АГРОЕКОЛОГІЯ: потепління законодавчого клімату? Про розвиток використання органічних відходів та очищення каналізаційних стоків в сільській місцевості

Законодавство

Земельним кодексом України, зокрема статтею 23, передбачено, що землі сільськогосподарського призначення визначені як пріоритетні. А із цього випливає, що їх використанню та охороні має приділятися особливе значення. Проте в цій галузі існує ціла низка інституційних проблем.

Проблеми  галузі

1. Часта зміна повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо державного нагляду (контролю) за цим стратегічним ресурсом перешкоджає ефективному управлінню в цій галузі.

2. Часта ліквідація центральних органів виконавчої влади щодо управління та державного нагляду (контролю) за земельними ресурсами поглиблює кризу. Ліквідація Державної земельної інспекції та створення Сільськогосподарської інспекції, яка знову-таки ліквідована, — ось класичний приклад містечкового управління в цій галузі.

Заяви уряду про створення єдиного Державного органу у сфері державного нагляду (контролю), схоже, далекі від реальності, враховуючи останні зміни, внесені до Законів України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-IV, «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV, згідно з якими повноваження щодо контролю за цим ресурсом залишено за Держгеокадастром України.

3. І це ще не все. Розмиті повноваження Державної екологічної інспекції України та Держгеокадастру України та їх дублювання не надають оптимізму для швидкого вирішення зазначених питань.

Продовження матеріалу читайте  в № 10 журналу «Екологія підприємства»!

Джерело: редакцiя журналу «Екологія підприємства»