Два наукових інститути з’ясували, що каолін на місці Біляївського родовища цілком безпечний

Інформація про те, що на північній околиці села Біляївка в Вільнянському районі є велике родовище каоліну, стала відомою близько 40-50 років тому, після проведення георозвідки. Оскільки каолін використовують при виробництві кераміки, паперу, гуми, пластмас, медичних виробів, лакофарбових матеріалів, клеїв, мастик та інших матеріалів, то цей регіон став перспективним у видобутку такого цінного матеріалу. Проте лише в минулому десятилітті «Біляївський збагачувальний комбінат» спроєктував та розробив великий інвестиційний проєкт будівництва збагачувальної фабрики і видобування каоліну.

Комбінат буде використовувати відкритий спосіб видобутку каоліну, не використовуючи при цьому вибухові пристрої та хімічні матеріали, як того вимагають жорсткі міжнародні норми екологічної безпеки. Після цього сировину відправлятимуть на виробництво, де, за допомогою спеціального обладнання та виключно води, буде відбуватися процес відокремлення каоліну від піску.

Проте комбінат зіштовхнувся із певними представниками громади, які заявили, що каолін несе радіаційну загрозу, а його розробка призведе чи не до другого Чорнобиля, тому цей кар’єр розробляти категорично не можна. Щоб з’ясувати це питання Запорізька ОДА створила робочу групу, залучивши експертів міжнародного рівня та спеціалістів різних сфер. Цією весною робоча група затвердила проєкт тристоронньої угоди про наукові дослідження ризиків радіаційного забруднення водних об'єктів і техногенного впливу при видобутку каоліну. При цьому ці дослідження оплачував ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат».

До досліджень також залучили відділ радіаційного моніторингу природного середовища Українського гідрометеорологічного інституту під контролем Олега Войцеховича, експерта міжнародної групи агентств з атомної енергії. Як наслідок, вченим вдалося виконати масштабні дослідження одразу в кількох напрямах, серед яких оцінка радіологічних загроз в районі планованої діяльності видобутку каолінових глин; проведення аналізу відбору проб води з свердловин місцевого водокористування, колодязів, ставків, підземних водна показники мінералізації, а також питомої активності радіонуклідів уран-торієвих рядів; відбір зразків каолінових глин для визначення вмісту в них радіонуклідів; аналіз забруднення ґрунтів і пилу (аерозолів).

В результаті детального дослідження проб каоліну на території Біляївського родовища представникам відділу радіаційного моніторингу природного середовища Українського гідрометеорологічного інституту ГСЧС України та НАН України спільно з відділом спеціальної металогенії ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» вдалося скласти протокол, в якому відобразити єдині узгоджені висновки.

Проте у ході дослідження з’ясувалося, що представники громадської організації «Вольтерра» змогли отримати від БЗК безперешкодний доступ на об'єкт, під час якого вони взяли проби каоліну. Активісти відправили ці проби на альтернативне дослідження до іншого інституту. Як вже раніше повідомлялося, представники цієї ГО неодноразово протестували проти діяльності комбінату, використовуючи при цьому не тільки чесні методи.

При цьому за словами керівника відділу радіаційного моніторингу природного середовища Українського гідрометеорологічного інституту Національної академії наук України Олега Войцеховича, із 72 взятих проб 85% мають рівні активності нижче базового і потрапляють в категорію звільнених від регулюючого контролю. Отже, 85% такої сировини цілком безпечно використовувати для виготовлення предметів щоденного вжитку, а 15%, які вже відносяться до 2 класу небезпеки, можна використовувати для виробництва облицювальних і будівельних матеріалів.

Загалом такі результати свідчать, що у нижніх шарах каоліну є незначне перевищення природних рівнів, але вони знаходяться в межах норм радіаційної безпеки і санітарних норм. Тому спеціалісти вказують, що є необхідність природнього контролю за робочими місцями та відходами.

Ці ж результати підтвердив й «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», в який відправили свої проби активісти. Проте спеціаліст інституту наголошує, що проби повинні брати спеціалісти, складаючи при цьому протокол та точки розміщення відбору на місцевості, що не було зроблено активістами.

Також спеціалісти із двох інститутів, які займалися дослідженням проб, провели спільні засідання, в ході яких розібралися з методичними нормами. В результаті, фахівці дали висновок, що видобуток каоліну в тій місцевості цілком безпечний.

«Ми провели спільні засідання і розібралися з методичними нормами. Наші дані збіглися в рамках довірчого інтервалу з даними, які надали ГУ «Інститут геохімії навколишнього середовища». Ми прийшли до спільного висновку, що це безпечно. Вже 4 лабораторії міряли і приблизно одні й ті ж рівні ми маємо. Я хочу підкреслити, що наші українські норми радіаційної безпеки ще більш жорсткі, ніж європейські», - сказав Олег Войцехович.

«Нікому він там не є небезпечним. Просто потрібно працювати з розумом. У вас взагалі там інша серйозна проблема, не пов'язана з каоліном. Комбінат має право там працювати, але потрібен певний контроль. Повинен залучатися сертифікований радіометрист, я не знаю, може він у них і є там. Важливо зробити гарне пилопригнічення в кар'єрі і так далі», - прокоментував старший науковий співробітник, доктор геологічних наук ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України» Валентин Верховцев.

Крім цього, спеціалісти окреслили, що в регіоні є проблема із водою, яка пов’язана з регіональним впливом і великим рівнем урану, змістом мінералізації і сумарною альфа-активності в воді.

«Причина криється в Українському кристалічному масиві і гідрогеологією в цьому районі. Так було завжди, просто ніхто на це раніше не звертав увагу. Ці води підземні розвантажуються в річку Вільнянськ, малі річки, ставки, колодязі. Люди навіть пили цю солону воду з високим вмістом урану. Ми хотіли б пояснити людям, що ми діагности і нам важливо в першу чергу поставити діагноз, а потім вже з ним боротися. Є специфіка, пов'язана з формуванням підземних вод і високим забрудненням підземних вод напірних горизонтів. Є способи вирішення цієї проблеми і важливо знайти ресурси, створити регіональну програму», - пояснив Олег Войцехович.

«Якщо говорити коротко, то сторони прийшли до загальних висновків по трьох позиціях: зміст природних радіонуклідів в 85% проб каоліну мають низьку активність і відповідають повного визволення від регулюючого контролю; діяльність БЗК на етапі видобутку і переробці каолінових глин за умови дотримань заходів моніторингу є цілком безпечною і не вимагає регуляторного контролю; основною проблемою на цій місцевості є не каолін, а високий вміст урану в підземних і поверхневих водах в зв'язку з регіональної аномалією», - заявив Валентин Верховцев.

Однак, навіть із результатами досліджень двох наукових інститутів певні активісти поширюють в соціальних мережах заклики збиратися на протести, щоб зупинити діяльність «небезпечного радіаційного кар'єру», нібито через отримання висновків спеціалістів. Тому повстає цілком логічне запитання: для яких цілей насправді збирають людей на протести, якщо результати досліджень трактуються під свої інтереси?

Джерело: www.061.ua