Ювілейний 50-й Всесвітній економічний форум у Давосі пройшов під знаком кліматичних проблем.
Попри такі загрози як уповільнення темпів зростання світової економіки і торгівлі, зростання боргів та фінансові бульбашки, дискусії в Швейцарії велися навколо можливих наслідків екологічних лих.
За кілька днів до початку роботи майданчика організатори традиційно публікують доповідь про глобальні ризики.
Цього разу опитані бізнесмени і політики назвали найбільш ймовірними загрозами для людства наслідки зміни клімату, кіберзагрози та економічну нестабільність.
Уперше з 2005 року загрози, пов'язані із зміною клімату, посіли перші п'ять рядків з десяти найбільш очікуваних, витіснивши на другий план побоювання з приводу рецесії та економічної нерівності, йдеться у доповіді.
"Останні п'ять років стали найтеплішими в історії людства. Кліматичні природні катастрофи — урагани, посухи та пожежі — відбуваються в середньому з щотижневою частотою", — зазначають організатори форуму в Давосі.
21 січня форум в Давосі відкрили двоє антагоністів з теми зміни клімату: шведка Ґрета Тунберг, лідер світового руху Global Climate Strike, що стала обличчям екологічних протестів, і президент США Дональд Трамп.
Тунберг звинуватила світові ЗМІ в недостатньому висвітленні теми високих показників викидів вуглекислого газу в атмосферу і наслідків цього у вигляді зміни клімату.
Трамп затаврував "екологічних алармістів" і висміяв їх апокаліптичні прогнози. Потім він зробив "хід конем", оголосивши про приєднання Штатів до глобальної ініціативи Всесвітнього економічного форуму з висадки на планеті трильйона дерев.
"Один трильйон дерев" є продовженням програми ООН "Посадити мільярд дерев", проголошеної у 2006 році. У листопаді 2007 року ООН оголосила, що мета цієї ініціативи була виконана.
Однак тема екології турбувала американського президента найменше. Трамп хвалився власними досягненнями і міццю економіки США. Його промова на форумі була схожа на передвиборну.
Трамп торкнувся теми торгових конфліктів, назвавши угоду США з Китаєм та договори з Мексикою і Канадою "новою моделлю торгівлі".
"США уклали дві чудові торгові угоди: угоду з Китаєм і договір з Мексикою і Канадою. Ці угоди являють собою нову модель торгівлі для угод 21 століття", — зазначив глава Білого дому.
За його словами, переговори США з Китаєм щодо другої фази торгової угоди почнуться найближчим часом.
Американський лідер також пообіцяв допомогти європейським країнам домагатися енергетичної безпеки.
"Ми закликаємо наших друзів у Європі скористатися поставками енергосировини із США, щоб досягти реальної енергетичної безпеки", — зазначив Трамп. Він підкреслив, що США "видобувають нафти і газу більше всіх у світі".
Міжнародний валютний фонд у Давосі опублікував регулярне оновлення свого економічного прогнозу — World Economic Outlook. МВФ знизив оцінку зростання світової економіки у 2020, 2021 і 2022 роках до 2,9%, 3,3% і 3,4% відповідно з жовтневих 3%, 3,4% і 3,6%.
Основний меседж прогнозу — світу вдалося уникнути значних економічних потрясінь, які б призвели до глобальної рецесії.
Як заявив представник України в МВФ Владислав Рашкован, досягнуті угоди щодо Brexit і китайсько-американської торгової війни позитивно вплинули на глобальну економіку: промислове виробництво і міжнародна торгівля ростуть.
Також важливе значення зіграли центральні банки, які в багатьох країнах синхронно знижували облікові ставки, роблячи кредитні ресурси більш доступними. Без допомоги центробанків економічне зростання було б на 0,5% нижчим, вважає представник МВФ.
Чому ж тоді прогноз переглянутий у бік зниження?
По-перше, для ринків, що розвиваються, — Індії, Мексики, Південної Африки — прогноз погіршений на 0,9-1,2 процентного пункту.
По-друге, у багатьох регіонах світу на зростання вплинуть соціальні протести.
По-третє, не залишені без уваги ризики, пов'язані з кліматичними змінами. Так, майже одночасно сталися урагани на Карибських островах, посуха та пожежі в Австралії, повені в східній Африці і посуха в Південній Африці.
МВФ рекомендує урядам розвинених країн і країн, що розвиваються, більш обдумано формувати монетарну і фіскальну політику, яка б допомагала стимулювати сукупний попит і забезпечували інклюзивне економічне зростання.
На міжнародній арені аналітики МВФ рекомендують створювати противагу ізоляціонізму, у тому числі для вирішення глобальних кліматичних завдань.
Також назріла реформа Світової організації торгівлі та архітектури міжнародної системи оподаткування, кажуть в Міжнародному валютному фонді. Саме тема оподаткування буде ключовою під час зустрічі "Великої двадцятки" в листопаді.
"Глобальної кризи поки вдалося уникнути, але відновлення йде повільно, ризики ще залишилися: і геополітичні, і кліматичні. Тепер головне — не нашкодити і продовжити делікатне відновлення, у першу чергу — міжнародної торгівлі.
За ним підтягнеться промислове виробництво. Центральні банки можуть в цьому допомогти, але і міністерствам фінансів треба витрачати акуратно для стимулювання сукупного попиту", — написав Рашкован у Facebook.
Більше песимізму демонструє нова директор-розпорядник фонду.
"Висока нерівність, швидке поширення технологій, високі ризики і заробітки на фінансових ринках. Цей тренд подібний до ситуації 1920-х років, які закінчилися крахом ринків у 1929 році", — заявила в Давосі глава МВФ Кристаліна Георгієва.
Вона порадила країнам "продовжувати робити те, що працює".
Глава компанії Salesforce Марк Беніофф на одній з панелей форуму зробив резонансну заяву: "Капіталізм, яким ми його знали, мертвий".
За його словами, акціонери компаній у всьому світі одержимі максимізацією прибутку, що погіршує і без того високий рівень нерівності в планетарному масштабі.
Слова американського мільярдера звучали синхронно з гаслом 50-го Всесвітнього економічного форуму: "Зацікавлені сторони за згуртований і стійкий світ".
Одна з головних суперечок Давосу 2020 року — дискусія про те, чи повинні компанії враховувати інтереси своїх клієнтів і співробітників нарівні з інтересами акціонерів.
Капіталістична економіка змушена змінюватися, враховуючи цінності покоління міленіалів, пише Bloomberg. 87% американців, народжених у 1981-1996 роках, при ухваленні інвестиційних рішень вважають важливими екологічний, соціальний і політичний чинники, показало опитування Bank of America.
Головна проблема капіталізму — зростання нерівності. За даними опитування, проведеного агентством Harris, 40% американців сказали, що хотіли б жити не в капіталістичній, а в соціалістичній державі. Серед жінок віком 18-55 років ця цифра сягає 55%.
Альтернатива соціалізму є, вважають учасники ВЕФ. Поліпшити ситуацію з нерівністю допоможуть цифрові технології, відкриті кордони і мультикультуралізм. Як наслідок, буде з'являтися більше компаній, які ростуть завдяки виручці, одержаній за кордоном.
Про цифровізацію бізнес-середовища, що може стати рятівним колом для економік світу, говорили на профільних панелях форуму. У тому числі — під "чиновницьким" кутом. Так, канцлер казначейства Великобританії Саджид Джавід нагадав, що в квітні у монархії буде введений "цифровий податок".
"Податок буде тимчасовим. Ми його скасуємо, як тільки буде знайдене міжнародне рішення", — сказав Джавід.
Як відомо, десятки країн розглядають можливість введення аналогічного податку щодо компаній на зразок Google або Facebook.
Міністр фінансів США Стівен Мнучин заявив, що Штати вважають цифровий податок дискримінаційним і пообіцяв обкласти податками європейські автомобільні компанії.
Георгієва зазначила, що міжнародному співтовариству потрібно прийти до спільного рішення. Вона виступила проти введення окремими країнами цифрового податку.
Щоб здивувати бізнес-зібрання в Давосі, потрібно діяти нестандартно. Президент України так і вчинив: запропонував потенційним інвесторам податкові канікули.
"Перші два роки всім інвесторам, які підуть на приватизацію на 10 млн дол і більше, ми даємо податкові канікули: ви не будете платити податок на прибуток протягом п'яти років", — заявив Володимир Зеленський.
Він заявив, що з інвесторами, які вкладуть в Україну понад 100 млн дол, держава буде укладати додаткові договори, згідно з якими за кожним таким інвестором закріплять персональну "няню".
Правда, після цієї заяви у чинних внутрішніх і зовнішніх інвесторів виникли питання щодо дотримання принципу рівності ведення бізнесу. За словами експертів, запропоновані президентом пільги можуть стати "схемою" із створення підприємств-офшорів з трансфертним ціноутворенням.
Реальним кейсом, з яким уряд повертається додому з Давосу, став меморандум про взаєморозуміння між Міністерством інфраструктури та німецьким залізничним оператором Deutsche Bahn.
Згідно з меморандумом, німецькі фахівці працюватимуть над реформуванням управлінських механізмів підприємства. "Про продаж або оренду стратегічно важливого державного об'єкта мова не йде", — заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Мета українського уряду — підвищити ефективність і якість залізничних перевезень в Україні шляхом використання досвіду успішної європейської залізничної компанії.
У лютому сторони повинні підписати меморандум про наміри. За словами Гончарука, УЗ "віддадуть в управління Deutsche Bahn".
Можливо, глава уряду неправильно висловився або перебільшив, бо в Deutsche Bahn заявили, що німецький залізничний оператор буде консультувати "Укрзалізницю", а не керувати нею.
"Інженерно-консалтингова компанія DB Engineering&Consulting буде підтримувати та консультувати "Укрзалізницю" з підприємницьких і технічних питань. Йдеться про консалтинг", — заявила представниця прес-служби Deutsche Bahn Керстин Екштайн.
Що мав на увазі Гончарук, і що передбачає підписаний документ, — поки не зрозуміло. Представники Мінінфраструктури та "Укрзалізниці" відмовилися спілкуватися щодо питання меморандуму, посилаючись на заборону Кабміну.
Джерело: Економічна правда
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»