Директива 2003/87/ЄС: чому функціонування СТВ неможливе без належної системи МЗВ

Директива 2003/87/ЄС закріплює створення схеми торгівлі викидами ЄС (СТВ ЄС) та встановлює правила її функціонування. Дозволи на викиди парникових газів: у ЄС з 1 січня 2005 року усі об’єкти, що виконують будь-які види діяльності, зазначені у Додатку І до Директиви 2003/87/ЄС (діяльність в енергетичному секторі, виробництво та обробка заліза та сталі, видобувна промисловість, виробництво деревини, паперу і картону) та здійснюють викиди парникових газів, пов’язані з виробничою діяльністю, повинні мати дозволи, видані компетентними органами.

Функціонування системи торгівлі квотами на викиди парникових газів неможливе без належної системи моніторингу, звітності та верифікації звітів про викиди.

На рівні ЄС ці процеси регулюють відповідні регламенти. У регламенті про верифікацію та акредитацію звітів про викиди парникових газів указують умови акредитації та позбавлення акредитації, взаємного визнання та незалежної оцінки органів акредитації. Також в ЄС діють правила регулювання аукціонів, які узгоджують питання часу та адміністрування аукціонів із продажу дозволів на викиди парникових газів.

Невиконання правил торгівлі викидами на рівні країн-членів ЄС або компаній жорстко карається: Єврокомісія може накласти штраф чи санкції проти країни-порушника.

Перевищення компанією встановлених лімітів на викиди СО2 карають штрафом із розрахунку 100 євро за тонну СО2.

Як упроваджують в Україні

У систему торгівлі викидами України за всіма показниками може потрапити близько 500 установок із річним обсягом викидів парникових газів 200 млн т СО2-екв.

З огляду на політичні та адміністративні складнощі, уведення до реєстру установок із Донбасу, територій поблизу проведення ООС і Криму, система запускатиметься однією-двома сотнями установок — це будуть підприємства, розподілені на великі й середні.

Розподіл квот можливий тільки відповідно до двох принципів: безплатно й шляхом проведення аукціону.

Найвразливішим сектором щодо виплат за викиди СО2 є теплова енергетика, а також металургійні, нафтові, цементні та інші вуглецевоємні підприємства.

СТВ України може мати суттєві недоліки у разі її функціонування у формі, закритій від СТВ інших країн. Якщо не буде зв’язку між системами торгівлі викидами України та ЄС, українська СТВ може мати досить низьку ліквідність через значний ступінь концентрації власності в енергетичній та металургійній галузях економіки України.

Упровадження та підтримка функціонування СТВ України вимагає додаткових фінансових витрат і трудових ресурсів, що, за різними оцінками, становлять 8,5–10,5 млн дол. США.

Суб’єкти господарювання в Україні мають чітко розуміти:

• хто зобов’язаний, згідно з Додатком І до Директиви 2003/87/ЄС, мати дозволи на викиди парникових газів;
• що таке електронні платіжні інструменти для оплати викидів;
• як відбувається розподіл дозволів у країнах-членах ЄС;
• упровадження МЗВ в Україні;
• про найвразливіші сектори щодо виплат за викиди СО2 в Україні;
• МЗВ викидів парникових газів, та як запровадити систему МЗВ на підприємстві.

Запровадження СТВ сприятиме переведенню викидів парникових газів підприємства з екологічної у фінансову площину.

Окрім перевірки встановлених вимог до звітності викидів парникових газів, на підприємстві має функціонувати система з опису потоків сировини, джерел енергії і процесів виробничого циклу та потенційних джерел викидів ПГ, оцінка базової лінії викидів ПГ, а також навчання персоналу для дотримання нових вимог. Неправильна оцінка викидів може призвести до надмірних витрат, зокрема, на нові технології, устаткування тощо.

Основні шляхи скорочення викидів парникових газів передбачають зміни у технологічних процесах (заміну обладнання), зміну сировини, пального, структури виробництва, логістики тощо.

Викликом для підприємства можуть стати жорсткі часові рамки для впровадження системи торгівлі викидами (фінансова/технологічна неготовність, відсутність системи моніторингу і можливості для верифікації, недосяжні показники обмеження викидів тощо).

Під час попередньої оцінки варто провести оцінку витрат на впровадження технологій, проаналізувати доступні альтернативи, оцінити базову лінію викидів парникових газів на підприємстві та можливі зміни до сировинного ланцюга для її зменшення.

Чим раніше підприємство розпочне підготовку до СТВ, тим більше конкурентних переваг матиме.

Оператор — учасник СТВ для отримання спеціального екологічного дозволу повинен надати компетентному органу План моніторингу викидів парникових газів установкою.

Екологічний дозвіл не обмежує викиди парникових газів, але вказує такі умови діяльності:

• участь у системі торгівлі викидами ПГ та дотримання її правил;
• відкриття рахунку оператора в Реєстрі вуглецевих одиниць;
• виконання моніторингу та обліку викидів ПГ згідно з планом моніторингу, затвердженим компетентним державним органом;
• забезпечення незалежної верифікації викидів;
• оплата викидів ПГ шляхом списання вуглеводних одиниць, виданих у межах системи торгівлі викидами.

Можливості ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ заходів зі скорочення парникових газів

• Прямі заощадження від упровадження інновацій, спрямованих на скорочення викидів.
• Уникнення необхідності сплачувати штрафи за порушення вимог.
• Цільові кредити зі зниженими відсотковими ставками.
• Продаж надлишку квот на викиди парникових газів.
• Використання міжнародних механізмів для фінансування проектів, спрямованих на скорочення викидів парникових викидів, зокрема потенційних інструментів Паризької угоди.