Європарламент ухвалив у першому читанні ключові закони для досягнення кліматичної цілі до 2030 року

Цього тижня Європарламент схвалив домовленості, досягнуті між країнами ЄС наприкінці 2022 року щодо кількох ключових законодавчих актів, які є частиною пакету «Fit for 55». Це план ЄС щодо скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. І це відповідає основним положенням Європейського Кліматичного Закону.

Депутати Європарламенту прийняли у першому читанні реформи щодо:

• національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів ЄС, в тому числі в частині що стосується авіаційного та морського транспорту
• механізму вуглецевого коригування на кордоні
• нового соціального кліматичного фонду.

Реформа національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) передбачає:

• підвищення амбіцій СТВ, оскільки викиди парникових газів у секторах СТВ мають бути скорочені на 62% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року;
• скасування безкоштовних квот для компаній з 2026 до 2034 року;
• створення окремої нової СТВ II для палива автомобільного транспорту та будівель, за якої буде встановлено ціну на викиди парникових газів у цих секторах у 2027 році (або 2028, якщо ціни на енергоносії будуть надзвичайно високими);
• включення до СТВ, вперше за історію її функціонування,  викидів парникових газів від морського  сектору;
• перегляд ряду положень в СТВ для авіації, зокрема щодо поступового скасування безкоштовних дозволів для авіаційного сектору до 2026 року та використання екологічно чистого авіаційного палива.

Реформа механізму вуглецевого коригування на кордоні (CBAM):

• охоплює залізо, сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію, водень, а також непрямі викиди за певних умов;
• імпортери перелічених товарів повинні будуть сплатити будь-яку різницю в ціні між ціною вуглецю, сплаченою в країні виробництва, і ціною квот на викиди вуглецю в СТВ ЄС;
• CBAM буде поступово вводитися з 2026 до 2034 року з тією ж швидкістю, що й безкоштовні квоти в EU ETS.

Соціальний Кліматичний Фонд для боротьби з енергетичною бідністю:

Державами-членами прийнято рішення щодо створення Соціального Кліматичного Фонду ЄС у 2026 році для забезпечення гарантій, що перехід на кліматично дружній розвиток буде справедливим та соціально інклюзивним. Вигоди отримуватимуть вразливі домогосподарства, мікропідприємства та користувачі транспорту, які особливо постраждали від енергетичної та транспортної бідності. Фонд буде фінансуватися з продажів квот на аукціонах в рамках СТВ II на суму до 65 мільярдів євро, з додатковими 25%, що покриватимуться національними ресурсами.

Наступні кроки

Після прийняття у першому читання, запропоновані тексти мають бути офіційно схвалені Радою. Після чого будуть опубліковані в Офіційному журналі ЄС і набудуть чинності через 20 днів.

Кліматична політика в Україні

Для України система торгівлі квотами на викиди парникових газів є абсолютно новим інструментом реалізації державної політики в сфері зміни клімату. 

Вона не має аналогів в інших сферах державного управління, тому вимагає значних системних перетворень та створення відповідної законодавчої бази, інституційної структури та необхідних організаційних та технічних передумов.

Для запуску системи торгівлі квотами Міндовкілля працює над  розробкою окремого пакету законодавства.

Перший крок на шляху впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів вже зроблений – створена та з 1 січня 2022 року функціонує система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Перші достовірні та верифіковані дані про фактичні викиди парникових газів на рівні установок можна буде отримати протягом 3-х місяців після скасування воєнного стану в Україні. 

В Україні вже діє податок на викиди двоокису вуглецю як один з механізмів оплати за викиди парникових газів та активно ведеться робота над впровадженням національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Джерело: Міндовкілля