Новини

Повернутися до переліку новин

День Дніпра: через 6 років нам доведеться обирати, кому дістанеться вода

Еколог Максим Сорока надав унікальні дані про рівень забруднення Дніпра, пересихання річок та можливі прогнози

3 липня відзначається День Дніпра — третьої за довжиною та площею басейну річки Європи. Згадки про древню річку, на якій було збудовано Київ, були ще у Геродота, який у 450 році до нашої ери відвідав лимани Дніпра, який тоді звався Борисфеном, де розташувалися грецькі колонії. Вже тоді річку використовували купці для торгових сплавів, від неї живились поселення, що будувались на схилах ревучого, Дніпро згадували багато поетів з різних століть нашої історії. 

Зараз Дніпро є головним постачальником води в Україні, водозабір з нього становить близько 60% від загального по країні. Навіть поки ви читаєте це речення, через гирло Дніпра пройде приблизно 14 тисяч кубічних метрів води — якщо уявити собі пожежну машину, яку ми бачимо щодня на вулицях міста, це приблизно 800 повних цистерн пожежної машини кожну секунду. Ми використовуємо найбільшу річку як ресурс та буквально вижимаємо з нього все, що можливо — комунальні господарства, металургійні підприємства, рибні ставки в басейні, гідроелектростанції, агрохолдинги та водний транспорт — все це живе лише за рахунок Дніпра, проте існує великий ризик того, що все це може зникнути, якщо ми не почнемо вирішувати екологічну катастрофу вже сьогодні. 

Фото: day.kyiv.ua


Як ми використовуємо ресурси з Дніпра?

Впродовж 2020 року з басейну річки Дніпро майже 7,5 тисяч підприємств зібрали 6,4 мільярдів кубічних метрів води, з яких «повернено» було, в тому числі неочищених та забруднених вод, менше половини — лише 3,1 мільярда кубічних метрів — такі дані наводить Державний водний кадастр України. При цьому, майже 10 частина, 227 мільйонів кубометрів води було скинуто забрудненими, і лише 776 мільйонів кубометрів було очищено, інші 2 мільярди були лише нормативно очищені.

Куди ж поділась друга половина забраної води? Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки, доцент кафедри «Хімія та інженерна екологія» ДНУЗТ імені академіка В. Лазаряна, пояснює, що частково води перекидають в інші басейни або безповоротно використовуються, наприклад, у сільському господарстві. Також воду декілька разів повторно використовують для деяких технологічних процесів — це використання іде в забір, проте скиду немає. Що стосується «нормативно очищеної води», яка повертається до Дніпра нібито на законних підставах, Максим Сорока пояснює, що нормативне очищення — це декларація підприємства про те, що вміст забруднюючих речовин у скидах не перевищує дозволеного рівня. «В мене завжди багато питань до цієї «класифікації». Проте іншої немає», — каже він. Наскільки ж вода «якісно» очищується, свідчать невтішні дані.


Наскільки безпечна вода в Дніпрі?

Графіки, складені Інститутом водних проблем та меліорації, демонструють кліматичний водний баланс — співвідношення прибутку, витрат і акумуляції води за рік, починаючи з 1991 по 2019 роки. Червона лінія свідчить про зменшення кількості запасів водних ресурсів майже у всіх регіонах України. Позитивний водний баланс відмічається лише в деяких західних регіонах, тоді як на півночі країни його дефіцит становить 77-80 мм, в центрі — 159-222 мм, а на півдні – понад 460 мм.

Аналіз даних показує, що внаслідок змін клімату в Україні відбувається вкрай негативний за наслідками процес погіршення умов сумарного вологозабезпечення в результаті якого у зоні Полісся зникли території надлишкового зволоження, а на півдні розпочався процес опустелювання земель. З урахуванням цього, територія країни з недостатнім рівнем зволоження збільшиться до 56% і лише 28% території будуть відповідати вологим і надмірно вологим умовам. При цьому частка території країни з недостатнім рівнем зволоження може досягти 71% проти 50% в 1991-2015 рр., а з достатнім зволоженням зменшиться більше ніж у два рази (34% в сучасний період). 

Оскільки кількість води зменшується, в тому числі і в басейні Дніпра, збільшується концентрація й шкідливих речовин, що міститься у воді. Це погана динаміка, адже за різними оцінками від 45 до 70% населення п'ють воду пов'язану з басейном Дніпра. 

Максим Сорока порівняв таблиці з Державного водного кадастру України за 2011, 2016 та 2019 роки за рівнем забруднення води біогенними та органічними сполуками, важкими металами та нафтопродуктами. Це дані, надані самими підприємствами, яким звісно, невигідно звітувати про надмірні викиди, тому, як сказав сам Сорока, це є найбільш «оптимістичний сценарій» тобто мінімум кількості шкідливих речовин, які можна знайти у воді.

Забрудники біогенної групи — БСК, азот, нітрати, нітрити і фосфати, безпосередньо пов'язані з надмірним цвітінням води. Чим більше таких сполук — тим, як виразився експерт, «важче воді залишатись живою», тим частіше і сильніше вона цвіте, що призводить до замору риби. У Дніпрі поступово відбувається збільшення кількості цих речовин. У період з 2014 по 2016 роки, за словами Максима Сороки, був короткочасний спад їх концентрації і це, скоріш за все, пов'язано з тим, що деяка промисловість тимчасово не працювала, а багато підприємств взагалі не надавали жожної звітності. Але зараз економіка відновлюється, і підприємства почали виходити на «старі потужності», що і призводить до збільшення викидів. 

З кількістю скидів важких металів ситуація жахаюча. У 2019 році в води Дніпра було скинуто 264 кілограми свинцю, 24 кілограми кадмію, 4570 кілограмів міді і майже стільки ж нікелю, приблизно по дві тонни марганцю та хрому та майже 5 тонн цинку.

І хоча у 2016 році загальна кількість важких металів, скинутих у воду, ніби зменшилась, порівняно із 2011 роком, це, знову ж таки, виявилось лише тимчасовою тенденцією через те, що підприємства майже не звітували: «Як тільки за ними почали більш прискіпливо слідкувати, цифри знову пішли вгору. Відбувається значне забруднення токсичними речовинами», — каже Максим. 

Ці важкі метали накопичуються в організмі, викликають неврологічні захворювання, ракові новоутворення, впливають на репродуктивну систему та взагалі мають токсичний вплив на всі живі організми — не тільки на людину, а й на рибу, яка вирощується у воді та вживається в їжу.

Остання група — це стійкі органічні забруднювачі: синтетичні поверхнево активні речовини (СПАР) або простіше — мийні засоби, нафтопродукти і жири/масла — важкі нафтопродукти: «Як ми бачимо, СПАРи спадають, і я можу сказати, що це пов'язано з двома чинниками: і люди, і підприємства менше користуються поверхнево-активними мийними засобами, але є і зворотна сторона медалі. Справа в тому, що методика інструментального вимірювання СПАРів була розроблена ще у 70-х роках, і вона просто «не бачить» сучасні синтетичні мийні засоби» — пояснює експерт.

Кількість скинутих нафтопродуктів, хоча й зменшилася, досі залишається незадовільною: «Уявіть, що ви приїхали до ріки з 2,5 цистернами нафтопродуктів і все злили. І це — оптимістичний прогноз», — коментує Максим Сорока.

Але найгірші показники — це кількість скидів важких нафтопродуктів — жирів та масел. Кількість таких скидів з 1 кілограму в Дніпро за весь 2016 рік зросла до 3,5 тонн. За словами еколога, це пов'язано, можливо, з тим, що підприємства почали чесно звітувати. Це — найшкідливіші стійкі органічні забруднювачі, які взагалі не можуть бути перероблені жодними живими організмами у воді. Вони осідають у судових відкладеннях Дніпра та залишаються там назавжди, знижуючи рівень кисню та вбиваючи річкову біоту.


Через 6 років нам доведеться обирати, хто не отримає воду

Українці починають економити воду. Дані про використання води за минулі роки ми вирішили порівняти між собою. Максим Сорока порівняв інформацію про кількість використаних водних ресурсів з 2004 по 2018 рік зі Статистичного щорічника «Довкілля України», який готує Держкомстат, збираючи інформацію про зібрану воду з різних джерел, в тому числі і податкової інформації. Так, за 2004 рік всього було використано 9 мільярдів кубічних метрів прісної води, а у 2018 — вже 6,8 мільярдів.

«Ми бачимо позитивну тенденцію, адже народ починає активно економити та відповідально споживати водні ресурси. Точно сказати, пов'язано це з екомодернізацією, чи з ціновою політикою (ціною 1 кубічного метра води для населення), неможливо, проте люди та і промислові підприємства поступово починають витрачати все менше і менше води для задоволення власних потреб», — каже експерт. 

Так, з 2004 року на побутові потреби українці стали споживати майже у 2 рази менше води. Якщо у 2004 році на це витрачалося приблизно 2,5 мільярда кубометрів води, то у 2018 — лише 1,17 мільярда кубометрів.  


Фото: day.kyiv.ua

Що стосується промислових підприємств, на жаль, сильного скорочення не відбулось, — 4,8 мільярда кубометрів було взято у 2004 році, а у 2018 — 3,9 мільярда, проте позитивна динаміка все одно є. За словами Максима Сороки, це пов'язано зі скороченням потужностей виробництва, а також більш ефективним використанням води деякими підприємствами, коли вони використовують воду повторно.

Дані по зрошенню починають за останні 5 років збільшуватись. З одного боку — це позитивний момент, адже це свідчить про розвиток сільського господарства, а з іншого — в Україні сільське господарство є найбільш нерегульованою сферою використання води, і там є дуже багато проблемних питань. В майбутньому, згідно з усіма прогнозами, ми стикнемося з дефіцитом води. Якщо ми і далі будемо нарощувати використання води в сільському господарстві, то ми маємо розуміти, що виникне питання: у кого цю воду відняти? Додати води промисловості, людям чи сільському господарству? Через 6 років ми будемо стояти перед цим питанням — кому саме з цих трьох споживачів нам доведеться скоротити кількість споживаної води, тому що на всіх її вистачати не буде. 

Доступні для використання запаси поверхневих вод дуже нерівномірно розподілені по території країни. Забезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях країни відрізняється майже в 60 разів: від 0,14 км3 /рік у Херсонській області до 7,92 км3 /рік – у Закарпатській.

Джерело: rubryka.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!