Екологізація виробництв в Україні: крок до цивілізації чи біг по колу?

ДО УВАГИ ЗМІ!

Концентрований формат інформації, що надасть відповіді на запитання:

• Чи буде чим дихати українцям вже за 10 років? Чи виконує Україна свої природоохоронні зобов’язання в охороні атмосферного повітря?
• Чому і досі наша держава на межі водної катастрофи? Хто нестиме відповідальність?
• Чи можливо запобігти імплементації в національне законодавство умов, що неможливо виконати?

Проблемні питання екологізації виробництв потребують максимальної уваги!

Дводенний унікальний міжгалузевий захід збирає для суспільного діалогу представників державної влади, експертів, науковців та екологів підприємств металургійної промисловості, машинобудування, електроенергетики, цементної, нафтогазової, целюлозно-паперової, хімічної та інших галузей промисловості!

Де: м. Київ,  вул. Шулявська, 10/12, блок В. Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)

Коли:

• «Пилогазоочистка-2020»,  2 березня
• «Вода в промисловості-2020», 3 березня

Акредитація для ЗМІ до 17.00 29 лютого обов’язкова!

Серед спікерів:

• Роман Абрамовський, заступник міністра Мінекоенерго
• Олександр Маріковський, народний депутат, заступник Голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування
• Павло Якименко, народний депутат, Комітет з питань екологічної політики та природокористування
• Єгор Фірсов, в.о. голови Держекоінспекції
• Габріель Зауер, директор проекту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України
• Людмила Циганок, Президент Професійної асоціації екологів України
• Ганна Цвєткова, член Комітету відповідності впровадження Протоколу про воду і здоров’я ЄЕК ООН і ВООЗ
• Топ-менеджери провідних компаній «Сіменс Україна», ЦЕРН, «Фабрика рукавних фільтрів», «ЕКНІС-ІНЖИНІРИНГ», «ЕСМ УКРАЇНА», «Енергосталь», «АТ Каргілл», «Запоріжсталь», ДТЕК Енерго, «Український графіт», «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», «Нафтогаз», «ЕКОТОН», «Аквадар Україна», «Астарта-Київ», «Укргідроенерго» та ін.

Проблематика питань:

Україна отримала «пальму» першості за найбільшу кількість передчасних смертей на 100 тисяч населення саме через забруднення повітря.

Завдяки гранту від чеського уряду, громадськими організаціями разом з чеськими колегами було проведено низку досліджень щодо стану довкілля в Україні. Результати проб, взятих у Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові й Маріуполі, стали неочікуваними навіть для екологів.

За цими результатами пісок з дитячих майданчиків містить важкі метали, а в повітрі було виявлено діоксини, які руйнують наші гени. У річкових відкладах виявлено підвищений вміст важких металів. Найбільш поширеними з яких є кадмій і цинк. Концентрація важких металів у кількох зразках осаду перевищує низку нормативів екологічної безпеки. У пробах піску вміст цинку та свинцю не відповідає чеським гігієнічним стандартам якості піску на дитячих майданчиках. В усіх досліджених містах спостерігається масштабне забруднення нафтовими вуглеводнями.

Аналіз ризиків показав, що найбільшу загрозу становить забруднення миш’яком і кадмієм. Вміст миш'яку в деяких відкладеннях свідчить про те, що в довгостроковій перспективі він може спричинити несприятливі канцерогенні ефекти. У деяких пробах відкладень забруднення кадмієм перевищено індекс небезпеки.

Усе вищенаведене вказує на значні загрози для здоров'я людей. І однозначно потребує нашого невідкладного реагування.

Експерти підтвердили, що можливими джерелами забруднення є металургійні підприємства, теплові електростанції, спалювання відходів, виробництво коксу та гірничо-видобувна промисловість.

Саме тому питання систем пило- і газоочистки сьогодні є надзвичайно актуальним!

Не всі замислюються, що на території України регіональні темпи потепління становлять 0,60℃/10 р., тобто значно перевищують загальнопланетарний і Європейський масштаби.

Згідно з середньостроковим прогнозом до 2050 р. (Український гідрометеорологічний інститут) очікується збереження загальної тенденції підвищення температурного режиму на 1,24-1,48℃ порівняно із сучасним періодом,

‍В результаті кліматичний водний баланс території України може знизитись на 45-115 мм, а його дефіцит досягти в зоні Степу 560 мм і більше.

З урахуванням цього, територія країни з недостатнім рівнем зволоження збільшиться до 56% і лише 28% території будуть відповідати вологим і надмірно вологим умовам.

Зарегулювання основних водотоків України дало можливість перерозподілити стік, та забезпечити потреби водоспоживачів та водокористувачів, але перетворило річки на істотно змінені водні об’єкти з поганим екологічним станом та низьким потенціалом самоочищення. Свідченням тому є відсутність будь-якого вагомого покращення якості води у Дніпрі або інших річках попри значне скорочення забору води (більше ніж в 3 рази за останні 25 років) та скидів стічних вод різними галузями економіки країни.

Зарегулювання стоку супроводжується виникненням цілого ряду екологічних проблем функціонування водних об’єктів. Незважаючи на вже виконані роботи з імплементації Європейських водних директив, потребують подальшого розвитку та першочергового врегулювання й інші питання.

Про відповідальність за порушення та головні завдання ДЕІ – роз’яснить в. о Голови ДЕІ Єгор Фірсов!

На заході з розробниками проекту Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» говоримо про встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту довкілля шляхом впровадження інтегрованого дозволу, визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого дозволу, вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований дозвіл. А також про наслідки впровадження інтегрованого дозволу!

Державна система моніторингу якості повітря має застарілу технічну базу, а принципи здійснення вимірювань не відповідають підходам європейського законодавства. Громадські ініціативи з моніторингу якості повітря, як реакція на існуючий дефіцит оперативної та доступної інформації і відповідний запит населення, користуються обладнаннями різного функціонального призначення з відмінними технічними характеристиками, різними підходами інструментального вимірювання та в цілому недотримуються рекомендацій Директиви ЄС/2008/50 Про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Обладнання для здійснення вимірювань концентрацій забруднюючих речовин часто не має документів від виробника, не проходить калібрування і у подальшому не має належного обслуговування з боку власників, тому достовірність інформації підлягає критиці з боку державних органів влади, які є суб’єктами моніторингу.

Держава — це правила та стимули. Бізнес — це ефективний результат.

Потрібно сформувати такі умови, при яких екологізація буде економічно вигідна та не призводити до ризиків для бізнесу.

Ми можемо використати досвід Європи та пришвидшити наш шлях, і рух в цілому вірний, але як кажуть «диявол у деталях».

Саме про деталі і поговоримо:

1. Імплементація європейських директив, НДТМ та ін.
2. Розподіл відповідальності держава-бізнес.
3. Правила «гри» (на прикладах порівняння вимог європейських директив та українського законодавства)

• не повинно бути правил, які не можливо виконати
• відкритість бізнесу в сфері охорони довкілля
• ефективний контроль

4. Стимулювання: чисті технології, НДТМ, податки, ринок СО2

Не оминемо увагою і безліч інших надважливих питань, як:

• Вітчизняний досвід. Кейси. Кращі рішення в пилогазоочистці
• Про стан та перспективи розвитку системи поводження з шахтними водами Кривбасу
• Післяпроектний моніторинг вод і його включення до державної системи моніторингу вод
• Кращі рішення дотримання норм питного режиму на прикладі великих промислових підприємств України.
• Як екомодернізація може сприяти оптимізації бізнесу та заощадити власні кошти?

Акредитація для ЗМІ обов’язкова!!!