перейшли до розробки та впровадження більш складних технічних заходів.
1. Наприклад, приготування гарячої води в цехах відбувається шляхом використання вторинного джерела енергії — конденсату, що є продуктом відпрацьованої пари.
2. Також велика увага була приділена повітротехніці, адже це основний споживач енергії на підприємстві.
3. На рівні програмного керування інженерними мережами (теплопункти, холодильні системи) прописані алгоритми керування, завдяки яким залежно від пори року та погоди регулюється температура й витрата енергетичних середовищ. А залежно від режиму роботи виробничих дільниць системи повітротехніки переводяться в так звані «ощадні» режими роботи, завдяки яким може заощаджуватись до 50 % енергії.
Спорудження нової котельні є уособленням прагнення компанії досягти найвищих стандартів соціальної відповідальності. Нова котельня не тільки більш надійна та економна, а й має менші показники викидів забруднюючих речовин. Це дуже важливо, адже підприємство розташоване в центральній історичній частині міста.
2. Про екомодернізацію комбінату «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»
Із 2012 року металургійний комбінат «Запоріжсталь» інвестував в екологічну модернізацію підприємства понад 10,6 млрд грн. Абсолютно особливе місце в цій роботі посідає втілення рішень, покликаних вирішити питання раціонального використання водних ресурсів: скорочення забору свіжої води та зниження скиду у водні басейни.
Серед успішно реалізованих підприємством заходів — реконструкція газоочисних споруд аглофабрики, що дало змогу не тільки зменшити кількість викидів пилу в атмосферу (на 90 %), сірчаного ангідриду (на 50 %), а й поетапно знижувати скиди води від агломераційного виробництва.
Підприємство встановлює нові градирні, основне призначення яких — забезпечити зворотний цикл підприємства охолодженою водою. Завдяки технологічним рішенням сучасне обладнання дає можливість зменшити забір води з річки Дніпро та зменшити обсяг скидів.
У 2019 році комбінат «Запоріжсталь» в межах програми екологічної модернізації запустив у роботу сучасний комплекс із перехоплення промислово-зливових стоків. Це дасть змогу скоротити скид промислових вод у Дніпро на 5 млн м3 на рік. Комплекс перехоплює стічні води та скеровує їх на багаторівневе очищення. На першому етапі виконується очищення у фільтрувальній станції, потім в спеціальній установці для знезараження. Очищена, придатна для повторного використання, технічна вода повертається в оборотний цикл підприємства для повторного використання.
3. Про сталий розвиток великої гідроенергетики України: «УКРГІДРОЕНЕРГО»
Минулого року ПрАТ «Укргідроенерго» продовжило виконання взятих на себе зобов’язань щодо модернізації та реконструкції діючих, а також будівництва нових ГЕС і ГАЕС (Канівська ГАЕС та Каховська ГЕС-2). На оновлення основних фондів та зведення нових гідрогенеруючих потужностей торік було витрачено 3,5 млрд грн. Основні роботи проводяться на Дністровській ГАЕС, Дніпровській ГЕС, Київській ГАЕС та Кременчуцькій ГЕС.
Окрім заміни та ремонту обладнання, модернізація передбачає оптимізацію експлуатації та техобслуговування гідроелектростанції, яка надасть сучасні технології нового покоління гідроенергетичних проєктів до існуючих об'єктів, аби продовжити термін їх служби й оптимізувати процеси вироблення енергії.
Варто зазначити, що планом заходів також передбачено реалізацію проєкту «Будівництво Каховської ГЕС-2». У межах цього проєкту триває розроблення проєктної документації відповідно до чинного законодавства.
Будівництво цієї станції дозволить:
Наразі серед основних пріоритетів системи екологічної безпеки є:
Чимало зусиль компанія докладає над зменшенням обсягів відходів виробництва та дотриманням нормативів гранично допустимих викидів і скидів, контролем якості атмосферного повітря та води. Підтримка та вдосконалення експлуатації ГЕС та водосховищ Дніпра і Дністра в інтересах усіх водокористувачів та нормального функціонування річкових екосистем — чи не найголовніша мета компанії у сфері охорони довкілля.
4. Про зелену хімію в Україні: компанія «ДеЛаМарк»
Одним із головних чинників забруднення поверхневих водних об’єктів України, зокрема тих, що є джерелами питного водопостачання, — є фосфати. Водночас в Україні, незважаючи на ратифікацію в 2004 році Регламенту (ЄС) № 648/2004 Європейського Парламенту та Ради «Про миючі засоби» від 31 березня 2004 року, продовжують масово застосовуватися мийні засоби на основі фосфатів.
Компанія ДеЛаМарк стала однією з перших, хто розповів про користь безфосфатної побутової хімії та необхідність збереження екологічних ресурсів. Для розробки рецептури безфосфатного прального порошку були задіяні кращі технологи. Сьогодні компанія покриває продукцією всі торговельні мережі України, і можна сказати впевнено, що є лідером з виробництва екологічних продуктів. Уся продукція підтверджена екологічними сертифікатами, визнаними в 65 країнах світу.
5. Про інноваційні енергоефективні керамічні панелі TUKIR
Важливе завдання багатьох інноваторів — прагнення розробити найбезпечніший опалювальний прилад у світі. Статистика пожеж в Україні дуже сумна, майже третину з них спричиняють опалювальні пристрої. Суми збитків від таких пожеж дуже великі.
Опалювальний пристрій має бути екологічним та енергоефективним. Нам вдалося знайти розробників приладу, який не горить та не піддається впливам вологи. При цих пристойних показниках він ще й належно економить електроенергію.
Технологія TUKIR — це можливість всього світу відійти від виробництва ніхромової спіралі на більш екологічний, безпечніший та економніший вид нагріву за допомогою вуглецевого дроту.
6. Про управління відходами. Брикетування відходів: кейс МХП по впровадженню «зелених» технологій.
На Миронівському заводі з виробництва круп і комбікормів (МЗВКК) підібрали обладнання, яке дозволяє виготовляти брикети, що використовуватимуться як пальне для твердопаливних котлів. Наразі технологія дає змогу міксувати інгредієнти для більш ефективного використання різних відходів і складу брикетів. Варто зауважити, що виготовлення та використання брикетів не тільки економічно вигідне, а насамперед це значно мінімізує вплив на довкілля та відчутно зменшує кількість відходів від діяльності підприємства.
Готовий продукт повністю заміщує стандартні види палива, зокрема такі, як дрова, пелети і т. ін. Офіційні дослідження, проведені Інститутом вугілля, вкотре довели теплотворну здатність при спалюванні брикетів у межах 3,5–4 тис. ккал/кг. Порівнюючи їх з деревом, калорійність якого сягає десь 3,7 тис. ккал/кг, отримуємо вищий показник продуктивності та вражаючу відмінність у ціновому сегменті.
Нагальною проблемою було вивезення та накопичення відходів на сміттєзвалищах, що спричиняли доволі значні фінансові витрати та навантаження на місцеві сміттєзвалища. Коли ж було здійснено запуск виробничої лінії брикетування, відходи залишалися на території підприємства і доправлялися на переробку в паливо. Тобто тепер підприємство працює за схемою «замкненого» циклу. Зокрема, зменшено завантаження на місцеві полігони (сміттєзвалища), підприємство припинило витрачати кошти на перевезення відходів та створення аварійних ділянок.
Задля збереження лісових смуг та інших зелених насаджень МЗВКК пропонує місцевим мешканцям замінити дрова, через заготівлю яких знищувалися цілі посадки, на екологічні паливні брикети.
Ще однією з проблем, яку змогли подолати завдяки брикетуванню відходів, було розповсюдження насіння карантинних рослин. Під час утилізації продукту або вивезення на сміттєзвалища зростає вірогідність засмічення територій особливо шкідливими адвентивними видами рослин. А тому при виготовленні продукту із рослинних відходів для подальшого використання у вигляді палива насіння також піддається спалюванню, тобто утилізується.
Завдяки брикетуванню підприємство вирішило проблему поводження з цими відходами, а також зменшує обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу від спалювання викопних видів палива.
7. Про важливість ВЕС у покращенні екологічної ситуації: ДТЕК ВДЕ
Будівництво об’єктів зеленої енергетики — шлях до декарбонізації. Згідно із затвердженою енергетичною стратегією Україна має на меті досягти 11,6 % зеленої електроенергії у загальному виробництві до 2020 року, та 19,5 % вже до 2030 року.
Варто зазначити, що ДТЕК ВДЕ, компанія, яка керує розвитком зеленої генерації в ДТЕК, — найбільший інвестор у відновлювану енергетику України. У 2018 році загальні інвестиції в галузь склали 800 млн євро, і близько 40 % від цієї суми інвестував саме ДТЕК ВДЕ.
Від початку генерації першого зеленого кіловату понад 4,750 млн тонн викидів вуглекислого газу (СО2) в атмосферу було зекономлено ДТЕК ВДЕ завдяки роботі вітрових і сонячних станцій.
Вітрові станції компанія будує у лісосмугах, а потужні сонячні електростанції на територіях кар’єрів з видобутку корисних копалин, які не працюють 10 і більше років. Завдяки будівництву СЕС ці малоефективні для вирощування сільськогосподарських культур землі приносять користь суспільству у вигляді екологічно чистої енергії та допомагають підвищувати енергонезалежність України.
Так, для прикладу, Ботієвська ВЕС щороку виробляє близько 600–700 млн кВт·год електроенергії, чим скорочує викиди СО2 в атмосферу на 650–730 тис. тонн.
8. Про екотрансформацію офісів. Вчасно-сервіс.
Підприємствам більше не потрібно буде друкувати документацію, витрачаючи купу паперу і зберігати паперові документи. Електронний обмін документами збереже кошти, час та природні ресурси!
9. Про шлях до чистої води: ТОВ «Білоцерківвода»
За останні роки підприємство здійснило заміну та реконструкцію водопровідних мереж та обладнання. При виконанні реконструкції фільтрувальної станції одні з перших в Україні застосували технологію полімербетонної дренажно-розподільчої системи у швидких фільтрах водопровідних очисних споруд м. Біла Церква. Це дозволило у декілька разів підвищити якість очистки за рахунок збільшення часу для відстоювання води та кращого осідання органіки. Крім того, нова технологія дозволила значно заощадити витрати води для обслуговування дренажної системи».
Швидкі фільтри застосовуються в технологічному процесі очистки води на водопровідних очисних спорудах Білої Церкви для фільтрування піднятої з р. Рось води. Швидкі фільтри — це залізобетонні споруди, завантажені піщано-гравійним шаром, через який фільтрується річкова вода, та обладнані склопластиковими трубчастими дренажно-розподільчими системами.
Фільтрація із застосуванням швидких фільтрів є важливою ланкою технологічного процесу очистки води на водоочисних спорудах для забезпечення нормативних показників якості питної води. Тому вдосконалення роботи фільтрів є невід’ємною складовою модернізації підприємства.
Окрім поліпшення якості води модернізація фільтрів дала значний енергозберігаючий ефект, завдяки чому стало можливо стабілізувати тариф для споживачів.
10. Про шанс замістити дві третини потреб нашої держави в газопостачанні потужністю біоенергетичних об’єктів.
Ще на початку весни ми відвідали в межах проєкту ECOtransformation–2019 декілька успішних об’єктів у Київській, Черкаській, Житомирській областях за сприяння проєкту ПРООН/ГЕФ в межах технічної допомоги з провідними та найкращими практиками використання широкого потенціалу сільськогосподарської біомаси країни для муніципального тепло- та гарячого водопостачання.
Бізнес, органи місцевого самоврядування, територіальні громади в Україні дедалі більше демонструють стійкий інтерес до використання біоенергетичних технологій, насамперед для заміщення природного газу в секторі теплопостачання.
Поки що галузь із вирощування енергетичних сільгоспкультур в Україні перебуває в зародковому стані — енергокультурами засаджено майже 4000 га маргінальних земель. Здебільшого це енергетична верба, тополя та міскантус, які дають середню щорічну урожайність 20 т/га.
Проте потенціал галузі колосальний, вона здатна збільшитися у 250 разів. За розрахунками науковців, з 1 млн га можна зібрати 11,5 млн т врожаю енергокультур, що здатні замістити 5,5 млрд м3 природного газу.
Потенційно енергетичні культури в країні можуть замінити близько 20 млрд м3 природного газу, або дві третини потреб країни в газопостачанні.
ЕКОтрансформація триває і стосується всіх сфер господарювання! Наднагальним на сьогодні є питання екологізації металургійного виробництва в Україні. Насправді це реальне завдання! Днями був завершений проєкт реконструкції аспірації в конвертерному цеху комбінату «Азовсталь», що розпочався 2 роки тому.
Для установки нового очисного обладнання демонтували стару аспіраційну установку і змінили систему подачі матеріалів.
Пусконалагоджувальні роботи завершуються. Результати вимірів при роботі нової аспірації підтверджують, що ступінь очищення відповідає кращим європейським практикам. Це значно знизить викиди пилу в атмосферу. Щоб виконати екологічні зобов'язання перед жителями міста і при цьому не зупиняти конвертерний цех на період реконструкції, закуповували вже подрібнені матеріали за вартістю на 20 % вище, ніж якби готували в відділенні цеху.
Проєкт триває! Організатори закликають долучатися до когорти стейкхолдерів!
Нам варто всім разом відповісти на запитання: «Що важливіше — встановити першочергово локальні очисні споруди на підприємствах харчової промисловості чи фільтри на ТЕС, навчитися перетворювати відходи агросфери на вигоди чи провести енергомодернізацію ОТГ, впровадити інноваційні методи чи сформувати команду еколідерів?».
Ми переконані — ЕКОтрансформація можлива в комплексі, в об’єднанні зусиль, в одночасних системних діях! Долучайтеся, щоб пришвидшити зміни!
Джерело: прес-служба проєкту ЕКОтрансформація
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»