Alternative Environmental Platform-2020 «Eco-Modernization»: виклики сьогодення та бачення шляхів екомодернізації для вітчизняних підприємств

Триденна онлайн-платформа Alternative Environmental Platform-2020 «Eco-Modernization» 7,8 та 9 жовтня об’єднала у собі три тематичні конференції: «Охорона водних та земельних ресурсів», «Реформа сфери відходів. Промислові відходи» та «Охорона атмосферного повітря». Організований ECOBUSINESS GROUP за підтримки Професійної асоціації екологів (ПАЕУ) масштабний захід об’єднав близько 200 учасників, серед яких представники владних структур, науки та бізнесу. Уже традиційно модераторами заходу стали Людмила Циганок, Президент Професійної асоціації екологів України та Владислав Антипов, Голова комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ.

Розпочала низку заходів онлайн-конференція «Охорона водних та земельних ресурсів».
 

«Шкодиш довкіллю сьогодні — втрачаєш можливості вести бізнес завтра»

Чи готова Україна працювати за європейськими правилами, та чи може Україна досягти стандартів ЄС у водній сфері? – тема, яку озвучила Президент ПАЕУ Людмила Циганок, стала однією з центральних та об’єднала виступи Олександра Маріковського, (народний депутат, заступник Голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування) і Андрія Мальованого (Голова Державної екологічної інспекції України).

«Галузь сфери екології потребує суттєвої модернізації, і не за допомогою якихось маленьких змін та законопроєктів. Суттєві реформи мають проходити по багатьох секторах і ми розуміємо, що зараз для нас надважливі питання — це управління відходами, питання зміни парадигми державного екологічного контролю, що наразі має негативний імідж у підприємств, і нам потрібно це змінювати, а також — змушувати підприємства дотримуватись екологічних стандартів і норм. Також у нас на підході розробка нової реформи по екологічних податках, - зазначив народний депутат Олександр Маріковський. — Ми розуміємо, що водні ресурси для країни — це нове золото, в умовах зміни клімату, в умовах глобального потепління, і наша країна потребуватиме все більше водних ресурсів.  Тож ми маємо підійти до того, щоб раціонально їх використовувати. Нам належить навчитись і запровадити такі зміни, в яких нашим дітям дістануться водні ресурси не гірші, ніж ми маємо і використовуємо зараз».

Висловили своє бачення шляхів вдосконалення системи охорони природних ресурсів в Україні Олександр Бонь, заступник директора Департаменту раціонального природокористування,  начальник відділу охорони водних ресурсів Міндовкілля,  Наталія Закорчевна, Голова комітету ПАЕУ з охорони водних ресурсів та водного врядування,  місцевий представник Консорціуму країн-членів ЄС в Україні проекту EUWI.

Тематичний блок «Алгоритми для природокористувача» об’єднав напрацювання екологів-практиків та науковців, серед яких  Людмила Хоміч, віцепрезидент ПАЕУ, Роман Третяк, керівник відділу Науково-дослідного центру екологічної безпеки та природокористування,  Валентин Щербина, віцепрезидент ПАЕУ, Оксана Скляренко, член комітету ПАЕУ зі сталого розвитку та міжнародної взаємодії, засновник платформи EcoBand та ТОВ «Екосмартлаб».

Сформував кілька принципів дбайливого водокористування для бізнесу Голова комітету ПАЕУ з ОВД і СЕО, експерт з питань сталого розвитку та економіко-екологічних досліджень, директор ТОВ «ГЕККО ГРУП» В’ячеслав Фадєєв. За його словами, кожен бізнес має бути відповідальним за те, що він робить. Якщо поглянути стратегічно, погіршення стану довкілля призведе до обмеження ресурсів та відтоку працездатної частини населення, що позбавлятиме бізнес можливості розвитку та призведе до занепаду. «Нам як асоціації потрібно формувати таку думку: шкодиш довкіллю сьогодні —втрачаєш можливості вести бізнес завтра», — відзначив Голова комітету ПАЕУ з ОВД і СЕО.

Досвідом втілення екологічних проєктів на своїх підприємствах ділилися Олексій Мясоєдов, керівник відділу досліджень і технологічних рішень EKOTON Group, Андрій Нікітін, віцепрезидент Асоціації «Укрводоканалекологія», директор КП «Житомирводоканал», Олена Коцар, директор ТОВ «ЮНІЛОС-Україна», Світлана Новицька, начальник очисних споруд «Миронівської птахофабрики» Групи МХП,  Мар’яна Гінзула, член Комітету з охорони водних ресурсів та водного врядування, Оксана Гуляєва, експерт комітету ПАЕУ водної політики та водного врядування, начальник відділу екологічного супроводу реалізації проектів ПрАТ «Укргідроенерго», та Олена Кошелєва, експерт ПАЕУ, внутрішній аудитор систем ISO 9001, ISO 14001.

Запитання слухачів конференції її учасникам, серед інших, стосувалися таких тем, як реконструкція водоочисних споруд водоканалів, встановлення очисних споруд на річкових портах, очищення поверхневих стоків, оформлення паспорта водного об’єкта, проблем нормативних документів, за якими розробляються ГДС. Експерти відповіли усім, хто звернувся з запитаннями.

Питання, що підіймалися у другій частині Alternative Environmental Platform-2020 «Eco-Modernization», можна сміливо назвати актуальними для всіх без винятку підприємств, не залежно від їх розміру та форми власності, адже це  «Реформа сфери відходів. Промислові відходи».
 

«Утворення відходів — це не проблема; проблема полягає в тому, що ми не використовуємо утворені відходи»

Відкриваючи захід, його модератор Людмила Циганок, Президент Професійної асоціації екологів України, відзначила, що в Україні наразі взагалі не вистачає комплексного підходу в управлінні промисловими відходами, бракує стимулів і для інвесторів, і для українських компаній, які займаються переробкою,  та висловила сподівання, що найближчим часом ця ситуація зміниться.

Проблема промислових відходів – одна із найгостріших для України, та потребує негайних дій для її розв’язання вже сьогодні. Своїм баченням шляхів її вирішення поділилися  Олександр Маріковський, народний депутат, заступник Голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування та Олександр Посмітний, голова комітету ПАЕУ з управління промисловими відходами, експерт сфери поводження з твердими, рідкими та токсичними промисловими відходами.

«Україні потрібно вже зараз приймати якісь рішення, щоб ми не стали жити на суцільному полігоні, - відзначив народний депутат України Олександр Маріковський. - І дуже важливим кроком є прийняття закону про управління відходами, адже наразі існує ситуація,  де фактично заблоковано процедуру видачі дозволів на операції з управління відходами».

У своєму виступі Валентин Щербина, віцепрезидент Професійної асоціації екологів України, назвав перехід до циркулярної економіки єдино можливою альтернативою.

«Ми говоримо, що утворення відходів — це не проблема, проблема полягає в тому, що ми не використовуємо утворені відходи. Все, що утворюється під час екологічних процесів у природі, завжди використовується як корисна речовина або матеріал чи енергія. Наше завдання — створити на підприємствах, в економіці, трофічні ланцюги відходів з використанням кращих доступних технологій. Це будуть виробничі цикли, де проходить перехід речовини, енергії, але каскадом у безперервному циклі, на жодному рівні не утворюючи зайвої якоїсь речовини — відходів, викидів, скидів. У такому циклі використання відходів може принести для підприємства більший прибуток, аніж основне виробництво», — висловив свою думку віцепрезидент ПАЕУ.

Про можливості повторного використання небезпечних відходів розповів Кирило Косоуров, голова комітету управління відходами ПАЕУ. За його словами,  циркулярна економіка — це не якийсь тренд, а можливість отримати достойну опозицію до тих викликів, які зараз має суспільство не тільки України, а й світу, яке вже відчуває катастрофічні зміни клімату та стоїть на порозі кліматичної міграції і катастрофічної недостачі питної води.

 Екологічні аспекти сталого розвитку підприємства в контексті економічного зростання стали темою виступу В’ячеслава Фадєєва, експерта з питань сталого розвитку та економіко-екологічних досліджень, члена ПАЕУ.

Інноваційні технології в поводженні з відходами презентували Ольга Лебега, директор ТОВ «ЕКОІНТЕЛ», Валерія Заружко, віцепрезидент ПАЕУ зі сталого розвитку, Віталій Данкевич, директор ТОВ НВК «УкрЕкоПром», Михайло Іванов, директор ТОВ «Екоенерго-буд»
 

І, мабуть, найочікуванішою частиною конференції став тематичний блок  «Кейси: український досвід, рішення лідерів галузей». Адже якою б інформативною та корисною не була теорія, саме практичний досвід колег часто стає дієвою підтримкою у прийнятті власних рішень, направлених на екологізацію виробництва. Досвідом ділилися  екологи-практики Олександр Посмітний, голова комітету ПАЕУ з управління промисловими відходами, Юлія Бойко, експерт комітетів з управління відходами, промислової екології та інновацій, екологічного права та законотворчості PAEU, Оксана Лашта, провідний інженер з охорони навколишнього середовища компанії «Ґудвеллі Україна», Ірина Ніколаєва, експерт з екологічної безпеки, Ганна Натоптана, заступник директора з питань екології компанії «ИРБИС-ЮГ».
 

Під час практикуму на тему поводження з відходами на підприємстві експерти відповідали на запитання учасників, серед яких були такі:
 

Запитання до Ольги Лабеги:

  Якщо відпрацьовані оливи забруднені механічними елементами, чи потрібно їх спалювати?

— Ні, ні в якому разі не можна цього робити: мастила, які не очищенні, не є пічним паливом. Такі мастила потрібно передавати ліцензованим компаніям на утилізацію, навіть, якщо там є домішки, дрантя, болти, стружка чи будь-яке інше сміття.
 

Запитання до Оксани Лашти:

  Як документально ви оформлювали передачу відходів для потреб села, актами передачі чи договорами? Хто здійснював продаж відходів – ваша юридична особа чи жителі села?

— У нас є корпоративна соціальна відповідальність, ми хотіли, щоб село організувало свої громадські організації, де є активісти села, люди, які можуть контролювати всі питання, що зв’язані з отриманням грошей та з тим, що для села потрібно. Ми зіткнулися з багатьма проблемами: наприклад, є віддалені села, і не завжди організація, що має ліцензію на забирання відходів на утилізацію, хоче туди їхати, тому що це виходить не рентабельно. Контролюють процеси безпосередньо громадські організації.
 

Запитання до Валерії Заружко:

  Чи не буде страждати якість будівництва при використанні шламів, як вторинної сировини? Який відсоток використання металургійних шламів допускається, щоб це було безпечно, доцільно, корисно?

— Є технології і технологи, нам кажуть, що ні в якому разі якість дорожнього покриття не постраждає, що вони доцільні. Величезні обсяги, якщо говорити про те, що дорожнє будівництво це державна програма,  в якій ми можемо використовувати ці шлаки скрізь по всій країні, але потрібно рахувати, наскільки це економічно доцільно.

«Металургійні шлаки — це цінний, де в чому навіть стратегічний ресурс. В Європі вже давно зрозуміли, що використання твердих, металургійних шлаків як вторинної сировини — це найбільш конкретний та успішний циркулярної економіки. Серед усіх відвалів шлаки можуть проходити 100% переробку, - прокоментувала свою презентацію  Валерія Заружко, віцепрезидент ПАЕУ.  — Об‘єм накопичених в Україні шлаків лякає, а ефективна їх переробка дозволить реалізувати такі програми, як «Велике будівництво». Є величезний попит на сировину і ми бачимо, що в будівництві доріг і гідротехнічних споруд, бетону, будівельних матеріалів (силікатної цегли) ми можемо використовувати металургійні шлаки».
 

Підсумовуючи сказане, серед завдань для ПАЕУ Кирило Косоуров визначив такі, як класифікувати види відходів принаймні на ті, на які є ринковий попит, і на ті, на які його поки що немає, а потім окремо розбиратися з можливостями щодо використання цієї сировини.

«Всі, хто сьогодні долучився до роботи конференції,  це люди, які роками не здаються, роками напрацьовують рішення і вірять, що їх можливо втілити в нашій державі», - відзначила Президент ПАЕУ Людмила Циганок.

Завершилася робота триденної платформи онлайн-конференцією «European Green Deal та вітчизняні можливості. Виклики сфери охорони атмосферного повітря», організованої  ECOBUSINESS GROUP за підтримки партнерів — Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
 

«European green deal — це дуже амбітна мета, яка передбачає зміну правил гри в усіх промислових та економічних процесах, без винятку, це зміна попиту і пропозицій в тому форматі, в якому ми звикли, це зміна правил повсякденного життя для будь-якого пересічного громадянина».

Що зараз гальмує реформи? Як пришвидшити процес впровадження реформ? Які проєкти реалізовує для підтримки України у реалізації реформи промислового забруднення GIZ за дорученням Уряду Німеччини? Як реформа у сфері промзабруднення вплине на діяльність підприємств: що варто врахувати вже зараз? Як підготуватися бізнесу до змін, що чекають у 2021 році: моніторинг, звітність і верифікація викидів парникових газів — ці та інші питання підіймались учасниками конференції. Зокрема, виступили Леся Василенко, співголова МФО, народний депутат України, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря, Руслан Стрілець, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Габріель Зауер,  директор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», Валентин Щербина, віцепрезидент ПАЕУ, Максим Сорока, голова комітету ПАЕУ з охорони атмосферного повітря.
 

«Вчора в ЄС прийняли рамковий закон про зміну клімату, закон з амбітними цілями: скорочення викидів СО2 в атмосферне повітря на 60% до 30-го року і повна декарбонізація до 2050 року. І тут є очікування, що всі країни ЄС  будуть приймати відповідні законодавчі ініціативи законодавства в рамках своєї внутрішньої юрисдикції. Україна не є частиною ЄС, але ми рухаємось дуже впевнено шляхом євроінтеграції і очевидно, що цю ініціативу нам треба буде розібрати «на молекули» і зрозуміти, яким чином або ж інтегрувати окремі положення в чинне законодавство, або швидше за все —приймати свій рамковий закон про адаптацію до змін клімату. І це завдання, яке стоїть перед всіма нами і в рамках інтеграційних процесів, і в рамках процесу переговорного, який зараз триває  щодо European green deal», — акцентувала увагу присутніх народний депутат Леся Василенко. — Це дуже амбітна мета - мета, яка передбачає зміну правил гри в усіх промислових процесах, в усіх економічних процесах, без винятку, це зміна попиту і пропозицій, в тому форматі, в якому ми звикли, це зміна правил повсякденного життя  для будь-якого пересічного громадянина. Для мене давно екологія і довкілля це – не просто про окремі об’єкти і елементи природного світу і про навколишнє середовище, це дійсно про якість життя, про якість повітря, яким ми дихаємо, про якість води яку ми п’ємо і про якість ґрунтів на яких виростають продукти, які ми надалі споживаємо».
 

Прикладні рішення та компетентні роз’яснення підготували експерти, серед яких Валентин Щербина, віцепрезидент ПАЕУ, Максим Сорока, голова комітету ПАЕУ з охорони атмосферного повітря, Сергій Вихрист, консультант проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», Андрій Гунько, координатор проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) в Україні, що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини, Світлана Сушко, голова комітету міжнародної взаємодії ПАЕУ, Ірина Данилкіна, директор Департаменту екологічних та кліматичних проєктів.
 

«Ми маємо знайти в собі сили та рішучість і попри те, що це не є популярною темою, за наступний рік сформувати той пул змін, які потрібно зробити, тому що жити за старими правилами інвентаризації в умовах зміни вже дозвільної системи — це просто неможливо і, на жаль, фокусуючись на законодавчих змінах, ми просто забуваємо, що є накази і методики, які є дуже застарілими і ми маємо над цим сфокусувати нашу спільну діяльність, - звернувся до аудиторії Максим Сорока. -  Та разом з тим ми маємо розуміти, що в деяких речах у нас проблеми не з законодавством, а з його дотриманням», — відзначив голова комітету ПАЕУ з охорони атмосферного повітря.
 

З практичними кейсами виступили Микола Гнатенко, заступник генерального директора ТОВ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», Олексій Трелевський, куратор громадського моніторингу якості повітря EcoCity, Свiтлана Iсайкiна, комерційний директор ТОВ «ЕКНІС-ІНЖИНІРИНГ», Олександр Кузнецов, засновник ТОВ «Декарбон Iнжинирiнг» та Інна Холіна, начальник управління охорони навколишнього середовища «Запоріжсталь».
 

За результатами роботи конференції готується резолюція.