Уже декілька років поспіль спостерігаємо прикру картину: на офіційному сайті Мінприроди у рейтингу «ТОП-100 найбільших підприємств-забруднювачів» водоканали не полишають список «переможців».
Невтішно. І можна вкотре почати виправдовуватися та нарікати на недофінансування, стару технічну інфраструктуру, брак кваліфікованих кадрів і т. ін. І все це теж правда. Але є ще одне «але».
Чи продукує водоканал забруднення?
Вочевидь, ні. Водоканали очищають — це загальновідомий факт. А ось який ліміт на очищення?
Які потужності і можливості у цієї структури? Чи повністю очищена вода потрапляє у річки? — потрібно з’ясувати, приймати рішення, діяти.
Проте залишити винними водоканали у кінцевому забрудненні поверхневих водойм і сором’язливо промовчати про причини — м’яко кажучи, неефективно.
Одна з головних першопричин — це промислові скиди.
Звідки вони беруться?
1. Заклади громадського харчування, суб’єкти комерційної діяльності.
2. Промислові підприємства.
І все це — лише вершина айсберга.
Усі зазначені питання та ще багато інших нагальних проблем було обговорено та висвітлено на LVIV ECO FORUM, що відбувся у Львові 12–13 вересня. Це майданчик, на якому зустрілися міжнародні та вітчизняні експерти, підприємці, представники галузі, політики, інженери. Разом шукаємо спільних рішень, компромісів задля майбутнього. Тільки в такий спосіб можливі системні зміни на краще.
Команда готує продовження діалогу між усіма сторонами взаємодії.
Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 9, 2019
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»