Чи готова Україна до правил гри згідно з європейськими екологічними стандартами в сфері охорони водних ресурсів?

Онлайн-конференцією «Охорона водних та земельних ресурсів» 7 жовтня розпочала свою роботу платформа
Alternative Environmental Platform-2020 «Eco-Modernization»

Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, CEO Ecobusiness Group, у вступному слові зазначила: «Угодою про асоціацію між Україною та ЄС передбачено, що Україна має імплементувати положення Директиви 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики». Відповідно до Директиви 2000/60/ЄС держави — члени вживають необхідних заходів, щоб запобігти погіршенню стану всіх масивів поверхневої води.

В Європі захист водних ресурсів є пріоритетним напрямом європейської екологічної політики з середини 70-х років ХХ ст., а після прийняття Плану дій з охорони довкілля у Європі у 1973 році, розпочалося створення екологічного водного законодавства, затверджені стандарти якості довкілля.

То чому ж в Україні досі не усвідомили, що водні ресурси — це стратегічний екологічний актив держави, погіршення їхніх якостей є неприпустимим?

Головна цінність людства – вода, головна валюта століття — безперечно, репутація! Україна повинна виконати природоохоронні зобов’язання!

Коли буде готова промисловість в Україні до правил гри згідно з європейськими екологічними стандартами?

Серед найбільших забруднювачів вод роками залишаються паперова промисловість, виготовлення МДФ панелей, харчова промисловість, текстильна галузь виробництво фарбників, пігментів, видобування та оброблення нафти та газу, фармацевтична промисловість, хімічна промисловість, обробка металів.

Для більшості вказаних підприємств маємо низку дуже комплексних проблем в очистці вод:

• Традиційні методи очищення не дозволяють досягти сучасних вимог
• Типові універсальні технологічні схеми не є спеціальними рішеннями
• Досягнення зростаючих вимог виконується ентузіазмом окремих підприємств
• Високі капітальні витрати роблять інвестиції майже не окупними
• Екологічна свідомість утворюється повільно.

Потужний захід об’єднав близько 200 учасників, серед яких представники владних структур, науки та бізнесу. Насичений графік, презентації та практичні кейси підприємств, можливість поставити будь-кому з учасників свої запитання та отримати на них відповіді.

«Галузь сфери екології потребує суттєвої модернізації, і не за допомогою якихось маленьких змін та законопроектів. Суттєві реформи мають проходити по багатьом секторам і ми розуміємо, що зараз для нас надважливі питання — це управління відходами, питання зміни парадигми державного екологічного контролю, що наразі має негативний імідж у підприємств, і нам потрібно це змінювати, а також — змушувати підприємства дотримуватись екологічних стандартів і норм. Також у нас на підході розробка нової реформи по екологічним податкам, - зазначив народний депутат Олександр Маріковський. — Ми розуміємо, що водні ресурси для країни — це нове золото, в умовах зміни клімату, в умовах глобального потепління, і наша країна потребуватиме все більше водних ресурсів. Тож ми маємо підійти до того, щоб раціонально їх використовувати. Нам належить навчитись і запровадити такі зміни, в яких нашим дітям дістануться водні ресурси не гірші, ніж ми маємо і використовуємо зараз».

Висловили своє бачення шляхів вдосконалення системи охорони природних ресурсів в Україні Андрій Мальований, Голова Державної екологічної інспекції України, Олександр Бонь, заступник директора Департаменту раціонального природокористування, начальник відділу охорони водних ресурсів Міндовкілля, Олексій Кузьменков, Перший заступник Голови Держводагентства, Наталія Закорчевна, Голова комітету ПАЕУ з охорони водних ресурсів та водного врядування, місцевий представник Консорціуму країн-членів ЄС в Україні проекту EUWI.

Тематичний блок «Алгоритми для природокористувача» об’єднав напрацювання екологів-практиків та науковців, серед яких Людмила Хоміч, віцепрезидент ПАЕУ, Роман Третяк, керівник відділу Науково дослідного центру екологічної безпеки та природокористування, Мар’яна Гінзула, член Комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування, Валентин Щербина, віцепрезидент ПАЕУ, Оксана Гуляєва, експерт комітету ПАЕУ водної політики та водного врядування, начальник відділу екологічного супроводу реалізації проектів ПрАТ «Укргідроенерго».

Сформував кілька принципів дбайливого водокористування для бізнесу Голова комітету ПАЕУ з ОВД і СЕО, експерт з питань сталого розвитку та економіко-екологічних досліджень, директор ТОВ «ГЕККО ГРУП» В’ячеслав Фадєєв. За його словами, кожен бізнес має бути відповідальним за те, що він робить. Якщо поглянути стратегічно, погіршення стану довкілля призведе до обмеження ресурсів та відтоку працездатної частини населення, що позбавлятиме бізнес можливості розвитку та призведе до занепаду. «Нам як асоціації потрібно формувати таку думку: шкодиш довкіллю сьогодні —втрачаєш можливості вести бізнес завтра», — відзначив Голова комітету ПАЕУ з ОВД і СЕО.

Досвідом втілення екологічних проєктів на своїх підприємствах ділилися Олексій Мясоєдов, керівник відділу досліджень і технологічних рішень EKOTON Group, Андрій Нікітін, віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія», директор КП «Житомирводоканал», Олена Коцар, директор ТОВ «ЮНІЛОС-Україна», Світлана Новицька, начальник очисних споруд «Миронівської птахофабрики» Групи МХП та Олена Кошелєва, експерт ПАЕУ, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14001.

Запитання слухачів конференції її учасникам, серед інших, стосувалися таких тем, як реконструкція водоочисних споруд водоканалів, встановлення очисних споруд на річкових портах, очистка поверхневих стоків, оформлення паспорта водного об’єкта, проблем нормативних документів, за якими розробляються ГДС. Відповіді експертів будуть направлені всім, хто звернувся з запитаннями.

У четвер, 8 жовтня розпочне роботу друга частина Alternative Environmental Platform-2020 «Eco-Modernization» — «Реформа сфери відходів. Промислові відходи».