Уникання фіксації завданої шкоди довкіллю: бажання не нагнітати паніку, або ж приховати масштаб катастрофи?

Дмитро Зіборов, експерт ПАЕУ, директор ТОВ «НТЦ «Харків-Екосистема»

Від редакції:

Приховуючи справжній масштаб наслідків і збитків, заспокоюючи суспільство, місцева влада робить із цих випадків щось незначне та таке, що не впливає на довкілля і, відповідно, життя і здоров’я людей. Але як у такому випадку після закінчення війни можна буде висунути претензії країні-агресорці щодо компенсації завданої шкоди? Отже, уникання фіксації завданої шкоди довкіллю: бажання не нагнітати паніку, або ж приховати масштаб катастрофи? З’ясовуємо в матеріалі.

Бойові дії, що точаться на території нашої країни внаслідок вторгнення російської федерації в Україну, не лише забирають життя та руйнують долі наших громадян, а й завдають значної шкоди довкіллю.

Водночас складається таке враження, що дехто з посадовців досі керується критеріями мирного часу. А саме, якщо трапляється надзвичайна ситуація, то місцева влада намагається приховати фактичний вплив на довкілля.

Наприклад: