Від редакції
Очевидно, кожне підприємство взаємодіє з посадовими особами Держекоінспекції, а отже, державний нагляд (контроль) можна вважати найширшим полем безпосереднього контакту органів влади і бізнесу та пов’язаних із цим ризиків — перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами, делегованими здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до їх компетенції, неправомірно адміністративного тиску на бізнес.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі — Закон № 877).
Нагадаємо: абз. 7 та 11 ст. 3 Закону № 877 передбачено, що одними із основних принципів державного нагляду (контролю) є:
З метою забезпечення вказаних норм в 2014 році Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) доповнено ст. 16621 щодо порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і визначено адміністративні правопорушення та санкції у вигляді штрафів за їх вчинення посадовими особами органів державного нагляду (контролю).
При цьому за час дії та практичного застосування Закону № 877 до нього було внесено значну кількість змін і доповнень, які наразі не захищені правовими механізмами, а відповідно — відсутня правова захищеність суб’єктів господарювання та забезпечення адміністративної відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю).
Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 7, 2019
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»