Екологічний аудит: у фокусі уваги передплатників

Інтеграційні процеси, що розвиваються в Україні, а також зацікавленість у фінансуванні різноманітних проєктів іноземними інвесторами, вимагає застосування загальноприйнятих у світовій практиці процедур, однією з них є екологічний аудит.

З терміном «екологічний аудит» ознайомлені як керівник підприємства, так і еколог. Тому закономірними є такі питання наших передплатників, зокрема:

• які підприємства мають проводити екологічний аудит,
• які результати, переваги проведення екологічного аудиту,
• як обрати виконавця для проведення екологічного аудиту та інші.

Безперечно, екологічний аудит займає позицію на одній сходинці разом з фінансовим та є необхідним інструментом оцінки ризиків, є інструментом управління, що передбачає систематичну, зареєстровану, періодичну та об’єктивну оцінку того, як ефективно організоване підприєм ництво, як виконується функція захисту навколишнього середовища.

Наразі багато комерційних банків почали використовувати екологічний аудит для попередження ризику неплатежів за позиками своїх позичальників та банкрутства у зв’язку з їх діяльністю у сфері навколишнього середовища. Зокрема, на виконання рекомендацій Світового банку, положень Протоколу екологічного аудиту Європейського банку реконструкції та розвитку, директиви Світового банку (WB), Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Японського банку міжнародного співробітництва (JBIC) проведення екологічного аудиту є обов’язковим.

Екологічний аудит — це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

Тому коли підприємство зацікавлене в отриманні інвестицій, кредитуванні, в успішному управлінні, екологічний аудит є належним засобом.

В Україні екологічний аудит регламентується Законом України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004 року № 1862-IV (далі — Закон № 1862), відповідно до якого проведення обов’язкового екологічного аудиту має певні особливості:

1. Здійснюється лише на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

2. Здійснюється виключно щодо об’єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому з метою узгодження законодавства України, в зв’язку з прийняттям Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» від 28 серпня 2013 року № 808 визнана такою, що втратила чинність.

За таких умов прийняття рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про проведення обов’язкового екологічного аудиту є сумнівним.

3. Здійснюється у виняткових випадках.
Зокрема це:

• банкрутство;
• приватизація, передача в концесію об’єктів державної та комунальної власності;
• передача або придбання в державну чи комунальну власність;
• передача у довгострокову оренду об’єктів державної або комунальної власності;
• створення на основі об’єктів державної та комунальної власності спільних підприємств;
• екологічне страхування об’єктів;
• завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону.

Застосування екологічного аудиту як дієвого інструменту підвищення еколого-економічної обґрунтованості і ефективності діяльності підприємства надає такі переваги:

• підвищення інвестиційної привабливості підприємства;
• формування екологічної стратегії і політики підприємства;

Автор: Людмила Хоміч, віце-президент Професійної асоціації екологів України, член редакційної ради, адвокат

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»  № 10, 2019