Чи є місце вугільній енергетиці в майбутньому?

Вугілля справедливо вважається найбільш “брудним” та шкідливим викопним паливом з точки зору впливу на здоров’я населення, токсичного забруднення та викидів парникових газів. З вугілля все ще виробляється 40% електроенергії в світі, але через посилення кліматичної політики і економічні причини галузь все більше втрачає позиції: 448 великих інвестиційних компаній вийшли з вугільного бізнесу за останні 7 років. Останні події свідчать про те, що найближчим часом цей процес може значно пришвидшитись.  

Підчас кліматичних переговорів ООН в Бонні було презентовано Global Coal Exit List (GCEL) – глобальний он-лайн реєстр вугільних компаній з усього світу, адресований в першу чергу відповідальним фінансовим інституціям та інвесторам, які прагнуть очистити свої портфелі від проблемних вугільних активів та вивільнити кошти для інвестування у відновлювану енергетику. 

В суботу, 4 листопада, перед початком конференції в Бонні проходив великий марш протесту, на який вийшли більше двадцяти тисяч людей. Найбільш чисельними та помітними на плакатах демонстрантів були анти-вугільні лозунги. Зокрема протестувальники критикували енергетичну політику Ангели Меркель, через те що Німеччина продовжує видобувати та спалювати буре вугілля у великих обсягах. 
Демонстранти з гаслом "Захистимо клімат - зупинимо вугілля". Фото: Oxfam 

В Бонні не обійшлося і без конфліктних ситуацій. В стінах ООН члени адміністрації Трампа з офіційної делегації США намагалася провести за участі предстаників великих енергокомпаній дискусію про переваги «чистого вугілля» та атомної енергетики над відновлюваними джерелами енергії в якості засобів для боротьби зі зміною клімату, але подія була зірвана активістами. Після початкових зауважень радника Білого Дому з енергетики близько 100 чоловік встали, розгорнули транспарант і почали співати змінену версію гімну «Боже бережи Америку». Потім вони демонстративно вийшли з залу і влаштували власну імпровізовану прес-конференцію для представників ЗМІ, що зібралися в холі. 

Найгучніша заява стосовно вугілля прозвучала за день до закінчення COP23 – уряди Великої Британії та Канади заявили про створення міжнародного альянсу «Powering Past Coal Alliance», який ставить за мету згортання вугільної енергетики до 2030 року та перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ). До цього альянсу вже долучилось 25 учасників – включаючи ряд країн ЄС та кілька американських штатів. 
  
«Світова тенденція до згортання вугільної енергетики та перехід на відновлювані джерела енергії є дуже важливим сигналом для України. Подібний підхід до формування національної енергетичної політики зміг би суттєво покращити екологічну ситуацію та забезпечити енергетичну безпеку держави», – прокоментувала Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. 

На передодні переговорів, 2 листопада, велика коаліція громадських організацій оголосила про загальноєвропейську кампанію щодо згортання вугільної енергетики. Згідно їх спільної заяви, громадська кампанія Europe Beyond Coal спрямована на те, щоб до 2030 року всі країни Європи повністю припинили використання вугілля для виробництва електроенергії. З 2016 року природоохоронні групи, які тепер підтримують кампанію Europe Beyond Coal, вже допомогли закрити 16 вугільних електростанцій по всій Європі, а ще 39 готуються до закриття, в тому числі через судові позови місцевих мешканців. 

Організації-учасники кампанії заявили про об’єднання зусиль на перетворенні урядових обіцянок в конкретні дії по скороченню викидів парникових газів і поступовому закриттю всіх 293 вугільних електростанцій, що залишилися в Європі. 

«Питання про те, що робити зі вугільними електростанціями стає все більш гострим і для України, особливо після окупації Донбасу і втрати значної кількості шахт і всіх покладів антрациту. Відповідь очевидна – старі ТЕС потрібно поступово виводи з експлуатації, починаючи з тих що розраховані на антрацит, та розбудовувати натомість сучасну енергетику на основі ВДЕ. Таке рішення потребує політичної волі, нажаль її поки що бракує», – відзначив Олег Савицький, незалежний експерт з кліматичної та енергетичної політики, який приймав участь в COP23 в якості оглядача. 

Експерт також вказав на те, що окрім великих викидів СО2, експлуатація вітчизняних ТЕС має вкрай негативні прямі соціальні та екологічні наслідки через забруднення повітря: «Середній вік станцій складає 45-50 років і переважна більшість з них не має необхідного очисного обладнання, що призводить до інтенсивних викидів токсичних речовин – зольного пилу, двоокису сірки та оксидів азоту, рівні яких належним чином не вимірюються і не контролюються. Це призводить до значного зростання захворюваності на серцево-судинні та респіраторні захворювання в багатьох громадах, що проживають в зонах впливу ТЕС». 
  
Через окупацію Донбасу видобуток вугілля в Україні скоротився в двічі - з 84 млн. тон у 2013 році до 40 млн тон у 2015 році, при цьому частка видобутку з державних шахт скоротилася з 29% до 17%. Тепер тепловим електростанціям, розрахованим на спалення антрациту,  доводиться імпортувати вугілля зі США та Південної Америки по високим цінам. 

Джерело: редакцiя журналу «Екологія підприємства»