Як Японія вирішує екологічні проблеми

Сьогодні Японія, з її значними технологічним розвитком та індустріалізацією, є однією з найбільш екологічних країн світу.

Більш того, міністр охорони навколишнього середовища Японії Сіндзіро Коїдзумі, пообіцяв мобілізувати молодь, щоб підштовхнути залежну від вугілля країну до низьковуглецевого майбутнього, зробивши боротьбу зі зміною клімату «сексуальною» і «веселою».

Але так було не завжди.

У післявоєнні роки, коли всі зусилля країни були спрямовані на економічне зростання, рівень вмісту твердих частинок в повітрі (PM2,5) у всіх великих містах досяг небезпечно високого рівня. Країна опинилася на межі екологічної катастрофи.

Японія почала серйозно займатися проблемами забруднення наприкінці 1960-х років, і сьогодні ця невелика острівна держава зуміла гармонійно поєднати високий економічний розвиток та екологічність.

Забруднення навколишнього середовища

Фото Shutterstock

Японія є провідним учасником групи G7 в області технологій використання відновлюваних джерел енергії та боротьби із забрудненням. Саме японські дослідники роблять величезний внесок у світовий досвід енергозберігаючих технологій.

У межах боротьби за чисте повітря, розробляються все більш досконалі двигуни транспортних засобів, впроваджується громадський і особистий транспорт на електричній тязі (електрокари). Зокрема, гібридні автомобілі Honda і Toyota мають високу паливну економічність і низькі викиди.

Кожні п’ять років в країні проводиться обстеження стану природи, а кожна префектура має свої закони з охорони навколишнього середовища та особисті екологічні програми.

Місцеві органи самоврядування укладають добровільні угоди про контроль забруднень з компаніями, що знаходяться в регіоні. І тут дуже ефективно працює принцип – забруднювач платить. Це змушує компанії розробляти технології дотримання екологічних стандартів.

Для зменшення викидів заводів, які забруднюють воду та місцевість хімічними матеріалами, у тому числі, і пластмасою, активно розвивається галузь поновлюваних джерел енергії.

Наприклад, місто Кітакюсю зараз є провідним у ПДЕ, хоча раніше його затоку називали «морем смерті» через забруднення. Працюючи з приватним сектором, місто скоротило викиди сажі та інших шкідливих речовин, інвестуючи в поновлювані технології. Вітрові електростанції тепер можна побачити на суші і на морі, що дозволяє місту користуватися сильними вітрами навколо узбережжя.

Відходи та рішення проблеми

Рівень сортування сміття в Японії, мабуть, найвищий і усьому світі. На вулицях міст ви не побачите жодного звичайного смітника, бо усі відходи збираються диференційовано. Сміття виноситься у певний час у прозорих пакетиках, щоб працівники сміттєвоза бачили, що лежить всередині. У певний день приймається конкретний вид сміття. Сміттєві пакети мають різні розміри й кольорові відтінки, в залежності від категорії. У різних муніципалітетах країни – різна кількість категорій для сортування.

Наприклад, жителі японського міста Камікацу сортують все сміття на 34 різні категорії. Потім вони самостійно приносять розсортоване сміття в центр переробки, де робітники перевіряють, чи немає там зайвих речей і висипають в великі баки.

Крім сортування сміття, в Камікатсу є магазин «Куру-куру», в якому жителі залишають окремі предмети, які їм уже не потрібні, а інші жителі можуть прийти і безкоштовно взяти їх. Тут же зі старого одягу, прапорів і навіть рибальських дощовиків шиють «новий» одяг, іграшки, сумки, словом тощо. І все це можна отримати безкоштовно.

У місті Камікацу трохи більше 1700 жителів, і 80% їх сміття переробляється, а що залишилися 20% йде на добрива в полях.

На хвилі свідомого управління відходами японські виробники активно розробляють біорозкладані полімери. Так, провідний японський виробник Kaneka Corporation розробив біорозкладаний полімер (PHBH), який на 100% отримано з рослин. Він розкладається під дією крихітних мікроорганізмів, які розщеплюють його на воду і вуглекислий газ в природних середовищах, таких як ґрунт або морська вода.

А ще, для того, щоб збільшити час використання речей влада Японї зобов’язала своїх виробників випускати продукцію з максимально пролонгованим терміном експлуатації.

Зламану ж побутову техніку, електронну апаратуру у Японії забирають у населення спеціальні утилізатори на завод, який здійснює рециклінг таких предметів. Там їх розбирають на дрібні складові і вирішують, де далі використовувати.

Неможна не згадати й відомі «сміттєві острови» Японії. Їх будують з відходів, які не піддаються переробці. Відомими штучними островами є Огісіма та Юменосіма. На першому працює металургійний завод, а на другому – теплиці, парк, музей.

А ще саме в Японії з’явилася перша у світі електростанція, яка використовує паливо, отримане в результаті переробки пластмасових відходів. Її було збудовано в 2003 році в місті Тамакомаї на Хоккайдо.

Атомна загроза

Вимірювання рівня радіації за допомогою лічильника Гейгера біля АЕС «Фукусіма-1″/Reuters

У березні 2011 року землетрус в Тихому океані біля північно-східного узбережжя острова Хонсю викликав цунамі з висотою хвилі до 20 м протягом 250 км північно-східного узбережжя Хонсю. Хвилею цунамі було пошкоджено системи електропостачання установок охолодження чотирьох з шести реакторів АЕС «Фукусіма-1». Реактори перегрілися і вибухнули з руйнуванням активних зон і небезпечними радіоактивними викидами. Техногенна катастрофа вимагала екстреного відселення жителів в радіусі 30 км від АЕС.

Катастрофа на «Фукусімі-1» викликала перегляд ставлення до АЕС як до екологічного, дешевого, а головне – безпечного енергетичного ресурсу не тільки в Японії, але і в багатьох країнах світу. У країнах з АЕС почалися масові маніфестації громадян з вимогою в тій чи іншій мірі відмовитися від атомної енергетики. В Японії виступи були найбільш масовими.

До аварії на «Фукусімі-1» в Японії діяло 54 силових атомні реактори, які забезпечували до 28% потреб країни в електроенергії. Після катастрофи поступово усі реактори були зупинені на планові огляди і вводилися тільки після приведення їх у відповідність з новими найжорстокішими вимогами безпеки. На січень 2019 року дозвіл на запуск мали тільки дев’ять реакторів.

Зміни клімату

Японія активно опікується питаннями глобальної зміни клімату. Країна бере участь у Кіотському протоколі – документі про скорочення викидів діоксиду вуглецю, а також інших хімічних речовин, що сприяють розвитку парникового ефекту на планеті.

Міністерство навколишнього середовища Японії повідомило, що в 2017 фінансовому році викиди парникових газів в Японії знизилися на 1,2% в порівнянні з попереднім роком (до 1292 млн т.). Зниження відзначається четвертий рік поспіль, що пояснюється більш широким впровадженням поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і перезапуском реакторів атомних електростанцій (АЕС). Викиди парникових газів скоротилися на 1,5% в промисловому секторі, включаючи заводи, і на 1,0% в транспортному секторі.

Довгострокова мета Японії – скорочення викидів СО2 на 80% до 2050 року від рівня 2013 року.

Крім того, країна рухається до створення ідеального еко-міста. Так, у 2014 році було офіційно відкрито «розумне місто» Фудзісава.

Це місто майбутнього, інфраструктура якого переважно працює на джерелах альтернативної енергетики, 100% безпечних для навколишнього середовища.

На території Фудзісави розташовані 600 котеджів. Електрика до них надходить від сонячних батарей. Уся побутова техніка тут енергоощадлива.

На вулицях міста встановлено сенсорні системи, тому освітлення працює тільки, коли вулицями ходять люди.

У разі землетрусів місто сам протягом 3 діб може забезпечити жителів гарячою та холодною водою. 

Всіма об’єктами керують з комплексу Fujisawa SST Square на центральній міській площі.

Джерело: Рубрика