Чи готові підприємства до новацій 2021 року щодо моніторингу парникових газів?

На які підприємства поширюються моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів?

У перелік видів діяльності підприємств, які підпадають під дію Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», увійшли наступні:

• спалювання палива в установках, загальна номінальна теплова потужність яких перевищує 20 МВт (за винятком установок для термічного знищення (інсінерації) небезпечних або побутових відходів);
• нафтопереробка;
• виробництво коксу;
• випалювання або спікання, в тому числі огрудкування (агломерація) металевої руди (зокрема, сульфідної руди);
• виробництво чавуну або сталі (первинна або вторинна плавка), в тому числі безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину;
• виробництво або обробка залізовмісних металів (у тому числі феросплавів), якщо загальна номінальна теплова потужність агрегатів зі спалювання перевищує 20 МВт; устаткування для обробки залізовмісних металів включає, зокрема, прокатні стани, нагрівальні та відпалювальні печі, ковальське обладнання, ливарні, устаткування для покриття (плакування) та очищення (протравлення) поверхонь;
• виробництво цементного клінкеру в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 500 тонн на день, або в інших печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день;
• виробництво вапна або кальцинація доломіту або магнезиту в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день, або в інших печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день;
• виробництво азотної кислоти;
• виробництво аміаку.

Який план складає оператор установки задля здійснення моніторингу парникових газів?

Передбачається формування стандартизованого та спрощеного плану моніторингу залежно від обсягів викидів парникових газів. Зокрема, для установки з низькими обсягами викидів парникових газів, у якої середній річний обсяг викидів парникових газів, підтверджений у верифікованому звіті оператора, протягом останнього року не перевищує 25 000 тонн еквівалента СО₂ на рік, буде застосовуватися спрощений план моніторингу.

Як визначити категорії установки?

Передбачається наступний розподіл установок:

• установка категорії A: установка, в якої середній річний обсяг викидів парникових газів, щодо яких була проведена верифікація, за винятком викидів CO₂, що походить з біомаси, за останні роки, що передують звітному періоду, не перевищує 50 000 тонн еквіваленту CO₂;
• установка категорії Б: установка, в якої середній річний обсяг викидів парникових газів, щодо яких була проведена верифікація, за винятком викидів CO₂, що походить з біомаси, за останні роки, що передують звітному періоду, становить понад 50 000 тонн еквіваленту CO₂, але не перевищує 500 000 тонн еквіваленту CO₂;
• установка категорії В: установка, в якої середній річний обсяг викидів парникових газів, щодо яких була проведена верифікація, за винятком викидів CO₂, що походить з біомаси, за останні роки, що передують звітному періоду, перевищує 500 000 тонн еквіваленту CO₂. 

Як визначаються межі моніторингу для кожної установки?

Межі моніторингу повинні охоплювати всі викиди парникових газів від усіх джерел викидів парникових газів та матеріальних потоків, що стосуються видів діяльності на установці.

У межі моніторингу включаються всі викиди парникових газів від звичайної експлуатації установки, а також викиди під час нетипових ситуацій протягом звітного періоду, зокрема, запуску, зупинки та аварійних ситуацій, за винятком викидів парникових газів від пересувних джерел для транспортних цілей.